27 листопада 2007 р.
№ 18/114-18/115
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.,
розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство "Анкор-С.В.", м. Київ,
на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2007
зі справи № 18/114-18/115
за позовом закритого акціонерного товариства "Анкор Менеджмент", Російська Федерація,
до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України (далі - Департамент), м. Київ,
товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство "Анкор-С.В." (далі -Товариство)
про визнання недійсними свідоцтв України № 42501 та № 42500 на знаки для товарів і послуг,
за участю представників сторін:
позивача -Семеній Ю.М.,
Департаменту -не з'явився,
Товариства -Давиденка О.Л., Задорожньої К.С.,
Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.04.2007 призначено судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності та провадження зі справи зупинено до закінчення проведення експертизи.
Товариство подало апеляційну скаргу на зазначену ухвалу місцевого суду разом з клопотанням про відновлення пропущеного строку її подання, яке було мотивовано отриманням примірника ухвали лише 11.06.2007.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2007 (колегія суддів у складі: Сотніков С.В. -головуючий, судді Дикунська С.Я., Гарник Л.Л.) апеляційну скаргу Товариства повернуто без розгляду на підставі статей 53, 93 та пункту 4 частини першої статті 97 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України). Ухвалу апеляційного суду мотивовано відсутністю поважних причин пропуску Товариством строку апеляційного оскарження з огляду на те, що представник скаржника брав участь у судовому засіданні місцевого суду 12.04.2007, а апеляційну скаргу ним подано лише 18.06.2007.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2007 скасувати. Своє прохання скаржник мотивує тим, що в судовому засіданні місцевого суду 12.04.2007 його представники участі не брали, а згадану ухвалу він отримав після закінчення строку, встановленого для її апеляційного оскарження.
Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив про безпідставність її доводів та просив ухвалу апеляційного суду залишити без змін, а скаргу -без задоволення.
Сторони відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права, заслухавши представників позивача та Товариства, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.
Частиною другою статті 106 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Відповідно до статті 93 ГПК апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення -з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги (подання) можливе протягом трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.
За приписами частини першої статті 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Згідно з відміткою на зворотному боці останнього аркуша ухвали місцевого суду від 12.04.2007 (підпункт 3.5.11 пункту 3 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75) її відправлено сторонам 12.06.2007, тобто поза межами строків для розсилання судових рішень та подання апеляційних скарг, передбачених статтями 87, 93 ГПК України.
В абзаці четвертому пункту 6 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 № 04-5/366 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що за результатами розгляду клопотання про відновлення пропущеного строку виноситься ухвала, зміст якої може бути викладено в ухвалі про прийняття апеляційної скарги. Відповідно до статті 53 ГПК відновлення пропущеного строку здійснюється господарським судом за наявності поважної причини його пропуску. До кола поважних причин слід відносити, зокрема, отримання заявником рішення місцевого господарського суду після закінчення зазначеного процесуального строку.
За таких обставин висновок суду апеляційної інстанції про пропуск позивачем строку апеляційного оскарження без поважних причин не відповідає фактичним обставинам справи.
З огляду на викладене Вищий господарський суд України вважає, що рішення апеляційного суду про повернення апеляційної скарги Товариства без розгляду прийнято з порушенням наведених приписів статей 53, 93 ГПК України, а тому ухвала суду апеляційної інстанції від 27.08.2007 підлягає скасуванню з передачею справи до апеляційного суду для здійснення апеляційного провадження.
До того ж ухвалою господарського суду міста Києва від 17.09.2007 через фактичну відсутність представників Товариства в судовому засіданні 12.04.2007 виправлено відповідні описки у вступній частині згаданої ухвали місцевого суду від 12.04.2007.
Керуючись статтями 1115, 1119 -11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України
Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2007 зі справи № 18/114-18/115 скасувати, а справу передати до Київського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.
Суддя В.Селіваненко
Суддя І.Бенедисюк
Суддя Б.Львов