23 жовтня 2007 р.
№ Б-24/115-04
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Панової І.Ю.-головуючого
Продаєвич Л.В.,
Ткаченко Н.Г.
розглянувши касаційну скаргу
ВКФ ТОВ “УкрІнвестСтрой » в особі директора Іванова Б.В.
на постанову
господарського суду Харківської області від 22.12.2004 р.
у справі
господарського суду
№ Б-24/115-04
господарського суду Харківської області
за заявою
ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова
до
ВКФ ТОВ “УкрІнвестСтрой »
про
визнання банкрутом
за участю представників сторін:
від заявника касаційної скарги: Іванов Б.В., Дирда Б.А.
від ДПІ у Комінтерновському районі -Герасименя О.Ю., Чернова О.А.
Постановою господарського суду Харківської області від 22.12.2004 у справі № Б-24/115-04 ( суддя Плахов О.В.) виробничо-комерційну фірму Товариство з обмеженою відповідальністю «УкрІнвестСтрой» визнано банкрутом. Призначено ліквідатора підприємства ДПІ у Комінтернівському районі м. Харків. Зобов'язано ліквідатора відповідно до ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом » виконати дії, передбачені вказаною статтею, письмово повідомити про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, щомісячно надавати суду звіти про виконану ліквідатором за минулий місяць роботу, в строк до 22 грудня 2005 року завершити ліквідаційну процедуру і надати суду звіт про виконану ліквідатором роботу і документи, що підтверджують виконання ліквідаційної процедури, у тому числі: акти інвентаризації виявленого майна банкрута, акти оцінки майна, звіт про виплачені кредиторам кошти, договори купівлі-продажу майна банкрута, довідки установ банку про закриття рахунків банкрута, копію листа до органу державної податкової служби про закінчення ліквідаційної процедури, копію листа до Пенсійного фонду і копію листа до центру зайнятості про закінчення процедури ліквідації підприємства банкрута, довідку архіву про прийняття документів, які підлягають довгостроковому зберіганню на зберігання, довідку органу внутрішніх справ про прийняття печаток і штампів банкрута, оригінали установчих документів і свідоцтва про державну реєстрацію, ліквідаційний баланс.
Не погоджуючись з вказаною постановою господарського суду Харківської області, ВКФ ТОВ “УкрІнвестСтрой » в особі директора Іванова Б.В. звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Харківської області від 22.12.2004 у справі № Б-24/115-04, а провадження у справі припинити.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій порушені вимоги ст. 52 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ВКФ ТОВ "УкрінвестСтрой" не є відсутнім боржником.
Колегія суддів Вищого господарського суду України ,переглянувши в касаційному порядку постанову господарського суду на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування господарським судом норм процесуального та матеріального права , вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з такого.
З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова звернулась до господарського суду з заявою про прийняття судом постанови про визнання боржника банкрутом і про здійснення процедури ліквідації банкрута, передбаченої ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом » на тій підставі, що підприємство припинило свою діяльність і за юридичною адресою не знаходиться, боржник протягом більше одного року не подавав до органів державної податкової служби згідно з законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, рух грошових коштів на рахунках підприємства не здійснювався протягом одного року. Майно боржника з часу порушення провадження по справі не було виявлене.
Статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Наведена норма передбачає, що заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі й у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених статтею 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ».
Відповідно до вимог ст.1 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців » від 15.05.2003р. в редакції Закону № 2452-1У від 03.03.2005, місцезнаходження юридичної особи -адреса органу або особи які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені ( далі -виконавчий орган).
Згідно зі ст.17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців » в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.
Відповідно до вимог ч.1,3 ст.18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін, якщо відомості , які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.
Вказаний Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.
Виходячи з вимог ч.2 ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст.ст.4,43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.
На підставі викладеного, Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що до заяви кредитора про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника, в порядку ст. 52 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" повинні бути надані відомості з Єдиного державного реєстру про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.
Однак, з тексту постанови господарського суду Харківської області від 22.12.2004 взагалі не вбачається, якими саме доказами підтверджено відсутність боржника за його місцем знаходженням.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для порушення справи про банкрутство відсутнього боржника, в даному випадку, був акт перевірки місцезнаходження, складений представниками ДПІ у Комінтерновському районі від 30.04.2004, що є недостатнім, виходячи з вимог ст.ст.1,16-18 Закону України " Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб
- підприємців" а також ст. 52 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання йог банкрутом", ст. 34 ГПК України.
Крім того, в порушення вимог ст. 43 ГПК України та ст. 52 Закону, в Постанові господарського суду від 22.12.2004 відсутні посилання на докази, які підтверджують факт неподання боржником до органів державної податкової служби податкової звітності більш року, що свідчить про неповноту з"ясування господарським судом обставин, що мають значення для справи.
Відповідно до вимог ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво -це самостійна , ініціативна, систематична ,на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання ( підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до вимог ч.1 ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Виходячи з викладеного , Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відсутність грошових коштів на поточному рахунку боржника в обслуговуючому банку не свідчить про відсутність підприємницької діяльності, як систематичної господарської діяльності боржника.
Враховуючи межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, керуючись статтями 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу ВКФ ТОВ “УкрІнвестСтрой » в особі директора Іванова Б.В. задовольнити частково.
Постанову господарського суду Харківської області від 22.12.2004 у справі № Б-25/115-04 скасувати
Справу направити на новий розгляд до господарського суду Харківської області.
Головуючий І.Ю. Панова
Судді Л.В. Продаєвич
Н.Г. Ткаченко