Справа № 347/927/24
24 травня 2024 року м. Косів
Суддя Косівського районного суду Івано-Франківської області Кіцула Ю. С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли від Косівського районного відділу поліції ГУНП України в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої в АДРЕСА_1 , не працює,
за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
11.03.2024 року о 09:00 год. в с. Шепіт Косівської ТГ матір ОСОБА_1 ухилялася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов виховання своєї дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який не відвідував навчання протягом тривалого часу (більше 10 днів).
Таким чином, ОСОБА_2 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
В судові засідання ОСОБА_2 не з'явилася, однак була повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомляла та клопотання про відкладення розгляду справи не подавала.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, долучені до нього матеріали, оцінивши в сукупності всі докази, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом диспозиції ч. 1 ст. 184 КУпАП об'єктивна сторона правопорушення полягає в ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Статтею 150 СК України передбачені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини: батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП доводиться в сукупності наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 205084 від 18.04.2024 року. Вказаний протокол складений уповноваженою особою, та містить всі необхідні реквізити встановлені ст. 256 КУпАП, підписаний особою, що притягається до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ). В графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» зазначила: «З протоколом згідна, вину визнаю». Будь-яких сумнівів у його достовірності судом не встановлено (а.с. 1);
- письмовим поясненням ОСОБА_2 , в якому вказав, що з 11.03.2024 року по 22.03.2024 року не ходив до школи, так, як хворів на грип. Мати телефонувала до сімейного лікаря за консультаціями та лікуванням. Довідки для навчального закладу у сімейного лікаря не брала. Зобов'язався відвідувати навчальний заклад та не пропускати навчання (а.с.2).
- письмовим поясненням ОСОБА_1 , в якому вказала, що 11.03.2024 року по 22.03.2024 року її син не ходив до школи, так, як хворів на грип. Вона телефонувала до сімейного лікаря за консультаціями та лікуванням. Довідки для навчального закладу у сімейного лікаря не брала, так як не знала про її необхідність (а.с.3);
- копією письмового звернення директора Шепітської гімназії В. Петращука до начальника Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області П. Федія (а.с.4).
В матеріалах справи також присутні копії паспорта ОСОБА_1 , та копія айді картки ОСОБА_2 (а.с. 5-6).
Проаналізувавши вищевказані документи, суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які відповідають критеріям належності і допустимості. В своїй сукупності дані докази є достатніми.
Таким чином, суд всебічно, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а її дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Разом із тим, згідно ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Отже, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, а також ту обставину, що вчинене правопорушення не являє собою великої суспільної небезпеки, не заподіяло жодної шкоди охоронюваних законом державним та приватним інтересам, суд вважає за необхідне у відповідності до ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого правопорушення і обмежитись усним зауваженням, у зв'язку з чим згідно п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю.
У зв'язку з тим, що за результатами розгляду зазначеної адміністративної справи адміністративне стягнення не накладається, судовий збір стягненню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 23, 283, 284 КУпАП, суддя-
Визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
На підставі ст. 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення за малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
Провадження у справі закрити.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду.
Суддя Ю. С. Кіцула