Справа № 357/6971/24
3/357/3522/24
24.05.2024 м. Біла Церква
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Клепа Тетяна Володимирівна, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Полку патрульної поліції у місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, водія «Автобусного парку», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_2 виданий 06.08.2021 виданий 3227,
за ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 697200 від 03.05.2024, 02.05.2024 о 16:05 год на вул. Олеся Гончара, 2, в м. Біла Церква Київської області водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Mersedes-Benz Sprinter 313 CDI» з д.н.з. НОМЕР_3 , в порушення вимог п. 2.10 а ПДР України, будучи причетним до ДТП залишив місце пригоди, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судовому засіданні свою винуватість у вчиненні адмінправопорушення не визнав та пояснив, що він розвертався, автомобілі були припарковані дуже близько, поряд проїжджав трактор, який збирав сміття, тому він не відчув удару та поїхав у своїх справах. Зазначив, що якби він почув, що зачепив інший транспортний засіб, то ніколи б не залишив місце ДТП.
Суддя, заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, дійшов наступного висновку.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення згідно зі ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, серед іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.
Так, відповідальність за ст.122-4 КУпАП настає за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Відповідно до п.2.10 ПДР України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, виражається у залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди особами, до якої вони причетні, а суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або евентуального (непрямого) умислу.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 1.10 ПДР України під залишенням місця дорожньо-транспортної пригоди слід розуміти дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення поліцейськими заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу.
Згідно ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала настання цих наслідків.
Із наданих в судовому засіданні показань ОСОБА_1 встановлено, що він керуючи автомобілем по вул. Олеся Гончара в м. Біла Церква не бачив і не відчув зіткнення з іншим автомобілем. Наслідків своїх дій, а саме пошкодження транспортних засобів, на момент залишення місця події він також не бачив.
Суддя зазначає, що окрім показань ОСОБА_1 та письмових пояснень потерпілого ОСОБА_2 , матеріали справи не містять інших прямих/непрямих належних доказів умисного залишення ОСОБА_1 місця ДТП з метою уникнути адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення (показання свідків, фото та відеозаписи).
Самі по собі показання письмові пояснення потерпілого ОСОБА_2 не дають судді підстав для висновку про умисне залишення ОСОБА_1 місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої був причетний.
За викладених обставин, суддя позбавлений можливості дійти однозначного та безсумнівного висновку про те, що ОСОБА_1 усвідомлював факт здійснення ним ДТП, а відтак приходить до висновку про відсутність в його діях умислу на залишення місця ДТП, до якої був причетний, з метою уникнути адміністративної відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
За приписами ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Відповідно до ст. 284 КУпАП при наявності обставин, передбачених ст. 247 КУпАП виноситься постанова про закриття справи.
Провадження у справі стосовно ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП необхідно закрити за відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 40-1, 122-4, 221, 246, 248, 249, 251, 256, 279, 280, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя Тетяна КЛЕПА