Справа № 214/2344/24
3/214/1225/24
Іменем України
24 травня 2024 року суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області - Чернова Н.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП,-
02.03.2024 року о 20.42 год. в м. Кривому Розі по вул. Миколи Світальського, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21-13 д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування даним транспортним засобом.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину в скоєному правопорушенні визнав в повному обсязі, щиро розкаюється, просив суворо не карати.
Відповідно до статті 245 КупАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Згідно частини 1 статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення.
Згідно пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Склад адміністративного правопорушення - це сукупність установлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, наявність яких характеризує діяння як адміністративне правопорушення (проступок).
Відповідно до статті 280 КУпАП, під час розгляду справи суд має вирішити: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона відповідальності. Зазначенні питання під час розгляду справи суд має вирішувати з аналізу наявних по справі доказів, у відповідності до ст. 252 КУпАП. Тобто усі кваліфікуючі ознаки правопорушення, як об'єктивної, так і суб'єктивної сторони мають доводитися певними доказами та мати своє відображення у певних документах, які складаються на місці вчинення правопорушення із дотриманням вимог відповідних інструкції.
Згідно із приписами ст. ст. 251, 252 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фото-зйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Водночас, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, вважає, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП.
Відповідно до п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно ч. з 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII, забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Частиною 2 статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 126 КУпАП, підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, зокрема даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення ААД №739648 від 02.03.2024 року (а.с. 1), рапортом інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №2 в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП старшого лейтенанта поліції Луговського В.В. (а.с 2).
Приймаючи до уваги викладене, суд робить висновок про доведеність вини правопорушника ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП.
Відповідно до статті 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.
З урахуванням особи правопорушника, характеру вчиненого правопорушення, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 2 ст. 126 КУпАП у виді штрафу.
Згідно ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. ст. 34, 35, 41, 126, 245, 280, 283 КУпАП, суд, -
Накласти на ОСОБА_1 , адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.126 КУпАП у виді штрафу у розмірі 3 400,00 грн.
Стягнути зі ОСОБА_1 , судовий збір в сумі 605,60 грн. в дохід держави.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя Н.В. Чернова