Справа № 361/3049/24
Провадження № 3/361/2200/24
01.05.2024
01 травня 2024 року м. Бровари
Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Мохов Є.І. розглянувши матеріали справи, які надійшли від Броварського РУП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з
за ст. 124 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адмінінстративне правопорушення серії ААД №633706 від 18.03.2024 року, 18.03.2024 року о 10:25 год., на АДМ-01 Київ-Чернігів-Нові Яриловичі (4км), особа ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMW 525 DXDRIVE д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керувати транспортним засобом. Порушення вчинене повторно постановою БАД 370705 від 26.10.2023 року, чим порушив вимоги п. 2.1.а Правил дорожного руху, за що відповідальність передбачена ч.5 ст. 126 КУпАП.
ОСОБА_1 на судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Новіков О.О. судовому засіданні пояснив, що працівниками поліції в матеріалах справи не долучено підтвердження, що ОСОБА_1 протягом року притягався до адміністравтивної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП, оскільки дата вказана в копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії БАД №370705 від 26.10.2023 року є відмінною від дати вказаної у довідці про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення. З огляду на зазначене, просив провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.5 ст.126 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку захисника особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, суд доходить такого висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, іншими доказами.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави
Стаття 28 Конституції декларує право кожного на повагу до його гідності. В цій нормі також зазначено, що ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.
Згідно пункту 2.1а. Правил дорожнього руху, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» забороняється керування транспортними засобами особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Частиною 5 статті 126 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою-четвертою цієї статті, зокрема за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність у діях зазначеної особи складу правопорушення.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона).
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 ставиться у вину те, що він, 18.03.2024 року о 10:25 год., на АДМ-01 Київ-Чернігів-Нові Яриловичі (4км), особа ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMW 525 DXDRIVE д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керувати транспортним засобом. Порушення вчинене повторно постановою БАД 370705 від 26.10.2023 року, чим порушив вимоги п. 2.1.а Правил дорожного руху, за що відповідальність передбачена ч.2 ст. 126 КУпАП.
УПП у Київській області до матеріалів справи долучило копію постанови про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії БАД №370705 від 26.10.2023 рокузгідно якої ОСОБА_2 притягався 26.10.2023 року до адміністративної відповідальності за скоєння 26.10.2023 року правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП з накладенням на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 гривень.
Одночасно до справи додано довідку заступника командира батальону патрульної поліції в м. Бориспіль УПП у Київській області про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення від 19.03.2024 року, відносно до якої відносно ОСОБА_1 винесено адміністративний матеріал БАД 370705 від 26.10.2023 року, про порушення останнім вимог п. 2.1.а Правил дорожного руху, за що відповідальність передбачена ч.2 ст. 126 КУпАП, відповідно до якої, відносно на ОСОБА_1 накладено адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 гривень.
Згідно вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.
Крім того, в своїх судових рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував на те, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об'єктивного судового розгляду.
В рішенні у справі "Ващенко проти України" Європейський суд вказав, що "обвинувачення" для цілей пункту 1 статті 6 може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру (п.51)».
В рішенні у справі "Абрамян проти Росії" Європейський Суд зробив висновок про те, що «деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення».
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.
А саме, згідно ч. 2, 3ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
При цьому, ЄСПЛ у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» вказав, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Згідно п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», доведення вини має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Крім того, згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Суд наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч. 1,2 ст.7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245).
Даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд доходить висновку, що в матеріалах адміністративної справи відсутні докази, з точки зору їх допустимості, достовірності та достатності, які б підтверджували вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пунктом 1 статті 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 38,126, 283, 284 КУпАП, -
постановив:
Провадження відносно ОСОБА_1 , про притягнення до адмінінстративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адмінінстративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду.
Суддя Є.І. Мохов