Справа № 359/1566/22
Провадження № 1-кп/359/158/2024
28 лютого 2024 року м. Бориспіль
Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 (головуючий складу колегії суддів) в порядку вирішення питань, пов'язаних з судовим розглядом кримінального провадження №22019101110000122, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.08.2019 року, по обвинуваченню
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина Латвійської Республіки, та
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,
щодо вчинення ними кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України,
На розгляді в Бориспільському міськрайонному суді Київської області перебуває вищезазначене кримінальне провадження.
Вказане кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду.
До суду під час судового розгляду кримінального провадження 05.02.2024 року від адвоката ОСОБА_6 надійшло клопотання про вжиття заходів щодо медичного забезпечення обвинуваченого ОСОБА_2 . Своє клопотання захисник обґрунтовує тим, що обвинувачений ОСОБА_2 тривалий час перебуває в ДУ "Київський слідчий ізолятор", і на даний час самопочуття ОСОБА_2 істотно погіршилось. Тому за станом свого здоров'я ОСОБА_2 потребує додаткового медичного обстеження. Проведення належного обстеження в ДУ "Київський слідчий ізолятор" не можливе, оскільки наявним обладнанням, лабораторіями та обсягом медико-санітарної допомоги не передбачено проведення цих обстежень. Зважаючи на вище викладене захисник просить суд зобов'язати начальника філії ДУ "Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України" в м. Києві та Київській області та начальника ДУ "Київський слідчий ізолятор": організувати та забезпечити проведення повного медичного обстеження обвинуваченого ОСОБА_2 ; забезпечити додержання прав особи на охорону здоров'я та на отримання необхідного медичного лікування шляхом невідкладного проведення медичного обстеження особи, що перебуває під вартою в спеціалізованих медичних закладах, що спеціалізуються на гематології, профілактиці та лікуванні ВІЛ та СНІД, та забезпечення її лікування, призначеним результатами вказаних обстежень.
Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав клопотання свого захисника та наполягав на його розгляді, зважаючи на те, що наступне судове засідання призначено на 27.02.2024 року. Одна судове засідання не відбулось зважаючи на несвоєчасність доставки обвинуваченого в приміщення суду.
У цьому зв'язку, головуючий складу суду, вирішує зазначене клопотання самостійно, з урахуванням вимог КПК України та прав обвинуваченого на забезпечення належного медичного забезпечення та лікування за наявності підозри на тяжкість захворювання ОСОБА_2 .
Дослідивши зміст клопотання та матеріали кримінального провадження, приходжу до такого висновку.
Так, право обвинуваченого ОСОБА_2 на належну медичну допомогу в жодному разі не ставиться під сумнів судом і так само не може ставитись під сумнів іншими учасниками кримінального провадження, крім того в світлі наведених стороною захисту доводів суд наголошує, що готовий сприяти усіма можливими способами забезпеченню обвинуваченому ОСОБА_2 повної, своєчасної та необхідної медичної допомоги в межах своїх повноважень, визначених чинним КПК України.
Згідно ст. 49 Конституції України кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування.
Пунктом "д" ст. 6 Основ законодавства України про охорону здоров'я від 19.11.1992 р. №2801-XII передбачено, що кожний громадянин України має право на охорону здоров'я, що передбачає, у тому числі, кваліфіковану медичну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря, вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій і закладу охорони здоров'я.
Згідно положень ч. 1 ст. 206 КПК України вбачається, що суд в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Відповідно до статті 1 ЗУ "Про попереднє ув'язнення" тримання осіб, взятих під варту, відповідно до завдань кримінального судочинства здійснюється на принципах неухильного додержання Конституції України, вимог Загальної декларації прав людини, інших міжнародних правових норм і стандартів поводження з ув'язненими і не може поєднуватися з навмисними діями, що завдають фізичних чи моральних страждань або принижують людську гідність.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України "Про попереднє ув'язнення" медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в місцях попереднього ув'язнення організовується і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров'я.
За змістом вимог статті 21 вказаного Закону адміністрація місць попереднього ув'язнення зобов'язана, зокрема, забезпечити належну охорону та режим тримання осіб, взятих під варту; створити особам, взятим під варту, необхідні житлово-побутові умови відповідно до встановлених норм, забезпечити їх харчуванням та медичним обслуговуванням.
Гарантоване зазначеними нормами законодавства право осіб, узятих під варту, на охорону здоров'я та належну медичну допомогу реалізується, зокрема, в Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров'я України № 239/5/104 від 10.02.2012 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2012 р. за № 212/20525 (далі Порядок).
Відповідно до п. 2.3 Порядку, медичне обстеження осіб, узятих під варту, здійснюється у разі їх звернення зі скаргою на стан здоров'я за ініціативою лікаря медичної частини СІЗО або адміністрації СІЗО. У випадках, коли лікарі медичної частини СІЗО не можуть самостійно встановити діагноз, начальник медичної частини СІЗО подає запит до керівництва СІЗО щодо направлення хворого на лікування до обраного закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку або залучення відповідного лікаря-фахівця закладу охорони здоров'я. Керівництво СІЗО забезпечує допуск відповідного лікаря-фахівця чи направлення хворого на лікування до обраного начальником медичної частини СІЗО закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку.
Згідно з вимогами п. 2.7 зазначеного вище Порядку, у разі необхідності в додаткових лабораторних обстеженнях, які не можуть бути проведені в медичних частинах СІЗО (наявним обладнанням, лабораторіями та обсягом медико-санітарної допомоги не передбачено проведення цих обстежень), вони проводяться на базі закладів охорони здоров'я з орієнтовного переліку. Про необхідність проведення обстеження, яке потребує вивезення особи, узятої під варту, до закладу охорони здоров'я, лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан її здоров'я та запит до керівництва СІЗО. Керівництво СІЗО забезпечує своєчасне направлення особи, узятої під варту, на обстеження до обраного лікарем медичної частини СІЗО закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку.
Відповідно до вимог п. 2.8 зазначеного вище Порядку, якщо за результатами огляду чи обстеження особи, узятої під варту, встановлено, що вона потребує надання медичної допомоги у закладі охорони здоров'я з орієнтовного переліку, лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан здоров'я особи, узятої під варту, та звертається із запитом до керівництва СІЗО. Керівництво СІЗО забезпечує перевезення особи, узятої під варту, до закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку та направляє довідку про стан здоров'я особи, узятої під варту, органу або особі, в провадженні яких знаходиться кримінальна справа цієї особи. Керівництво СІЗО організовує та забезпечує цілодобову охорону особи, узятої під варту, під час лікування у закладах охорони здоров'я відповідно до вимог нормативно-правових актів Міністерства юстиції, Міністерства охорони здоров'я.
Отже, законодавством чітко визначений порядок обстеження та надання медичної допомоги особам, узятим під варту і забезпечення виконання зазначеного порядку покладено саме на керівництво СІЗО.
Згідно ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пивоварник проти України", рівень охорони здоров'я ув'язненого має бути сумісним з людською гідністю. Європейський суд з прав людини наголосив, що охорона здоров'я ув'язнених повинна здійснюватися належним чином, а відсутність належної медичної допомоги може вважатися жорстоким або нелюдським поводженням в значенні статті 3 Конвенції. ЄСПЛ підкреслив, що для того, щоб надана медична допомога могла вважатися належною, потрібно встановити сукупність наступних факторів: 1) факт огляду лікарем і призначення лікування; 2) докладне документування стану здоров'я ув'язненого; 3) оперативність та точність постановки діагнозу і лікування; 4) наявність регулярного і систематичного нагляду за станом здоров'я, розроблення плану лікування; 5) створення умов, необхідних для надання призначеного лікування; 6) медична допомога має відповідати тому рівню, на якому надається населенню в цілому.
При цьому, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Мусіель проти Франції", "Науменко проти України") порушення статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не може мати місце лише в зв'язку з погіршенням стану здоров'я заінтересованої особи, проте таке порушення може бути в зв'язку з неналежним наданням медичної допомоги (рішення "Мельник проти України"), надання якої в даному випадку покладено на керівництво СІЗО.
Таким чином необхідність надання обвинуваченому ОСОБА_2 спеціалізованої та висококваліфікованої медичної допомоги та додаткового медичного обстеження поза межами медичної частини Київського СІЗО, не унеможливлює утримання останнього під вартою, натомість зобов'язує адміністрацію ДУ "Київській слідчий ізолятор" забезпечити ув'язненому ОСОБА_2 належне медичне обслуговування та надання медичної допомоги у обсязі, необхідному для дотримання прав останнього, гарантованих статтею 49 Конституції України та статтею 3 Конвенції про захист прав та основоположних свобод.
Разом з тим, у своєму клопотанні про забезпечення обвинуваченому належної медичної допомоги, захисник просить суд зобов'язати керівника ДУ "Київський слідчий ізолятор" та начальника філії Державної установи "Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України" в м. Києві та Київській області забезпечити обвинуваченому проведення конкретних медичних досліджень, в спеціалізованих медичних закладах, що спеціалізуються на гематології, профілактиці та лікуванні ВІЛ та СНІД. Водночас суд не може самостійно надати оцінку щодо наявності доцільності проведення тих чи інших медичних досліджень, оскільки не має відповідних спеціальних знань, разом з тим надаючи оцінку доводам сторони захисту про необхідність отримання медичної допомоги обвинуваченим в цілому, суд приходить до висновку, що така вимога підлягає задоволенню.
Однак, суд роз'яснює, що не заперечує щодо доставки обвинуваченого ОСОБА_2 до відповідного медичного закладу для надання медичної допомоги, зокрема і проведення медичних досліджень, про які просить сторона захисту у своєму клопотанні. Водночас така доставка за відповідним зверненням особи, яка тримається під вартою, передбачена порядком взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту затвердженим наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України від 10.02.2012 № 239/5/104.
За таких обставин клопотання захисника ОСОБА_6 про забезпечення обвинуваченому ОСОБА_2 , права на отримання медичної допомоги слід задовольнити частково, та зобов'язати начальника філії Державної установи "Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України" в м. Києві та Київській області та начальника ДУ "Київський слідчий ізолятор" негайно забезпечити додержання права обвинуваченого ОСОБА_2 , на належну медичну допомогу, зокрема в частині проведення його медичного обстеження та забезпечення можливості відповідного лікування згідно встановленого діагнозу, у зв'язку із чим надає свою згоду на етапування останнього до відповідного медичного закладу для надання медичної допомоги згідно призначень лікаря.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 8, 206, 318, 369, 370, 371, 372, 376 КПК України, суд
Клопотання захисника ОСОБА_6 про забезпечення обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , права на отримання медичної допомоги - задовольнити частково.
Зобов'язати начальника ДУ "Київський слідчий ізолятор" та начальника філії ДУ "Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України" в м. Києві та Київській області невідкладно забезпечити проведення повного медичного обстеження обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою встановлення наявності у останнього захворювань, та, у разі встановлення діагнозу, вжити заходів з метою забезпечення відповідного рівня лікування, у зв'язку із чим надає свою згоду на етапування останнього до відповідного медичного закладу для надання медичної допомоги згідно призначень лікаря.
Копію ухвали направити для виконання до Державної Установи "Київський слідчий ізолятор", філії Державної установи "Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України" в м. Києві та Київській області.
Про виконання цієї ухвали щодо забезпечити додержання права обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на належну медичну допомогу та про вжиті заходи повідомити Бориспільський міськрайонний суд Київської області в термін до 01.04.2024 року.
Контроль за виконанням ухвали суду покласти на прокурорів групи прокурорів в цьому кримінальному провадженні.
Ухвала суду є остаточною та не підлягає апеляційному оскарженню.
Головуючий: ОСОБА_1