16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 21-202
Справа №730/564/24
Провадження № 3/730/296/2024
"27" травня 2024 р. м. Борзна
Суддя Борзнянського районного суду Чернігівської області Ріхтер В.В., за участю неповнолітнього ОСОБА_1 , законного представника неповнолітнього ОСОБА_1 - Романенко О.О., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли від ВП № 3 (м. Борзна) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с. Івангород Ічнянського району Чернігівської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, студента ІІ курсу Немішаєвського фахового коледжу, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ч. 2 ст. 126 КУпАП,
26.04.2024 року о 20-45 год. в с. Велика Загорівка по вул. Центральна, 11А ОСОБА_1 керував мопедом «Альфа», державний номерний знак б/н, vin НОМЕР_1 , не маючи посвідчення водія категорії «А1», тобто не маючи права керування таким видом транспортного засобу, чим порушив вимоги п. 2.1 «а» ПДР України, тобто вчинив правопорушення.
Оскільки дії ОСОБА_1 носять ознаки правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, справу направлено для розгляду до суду.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою винуватість не визнав, зазначив, що мопедом не керував, хоча останній належить йому на праві приватної власності. Мопедом керував його друг, який його й привіз до с. Велика Загорівка.
Мати ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що батьками вжито профілактичних заходів, проведено виховну бесіду з сином. Розуміють, що сина треба виховувати у дусі поваги до закону. Просить врахувати, що син вчинив правопорушення вперше, висновки зробив. Що стосується правопорушення, то пояснити нічого не може, оскільки не була свідком такого.
Суд, заслухавши в судовому засіданні пояснення ОСОБА_1 , законного представника неповнолітнього, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, а саме: оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, щодо часу, місця, способу настання обставин, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення, та безпосередньо її ролі в їх настанні, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов наступних висновків.
Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Як убачається з матеріалів адміністративної справи, вина особи, що притягується до адміністративної відповідальності, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, повністю доведена у розумінні ст. 251 КУпАП належними та допустимими доказами, в тому числі, протоколом про адміністративне правопорушення, який складено у максимальній відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП та містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення, яке призвело до порушення ПДР України; рапортом працівника поліції; власними поясненнями ОСОБА_1 , а також відеозаписами з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) працівника поліції, що здійснював оформлення вчиненого особою, що притягується до адміністративної відповідальності, адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КпАП, які кореспондуються з фактичними обставинами справи та вказують на факт порушення водієм указаних правил ПДР.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд у відповідності до положень ст. 251 та ст. 252 КУпАП вважає, що у діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.
На думку суду, з відеозаписів чітко убачається, що саме ОСОБА_1 керував ТЗ, даного він не заперечував, на запитання працівників поліції підтвердив вказане. Також, у протоколі зазначено власноручно ОСОБА_1 , що він визнає свою провину, а тому доводи ОСОБА_1 про не керування ТЗ спростовуються матеріалами справи у їх сукупності.
Відповідно до ст. 23 Кодексу України про адміністративне правопорушення, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.
Згідно зі ст. 12 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.
На час вчинення правопорушення - 26 квітня 2024 року, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , досяг 16-річного віку, тобто вчинив вказане адміністративне правопорушення у віці від 16 до 18 років.
Відповідно до ст. 13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 24-1 КУпАП за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років може бути застосовано такі заходи впливу як: 1) зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; 2) попередження; 3) догана або сувора догана; 4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.
Проте, згідно положень ч. 2 ст. 13 КпАП України передбачено, що у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах.
Однак, конкретно у даній справі, враховуючи, що ОСОБА_1 є неповнолітнім, з ним проведено профілактичні заходи з боку батьків, його молодий вік, те що він уперше притягується до відповідальності, вважаю за доцільне застосувати до нього захід впливу, як це передбачено ст. 24-1 КУпАП у виді попередження, що буде сприяти виховному впливу на дану особу.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Заходи впливу, передбачені ст. 24-1 КУпАП не є адміністративними стягненнями у розумінні ст. 23 КУпАП, а є альтернативними заходами впливу, які можуть бути застосовані тоді, коли виховання неповнолітнього правопорушника є можливим без накладення адміністративного стягнення у загальному порядку. Тому, при застосуванні до неповнолітнього правопорушника заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КУпАП, судовий збір не стягується.
Таким чином, з метою виховання ОСОБА_1 у дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є застосування до нього заходу впливу у виді попередження.
На переконання судді, саме такий вид впливу є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.
Крім того, враховуючи, що суддя вирішив застосувати до неповнолітнього ОСОБА_1 заходи впливу відповідно до статті 24-1 КУпАП, а не адміністративне стягнення, підстави для стягнення з правопорушника судового збору відсутні.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 13, 24-1, 126, 276-280, 283-285 КУпАП, суддя
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, та застосувати до нього захід впливу, передбачений ст. 24-1 КУпАП, у виді попередження.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Борзнянський районний суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Ріхтер В.В.