Справа № 449/693/23 Головуючий у 1 інстанції: Патинок О.П.
Провадження № 22-ц/811/860/24 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.
27 травня 2024 року м. Львів
Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Копняк С.М.,
суддів: Бойко С.М., Ніткевича А.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Радехівського районного суду Львівської області від 20 вересня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на дітей та дружину, з якою проживають діти,
в серпні 2024 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 , в якому просила стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на дітей та дружину.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, вказувала, що 28 липня 2018 року зареєстрований шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Від даного шлюбу у них народилося троє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . На даний час ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебувають у шлюбі, проте спільно не проживають, оскільки, чоловік постійно вчиняє насильство в сім"ї і тим самим ставить під загрозу життя і здоров'я ОСОБА_2 та дітей. Відповідач фінансово не допомагає, позивач немає можливості працювати, оскільки, доглядає за малолітніми дітьми та перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-ох років. Просить суд винести рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 аліменти на дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у твердій фіксованій сумі по 2 000 гривень, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно на кожну дитину, починаючи з дня подання заяви та до досягнення ними повноліття. Також, просить стягнути з ОСОБА_1 , кошти на утримання ОСОБА_2 у твердій грошовій сумі по 2 000 гривень щомісячно, починаючи з 14 червня 2023 року до досягнення молодшою донькою Емілією трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 . Судові витрати по справі стягнути з відповідача.
Заочним рішення Радехівського районного суду Львівської області від 20 вересня 2023 року позов задоволено частково.
Вирішено:
стягувати з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_2 , аліменти на малолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , малолітню доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , малолітню доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у твердій грошовій сумі в розмірі по 1 700, 00 грн щомісячно на кожну дитину, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, які підлягають індексації відповідно до закону, починаючи 14 червня 2023 року до досягнення старшою дитиною повноліття.
Стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на дружину у твердій грошовій сумі в розмірі 1 500, 00 грн щомісячно до досягнення їх малолітньою донькою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 трьох років, починаючи з 14 червня 2023 року.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів на дітей та дружину в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 885,72 грн.
Рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку оскарживвідповідач ОСОБА_1 , подавши апеляційну скаргу, в якій просить змінити рішення Радехівського районного суду Львівської області від 20 вересня 2023 року в частині розміру стягуваних аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 зменшивши розмір аліментів на дітей з 1 700, 00 грн на 1 300, 00 грн. щомісячно на кожну дитину, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, які підлягають індексації відповідно до закону, починаючи 14 червня 2023 року до досягнення старшою дитиною повноліття. У задоволенні решти вимог - відмовити.
Вважає оскаржуване судове рішення незаконним та необґрунтованим, а відтак таким, що підлягає скасуванню.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що він є свідомий батьківського обов'язку приймати участь в утриманні дітей, проте категорично не погоджується із розміром аліментів, який судом визнано доведеним. Адже позивач не доводить необхідність витрат на дітей, а судом в рішення не умотивовано такі, в розмірі по 3 400 гривень.
Крім того, на думку заявника, судом не було враховано і те, що відповідно до вимог сімейного права обов'язок по утриманню дитини покладається законом на обох батьків. Розмір аліментів не відповідає рівню доходів заявника, він не в змозі сплачувати кошти на утримання доньок ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , Емілії в еквіваленті, визначеному в рішенні суду.
Так, відповідач на даний час офіційно працює та отримує дохід в розмірі 7 000 гривень. Із врахуванням його місця проживання, відсутності відповідної інфраструктури, а також економічної нестабільності в регіоні, що в цілому обмежує його віднайти роботу із гідною заробітною платою, він не в змозі сплачувати аліменти в розмірі по 1 700 гривень і загальна сума стягнень складає 5 100 гривень, тобто непосильна для нього.
За умови визначення судом такого розміру аліментів заявника можуть притягнути до відповідальності за ухилення від сплати аліментів із всіма правовими наслідками, нарахування пені на суму заборгованості тощо, що поставить останнього у край несприятливі умови. Він в змозі та буде прагнути сплачувати аліменти в розмірі по 1 300 гривень на кожну дитину.
Щодо стягнення аліментів на дружину ОСОБА_2 у твердій грошовій сумі в розмірі 1 500, 00 грн щомісячно до досягнення Емілією трьох років, зазначає, що із доходом, який він отримує, при умові сплати аліментів на дітей в нього залишиться заледве незначна сума, яка в мінімальних обсягах не задовольнить потреб першої необхідності, не кажучи вже про відрахування на утримання дружини. Тому він не в змозі утримувати свою колишню дружину.
Мотивує апеляційну скаргу також і тим, що 26 березня 2023 року в результаті ДТП йому були спричинені травми колінних суглобів і він тривалий час перебував на лікуванні, після чого був не у змозі виплачувати дітям аліменти (які сплачував до того добровільно), а від так і погіршилися стосунки із позивачем.
Також, цього року в результаті реабілітаційних процесів відповідач пройшов оперативні втручання по видаленню спиці та гвинта, якими фіксувався надколінник, що в значній мірі вплинуло на його стан здоров'я та на розмір отриманого доходу, оскільки знаходився на лікарняному.
Окрім цього, він сплачує аліменти на сина ОСОБА_9 від першого шлюбу в розмірі 1 500, 00 грн щомісяця і наведені обставини позивач приховала, що за відсутності його обґрунтувань вплинуло на невідповідність висновків суду фактичним обставинам.
Просить врахувати те, що його відсутність за місцем реєстрації, а також відсутність за цією адресою інших членів його сім'ї, позбавили можливості відповідача подати відповідні докази разом із відзивом на позовні вимоги ОСОБА_10 до суду першої інстанції, такі докази мають виключне значення для правильного вирішення справи, а від так просить прийняти до уваги такі при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що згідно з частиною третьою статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду, з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
З урахуванням вищенаведеного, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.
За приписами частини другої статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також позовних вимог та підстав позову, що були предметом розгляду в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
До такого висновку колегія суддів дійшла, виходячи з такого.
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Частиною другою статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 28 липня 2018 року сторони по справі зареєстрували шлюб 28 липня 2018 року у виконавчому комітеті Березівської сільської ради Радехівського району Львівської області, актовий запис № 7 (а.с. 8).
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 12 січня 2019 року, батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - сторони по справі (а.с.5).
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 04 червня 2020 року, батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - сторони по справі (а.с.6).
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 14 жовтня 2022 року, батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - сторони по справі (а.с.7).
Згідно витягу з реєстру територіальної громади № 2022/000814342 від 14 жовтня 2022 року позивачка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.4).
Із довідки, виданої виконкомом Лопатинської селещної ради Березівського старостинського округу №266 від 02 травня 2023 року вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрована по АДРЕСА_1 . Разом з нею зареєстровані: ОСОБА_1 - чоловік, ОСОБА_4 - дочка, ОСОБА_5 - дочка, ОСОБА_6 - дочка (а.с.9).
ОСОБА_2 проживає без реєстрації зі своїми дітьми ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 в АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою виданою старостою Короснянського старостинського округу 342/19-12 від 13 червня 2023 року (а.с.10).
Згідно довідки, виданої виконкомом Лопатинської селещної ради Березівського старостинського округу № 572 від 19 вересня 2023 року ОСОБА_2 з 30 червня 2015 року і по даний час не працює, згідно диплома кваліфікованого робітника К 15008525 (а.с.38).
ОСОБА_2 змінила місце проживання, що підтверджується довідкою виданою виконкомом Лопатинської селищної ради Березівського старостинського округу № 572 від 19 вересня 2023 року, та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з нею проживають діти: ОСОБА_4 - дочка, ОСОБА_5 - дочка, ОСОБА_6 - дочка (а.с.39).
Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 19 вересня 2023 року, вбачається, що ОСОБА_2 отримує соціальну виплату з січня 2022 року по червень 2023 та протягом даного періоду ОСОБА_2 не працювала (а.с.40-42).
Пред'явлення позивачем позову про стягнення аліментів свідчить про те, що батьки не досягли домовленості щодо виконання кожним із них обов'язку утримувати дитину.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789Х11 від 27.02.1991 р. та набула чинності для України 27.09.1991 р., держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Стаття 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
Відповідно до принципу № 4 Декларації прав дитини - дитині мають належати права: на здорове зростання і розвиток, на належне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
За приписами зазначених правових норм на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини, отже, і витрати на утримання дитини (забезпечення умов життя) також мають бути однаковими.
За правовою природою аліментні зобов'язання - це періодичні платежі, які платник аліментів зобов'язаний сплачувати щомісячно з метою матеріального утримання дитини.
Відповідно до статті 129 Конституції України, статті 3 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно з частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Стаття 180 СК України регламентує, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до статті 181 СК України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Стаття 184 СК України передбачає, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до частини першої статті 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» у 2023 році установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років - 2 272 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 2 833 гривні, тому заявлений позивачкою розмір аліментів в позовній заяві, підлягає індексації відповідно до закону.
З врахуванням вищенаведеного, а також того, що на батьків покладено рівні обов'язки щодо утримання дитини; що сторони проживають окремо, діти сторін проживають з позивачкою та перебувають на її утриманні; що відповідач у справі є працездатним, визнає, що працює в Товаристві з обмеженою відповідальністю «ТВ АГРОБУД ТРАНС» з 11 вересня 2023 року, займає посаду водія автотранспортних засобів, його дохід за період з 11 вересня 2023 року по 31 грудня 2023 року складає 26 000 грн, в поданій апеляційній скарзі зазначив, що отримує офіційний дохід в розмірі 7 000 грн щомісячно, виходячи із засад розумності та справедливості, а також дотримання балансу інтересів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що достатнім та обґрунтованим розміром аліментів, які підлягають стягненню на малолітніх дітей є по 1 700 (одна тисяча сімсот гривень, 00 коп.) щомісячно, на кожну дитину, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, які підлягають індексації відповідно до закону, починаючи 14 червня 2023 року до досягнення старшою дитиною повноліття. При цьому колегія суддів звертає увагу, що визначений судом першої інстанції розмір аліментів на кожну дитину, хоч і перевищує мінімальний гарантований законом розмір, однак є меншим від мінімального рекомендованого законом розміру. Тобто судом враховано те, що офіційного заробітку відповідача на даний час недостатньо для сплати аліментів у мінімально реконмедованому розмірі аліментів (прожитковий мінімум для дитини відповідного віку).
На думку колегії суддів, такий розмір відповідатиме критеріям необхідності та достатності для забезпечення гармонійного розвитку дітей сторін, а матеріалами справи не підтверджено неможливість відповідачем забезпечити утримання дітей щомісячно саме у такому розмірі.
Щодо мотивів апеляційної скарги в частині, що відповідач не в змозі сплачувати аліменти на утримання малолітніх дітей в розмірі по 1 700 грн, оскільки його дохід становить 7 000 грн необхідно зазначити, що такі не є підставою для задоволення вимог його апеляційної скарги, оскільки останній не позбавлений можливості знайти більш високооплачувану роботу, він не є особою з інвалідністю, працездатний.
Не заслуговують на увагу і доводи апелянта про сплату аліментів на сина від першого шлюбу, оскільки за законом це є батьківським обов'язком відповідача по утриманню дитини, і ця обставина не звільняє його від обов'язку утримання дітей від іншого шлюбу.
Не беруться до уваги колегією суддів і долучені до матеріалів апеляційної скарги розрахунки заборгованості по аліментах відповідача, оскільки наявність заборгованості по аліментах не звільняє останнього від обов'язку сплачувати такі.
Щодо стягнення аліментів на дружину ОСОБА_2 , колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до частини першої статті 75 СК України, дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.
Згідно з частиною першою статті 80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Частини друга, четверта та шоста статті 84 СК України передбачають, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
Отже, аналіз даних норм СК України передбачає право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.
Наведене дає підстави для висновку, що у дружини виникає право на отримання аліментів за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: проживання разом із їхньою спільною дитиною, яка не досягла трьох років, та наявність у чоловіка достатніх коштів для надання матеріальної допомоги (аліментів).
Беручи до уваги те, що позивачкою заявлено вимогу про стягнення аліментів на неї до досягнення дитиною трирічного віку, що передбачено законодавством, врахувавши докази щодо доведення обставин, на яких грунтується така вимога, а також того, що відповідач є працездатною особою, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що позов в цій частині підлягає частковому задоволенню, та з відповідача слід стягувати аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 1 500, 00 грн., щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною трирічного віку.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.).
Пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.
Пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За вказаних обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції дотримавшись норм матеріального та процесуального права, повно і всебічно з'ясувавши всі дійсні обставини спору сторін, вирішив дану справу згідно із законом і підстави для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, відсутні. Враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,
апеляційну скаргу ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Рішення Радехівського районного суду Львівської області від 20 вересня 2023 року, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 27 травня 2024 року.
Головуючий С.М. Копняк
Судді: С.М. Бойко
А.В. Ніткевич