Справа № 357/7307/24
Провадження № 2/357/3331/24
про залишення позовної заяви без руху
27.05.2024 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Цукуров В. П. розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Сервісного центру МВС України №3242, про визнання недійсною державної перереєстрації транспортного засобу та реєстрації через застосунок «Дія», -
21 травня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.
Дослідивши матеріали позовної заяви на предмет дотримання процесуального законодавства під час звернення до суду, суд приходить до висновків про те, що подана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України.
За приписами ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Всупереч наведеній нормі процесуального права позовна заява не містить:
ідентифікаційного коду в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача, а також реєстраційного номеру облікової картки платника податків позивача;
поштовий індекс відповідача, номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти сторін, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін;
зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи;
відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору;
відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви.
При цьому, позовну заяву виготовлено рукописним текстом на п'яти аркушах, поля відсутні. Копія позовної заяви для відповідача виготовлена шляхом ксерокопіювання, з обрізанням частини тексту на кожній сторінці та з дописаними від руки частинами тексту на 4-й та 5-й сторінках.
Суд роз'яснює позивачу, що відповідно до стандартизованих правил діловодства в Україні поля - це вільні від тексту області сторінки вздовж її країв. На сторінці є верхнє, нижнє, ліве та праве поля. Рекомендовані розміри полів такі: ліве - 2,5 см., праве - 1,5 см., верхнє та нижнє поля - по 2 см. Оскільки матеріали позову підшиваються у справу, то відсутність полів з лівої сторони унеможливлює читання тексту. У свою чергу, копія - це точне відтворення документу, що цілком відповідає оригіналу.
З резолютивної частини позовної заяви вбачається, що позивач заявляє дві вимоги немайнового характеру: 1) визнання недійсною державної перереєстрації транспортного засобу; 2) скасування державної перереєстрації транспортного засобу.
З цього приводу суд роз'яснює позивачу наступне.
Спосіб захисту суб'єктивних цивільних прав - це закріплені законом матеріально-правові засоби примусового характеру, за допомогою яких провадиться відновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника.
Захист суб'єктивних цивільних прав та інтересів здійснюється в передбаченому законом порядку, тобто за допомогою застосування належної форми, засобів і способів захисту. Законодавством визначено три окремі підстави для захисту цивільного права особи: порушення, невизнання, оспорювання цивільного права. Порушення права - це наслідок протиправної поведінки протилежної сторони, чиїми діями завдано шкоду правам та інтересам особи. Невизнання цивільного права полягає у пасивному запереченні наявності в особи суб'єктивного цивільного права, яке безпосередньо не завдає шкоди суб'єктивному праву, але створює невпевненість у правовому статусі носія суб'єктивного права. Оспорювання - це наявність спору між учасниками цивільно-правових відносин про приналежність чи відсутність права в однієї із сторін.
Статтею 16 ЦК України встановлюються такі способи захисту цивільних прав та інтересів:
визнання суб'єктивного права - застосовується тоді, коли наявність в особи визначеного суб'єктивного права піддається сумніву або оспорюється, заперечується, або є реальна загроза таких дій;
визнання правочину недійсним - являє собою окремий випадок реалізації такого способу захисту, як відновлення становища, що існувало до порушення права, тому що збігається з ним у правовій сутності;
припинення дії, яка порушує право - застосовується в разі потреби припинити порушення права особи в майбутньому, тобто усунути перешкоди для здійснення права, створювані порушником, а також якщо порушення саме по собі не позбавляє особу суб'єктивного права, але заважає їй нормально його реалізувати;
відновлення становища, яке існувало до порушення - застосовується в тих випадках, коли порушене право в результаті правопорушення не припиняє свого існування і може бути реально відновлене шляхом усунення наслідків правопорушення;
примусове виконання обов'язку в натурі - застосовується тоді, коли внаслідок існуючих між сторонами цивільних правовідносин зобов'язана особа повинна була передати визначену річ або виконати обов'язок особисто (по зобов'язаннях, де особистість боржника має істотне значення);
зміна або припинення правовідношення - застосовуються в тих випадках, коли правовідношення внаслідок вимог закону змінилося або припинилося, коли одна зі сторін систематично не виконує свої обов'язки, а також як «санкція» за недозволену поведінку;
відшкодування збитків та інші способи залагодження матеріальної шкоди - застосовуються як у договірних, так і в позадоговірних відносинах при невиконанні (неналежному виконанні) зобов'язань або заподіянні шкоди;
відшкодування моральної (немайнової) шкоди - застосовується при необхідності відшкодування за фізичний біль і страждання, моральні страждання, приниження честі, гідності, ділової репутації внаслідок порушення прав особи;
визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.
Перелік способів захисту, визначених у ст. 16 ЦК України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Особа, право якої порушене, може скористатися конкретним способом захисту свого права.
Тож, з метою реалізації такого принципу судочинства як «процесуальна економія», суд роз'яснює позивачу право подати суду нормативно-правове обґрунтування обраного способу захисту права або викласти свої позовні вимоги в уточненій редакції.
Як убачається із ч.2 ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Відповідно до вимог ч.6 ст. 177 ЦПК України до заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання за правилами ч.1 - ч.4 ст. 84 ЦПК України (таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу).
У встановлених законом випадках суд може витребувати докази також до подання позову як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому статтями 116-118 цього Кодексу.
Однак, позовна заява не містить позовних вимог, характерних для спору щодо майна або майнових прав, а містить вимоги, які можна ототожнити з поняттям «похідні вимоги». Також позовна заява не містить посилання на будь-які правочини, копії яких не приєднані та не містить клопотання в порядку ст.84 ЦПК України.
У тексті позовної заяви позивач посилається на протиправні дії свого чоловіка. Утім, позовні вимоги пред'являє не до нього, а до Сервісного центру МВС, не конкретизуючи в чому полягають незаконні дії вказаної юридичної особи.
Одночасно суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу приписи ст.13 ЦПК України, які передбачають диспозитивність цивільного судочинства, зокрема: суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Крім того, позивачем невірно визначено розмір та сплачено судовий збір.
Так, відповідно до вимог ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
За подання до суду позовної заяви відповідно до ст.1 Закону України «Про судовий збір» справляється судовий збір в розмірі встановленому цим законом.
Згідно з пп.2 п.1, ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при зверненні до суду із позовною вимогою немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2024 року становить 3028,00 грн. Тобто, судовий збір за одну позовну вимогу немайнового характеру складає 1211,20 грн. (3028,00 грн. х 0,4).
Як зазначалося, з резолютивної частини позовної заяви вбачається, що позивач заявляє дві вимоги немайнового характеру: 1) визнання недійсною державної перереєстрації транспортного засобу; 2) скасування державної перереєстрації транспортного засобу.
Однак, всупереч наведеним приписам закону, позивач приєднує до позовної заяви квитанцію про сплату судового збору лише на суму 1240,00 грн.
У той же час, за дві позовні вимоги немайнового характеру має бути сплачено 2422,40 грн. (1211,20 грн. х2).
У випадку, якщо позивачем буде остаточно заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру, він має надати суду платіжний документ на суму 1182,40 грн. (2422,40 грн. - 1240,00 грн.).
Таким чином, позивачу необхідно надати суду докази сплати судового збору у встановлених законом розмірах, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору.
Також суд роз'яснює позивачу, що відповідно да приписів ст.59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
За правилами, встановленими ст.15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про адвокатуру» видами адвокатської діяльності є:
1) надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;
4) надання правничої допомоги свідку у кримінальному провадженні;
5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;
6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;
7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
8) надання правничої допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань;
9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв'язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення.
Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Згідно зі ст.20 Закону «Про адвокатуру» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правничої допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правничої допомоги, зокрема:
1) звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб);
2) представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами;
3) ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для адвокатської діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом;
4) складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку;
5) доповідати клопотання та скарги на прийомі в посадових і службових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги;
6) бути присутнім під час розгляду своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів та давати пояснення щодо суті клопотань і скарг;
7) збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою;
8) застосовувати технічні засоби, у тому числі для копіювання матеріалів справи, в якій адвокат здійснює захист, представництво або надає інші види правничої допомоги, фіксувати процесуальні дії, в яких він бере участь, а також хід судового засідання в порядку, передбаченому законом;
9) посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов'язковий спосіб посвідчення копій документів;
10) одержувати письмові висновки фахівців, експертів з питань, що потребують спеціальних знань;
11) користуватися іншими правами, передбаченими цим Законом та іншими законами.
Таким чином, позивачу необхідно подати позовну заяву з додатками в уточненій редакції, без вказаних недоліків, яка б відповідала наведеним вимогам закону.
Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.ч. 2, 3, 7 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі вищевикладеного та керуючись, ст. ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву позову ОСОБА_1 до Сервісного центру МВС України №3242, про визнання недійсною державної перереєстрації транспортного засобу та реєстрації через застосунок «Дія» - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати трьох днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В. П. Цукуров