Справа № 357/6418/24
1-кп/357/765/24
24.05.2024 м. Біла Церква
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі судового засідання Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, кримінальне провадження за № 62023100130000771, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.05.2023 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, утриманців не має, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 , учасника бойових дій, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
сторони кримінального провадження: прокурор Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 , захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5
ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, перебуваючи у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, у порушення вимог ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від проходження військової служби, 26.10.2022 о 09 год 00 хв, в умовах воєнного стану, без поважних причин та без наказу або дозволу відповідних командирів (начальників), не з'явився вчасно на службу до військової частини НОМЕР_2 , що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_2 та проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням службових обов'язків. 29.05.2023
ОСОБА_3 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, добровільно прибув до органу досудового розслідування.
Таким чином, ОСОБА_3 не з'явився вчасно на службу без поважних причин, в умовах воєнного стану, будучи особою, зазначеною в частині другій статті 407 КК України, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України.
24.05.2023 під час підготовчого судового засідання суду була надана угода про визнання винуватості, укладена між прокурором Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 з участю захисника останнього адвоката ОСОБА_5 .
Згідно з угодою сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 5 ст. 407 КК України. Обвинувачений ОСОБА_3 у повному обсязі беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні злочину, в обсязі обвинувачення, за кваліфікацією за ч. 5 ст. 407 КК України як нез'явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах воєнного стану особою, зазначеною в частині другій ст. 407 КК України.
Сторонами угоди визначено узгоджене покарання, яке має понести ОСОБА_3 за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 407 КК України у виді позбавлення волі строком на п'ять років. Також, узгоджено на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановити іспитовий строк та відповідно до ст. 76 КК України покласти обов'язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
При цьому обвинуваченому ОСОБА_3 роз'яснено наслідки укладення угоди, а саме обмеження його права на оскарження вироку в апеляційному та касаційному порядку, відмова права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, допиту під час судового розгляду свідків обвинувачення, подачі клопотань про виклик свідків і надання доказів, що свідчать на його користь, крім того, йому роз'яснено наслідки невиконання угоди.
Вирішуючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить із наступного. Відповідно до ч. 3 ст. 474 КПК України якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.
Відповідно до вимог статей 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Суд встановив, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а саме у тому, що будучи військовослужбовцем, не з'явився вчасно на службу без поважних причин, в умовах воєнного стану.
ОСОБА_3 свою винуватість у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини вчинення ним кримінального правопорушення. Також просив затвердити угоду про визнання винуватості.
Шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
При цьому суд переконався, що обвинувачений ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладання та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України. Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.
Прокурор в судовому засіданні вважав, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, підстави, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України відсутні, просив суд затвердити угоду і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.
Захисник в судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання.
Обвинувачений просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджену сторонами вид та міру покарання.
Таким чином, умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим, її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін, угода укладена добровільно, а також наявний суспільний інтерес у забезпеченні швидкого судового провадження щодо ОСОБА_3 .
При її затвердженні та узгоджені міри покарання, враховано обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому, а саме: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.
Також враховані обставини, що характеризують особу обвинуваченого: раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, позитивно характеризується за місцем проходження військової служби, є учасником бойових дій, самостійно припинив вчиняти кримінальне правопорушення та добровільно прибув до правоохоронних органів.
Узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених статтями 50, 65 КК України, оскільки визначена у межах ч. 5 ст. 407 КК України та з огляду на ступінь тяжкості вчиненого злочину (тяжкий злочин), обставини, що пом'якшують покарання та даних про особу обвинуваченого.
27.01.2023 набрав чинності Закон України № 2839-IX від 13.12.2022 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці».
Враховуючи, що Законом № 2839-IX від 13.12.2022 при призначенні покарання виключена можливість застосування судом положень ст. 69 та 75 КК України, тобто іншим чином погіршено становище військовослужбовців, то з урахуванням положень ч. 2 ст. 5 КК України, останній підлягає застосуванню у разі вчинення кримінальних правопорушень, починаючи з 27.01.2023.
Оскільки у справі, що розглядається, кримінальне правопорушення вчинене ОСОБА_3 у період часу з 26.10.2022 по 29.05.2023, тобто до набрання сили Законом України № 2839-IX від 13.12.2022, то з урахуванням вимог ч. 2 ст. 5 КК України про те, що Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі, суд при призначенні покарання застосовує положення ч. 1 ст. 75 КК України, які діяли на момент вчинення вказаного правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 75 КК України, суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджене покарання у виді позбавлення волі не більше п'яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Таким чином, суд вважає за необхідне, на підставі ч. 2 ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання, на підставі ч. 1 ст. 75 КК України, з покладенням обов'язків передбачених ч. 1 ст. 76 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.
Установлено, що підстав для вирішення питань пов'язаних із запобіжним заходом відносно обвинуваченого немає з огляду на відсутність таких клопотань у учасників кримінального провадження та враховуючи, що відповідно до статей 22, 26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами, які є вільними у використанні своїх процесуальних прав.
Речові докази, процесуальні витрати у справі відсутні.
Цивільний позов не заявлено.
Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ч. 2 ст. 373, 374, 474, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду від 24.05.2024 про визнання винуватості, укладену між прокурором Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 і обвинуваченим ОСОБА_3 за участю захисника ОСОБА_5 .
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України та призначити узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 24.05.2024 покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_3 обов'язки:
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не застосовувати.
Речові докази та процесуальні витрати у справі відсутні. Цивільний позов не заявлено.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_6