Справа № 361/2001/24
Провадження № 2/361/3004/24
14.05.24
14 травня 2024 року Броварський міськрайонний суд Київської області
у складі: головуючого судді Писанець Н.В.,
за участю секретаря Перканюк І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття заборони з нерухомого майна,-
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття заборони з нерухомого майна.
Позов мотивувала тим, що після смерті її бабці - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , вона отримала спадщину у вигляді: частини житлового будинку та земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . В подальшому, почавши оформляти спадкове майно, виявилося, що воно знаходиться під обтяженням, а саме:
1)Реєстраційний номер запису про обтяження - 1244237; тип обтяження - арешт на нерухоме майно, підстава обтяження - ухвала б/н Державна виконавча служба від 13.06.2003р.;
2)Реєстраційний номер запису про обтяження - 1244261; тип обтяження - арешт на нерухоме майно, підстава обтяження - ухвала б/н Державна виконавча служба від 17.06.2003р.
У зв'язку із чим, постановою від 12.09.2023 року нотаріуса Першої Броварської ДНК Журавської В.В. було відмовлено позивачу у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на нерухоме майно, що належить ОСОБА_2
Звернувшись до Броварського ВДВС позивач дізнався, що повний перелік виконавчих проваджень про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості було знищено за закінченням строків зберігання, а тому, у зв'язку з відсутністю повних даних, державний виконавець не має можливості прийняти об'єктивне рішення щодо наявності чи відсутності підстав для зняття арешту. Тому позивач звернувся до суду та просила зняти арешт з вищевказаного нерухомого майна шляхом виключення запису з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
В судове засідання позивач не з'явився, в наданій суду заяві підтримав позовні вимоги, просила розглядати справу у її відсутності.
Представник відповідача, будучи сповіщеним належним чином про час та дату розгляду справи в судове засідання також не з'явився, відзиву за позов не подав.
Беручи до уваги те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява обґрунтована і позов підлягає до задоволення, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що на майно померлої ОСОБА_2 - частину житлового будинку та земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 - було накладено арешт - реєстраційний номер запису про обтяження - 1244237; тип обтяження - арешт на нерухоме майно, підстава обтяження - ухвала б/н Державна виконавча служба від 13.06.2003р., а також - реєстраційний номер запису про обтяження - 1244261; тип обтяження - арешт на нерухоме майно, підстава обтяження - ухвала б/н Державна виконавча служба від 17.06.2003р. Повний перелік виконавчих проваджень про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості було знищено за закінченням строків зберігання. Накладений арешт унеможливлює реалізацію позивачем своїх прав щодо розпорядження належного йому на праві власності нерухомого майна.
Вказані обставини стверджуються матеріалами справи і не були оспорені в судовому засіданні.
Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Відповідно до ч. 1, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Суд бере до уваги, що згідно вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюються на засадах змагальності сторін і кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень та вважає, що в судовому засіданні не були спростовані доводи позивача про те, що підстави для подальшого перебування під забороною належного спадкодавцю майна - частини домогосподарства та земельної ділянки, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 відсутні.
Враховуючи те, що виконавче провадження в рамках якого було накладено арешт на майно спадкодавця наразі на виконанні не перебуває, знищено, стягувач у справі тривалий час не звертався до відділу ДВС з метою повторного пред'явлення до виконання виконавчого листа, наявність арешту позбавляє позивача права вільно розпоряджатись належним їй нерухомим майном, тому суд приходить висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позову.
На даний час виконавче провадження знищено згідно з розділом XI п. 2 Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями від 07.06.2017 року, наказ №1829/5, строк зберігання переданих до архіву виконавчих проваджень становить три роки.
Відповідно до Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом №2274/5 від 25.12.2008 року Міністерством юстиції України, строк зберігання переданих до архіву виконавчих проваджень та здавальних описів становить три роки, після чого вони підлягають знищенню.
Розуміючи той факт, що виконавча справа уже знищена, у зв'язку з тим, що закінчився термін зберігання, а також враховуючи те, що встановити підстави накладання арешту не виявляється можливим, оскільки виконавчі провадження та журнали реєстрації виконавчих проваджень, на даний час знищені, враховуючи те, що вказані заборони були внесені до реєстру в 2016 році, суд вважає, що існує необхідність скасувати заборону відчуження об'єктів нерухомого майна позивача.
Тому суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись: ст.ст. 12, 13, 30, 76-89, 141, 223, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст. 16 ЦК України, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження»;
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття заборони з нерухомого майна- задовольнити.
Зняти арешт, накладений на нерухоме майно ОСОБА_2 , РНПП НОМЕР_1 , накладений Броварським відділом державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) : реєстраційний номер запису про обтяження - 1244237; тип обтяження - арешт на нерухоме майно, підстава обтяження - ухвала б/н Державна виконавча служба від 13.06.2003р., а також - реєстраційний номер запису про обтяження - 1244261; тип обтяження - арешт на нерухоме майно, підстава обтяження - ухвала б/н Державна виконавча служба від 17.06.2003р.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, безпосередньо до Київського апеляційного суду .
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.В.Писанець