Провадження номер № 2/0186/469/24
Справа № 186/697/24
27 травня 2024 року м.Першотравенськ
Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Янжули С.А.
при секретарі - Лиман Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Першотравенську в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на малолітню дитину та на дружину, до досягнення дитиною трирічного віку,
03 травня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на малолітню дитину та на дружину, до досягнення дитиною трирічного віку.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначила, що з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі з 2020 року. Від шлюбу мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком якого є відповідач, дитина проживає із нею та знаходиться на її утриманні.
Відповідач відмовляється добровільно надавати кошти на утримання дитини та на її утримання, а вона знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, ніде не працює, тому потребує матеріальної допомоги. Відповідач має змогу сплачувати аліменти на дитину та на її утримання до досягнення сином ОСОБА_4 трирічного віку, оскільки працює, отримує заробітну плату.
Просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку /доходу/ відповідача, щомісячно, до повноліття дитини, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та на своє утримання в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку /доходу/ відповідача щомісячно, до досягнення сином ОСОБА_4 трирічного віку.
Позивач в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи в її відсутність, позовні вимоги підтримала, просить їх задовільнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не надав, на адресу суду надав заяву, в якій просить суд розглянути справу в його відсутність, позовні вимоги не визнає, просить відмовить в задоволенні позову, оскільки він сплачує аліменти в розмірі 1/3 частки на двох дітей від першого шлюбу та 1/6 на дитину від шлюбу з позивачем.
Враховуючи вимоги ст.247 ЦПК України та ст.6 Конвенції "Про захист прав людини та основних свобод", ратифікованої Законом України 17 липня 1997 року, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд вважає за необхідне розгляд справи провести без фіксування судового засідання технічними засобами.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Даному факту відповідають сімейні правовідносини, які регулюються ст. 51 Конституції України, ст.ст. 3,18,27 Конвенції про права дитини, ст.5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 86,180-183, 191 СК України.
Статтею 51 Конституції України передбачені права дітей на матеріальне утримання з боку батька та права на їх повноцінне життя та всебічний розвиток.
Відповідно до ст.ст. 3,18,27 Конвенції про права дитини (ратифікована Постановою ВР України №789 -Х11 від 27 лютого 1991 року), батьки зобов'язані утримувати дітей до повноліття та несуть відповідальність за виховання, розвиток і утримання дитини; у всіх діях щодо дітей … першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини; кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, духовного і соціального розвитку дитини.
Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають із вступу в шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
Відповідно ст.180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частини 3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі .
Ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, доньки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Декларацією прав дитини від 1959 року закріплено принцип №4, зі змісту якого дитині має належати право на здорове зростання і розвиток; з цією метою спеціальний догляд і охорона повинні бути забезпечені як їй, так і її матері, включаючи допологовий і післяпологовий догляд. Дитині має належати право на належне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування.
Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відтак, обов'язок утримувати дитину - це моральне і найважливіше правове зобов'язання батьків. Обов'язок утримувати дітей виникає з моменту їх народження і зберігається до досягнення ними повноліття.
Згідно п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Крім того, статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають із вступу в шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
ч.1 ст.75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.
ч.2 ст.84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Право на утримання має дружина, з якою проживає дитина, незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
ч.1 ст.80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
ч.2, 3 ст.80 СК України розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану.
Згідно п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджується, що його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Довідками про реєстрацію підтверджується, що позивач, разом з малолітньою дитиною, зареєстровані по АДРЕСА_1 , тобто дитина проживає з позивачем та знаходиться на її утриманні.
Копією рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області №186/383/21 від 20 травня 2021 року підтверджується, що з ОСОБА_2 стягу.ться аліменти на користь ОСОБА_5 на утримання дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу), до досягнення дітьми повноліття, щомісячно, тобто по 1/6 частці на кожну дитину.
Копією рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області №186/208/21 від 02 березня 2021 року підтверджується, що ОСОБА_2 стягуються аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/6 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно.
При визначенні розміру аліментів, відповідно до ст. 182 СК України, суд враховує матеріальне становище платника аліментів і приходить до висновку, що з урахуванням матеріального становища позивача, те, що на її утриманні перебуває малолітня дитина, позивач надає матеріальну допомогу дитині, однак самостійно не може повноцінно утримувати її, оскільки несе інші витрати пов'язані з її фізичним, духовним та моральним розвитком, потребує матеріальної допомоги, оскільки перебуває у відпустці по догляду за дитиною, не працює, відповідач є працездатною особою, має інших утриманців, на утримання яких сплачує аліменти, з урахуванням приписів ч.2 ст.183 СК України, суд вважає, що з останнього слід стягти аліменти на утримання малолітньої дитини - сина ОСОБА_4 , в розмірі 1/6 частки від всіх видів його заробітку, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття та на утримання дружини, до досягнення дитиною - сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , трирічного віку в розмірі 1/50 частки від всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно.
Вимоги позивача про стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини та на її утримання в розмірі 50% заробітку (доходу) відповідача (1/4 частка + 1/4 частка), не передбачені чинним законодавством, оскільки ч.3 ст.70 Закону України "Про виконавче провадження" загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.
Відповідно до 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати. Оскільки позов задоволено, позивача звільнено від сплати судового збору при пред'явленні позову про стягнення аліментів до суду, то з відповідача слід стягнути судовий збір на користь держави в сумі 2 422,40 гривень (задоволено дві вимоги немайнового характеру).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 4, 6, 9, 18, 76, 77, 78, 79, 80, 89, 258, 263, 264 ЦПК України, ст.ст.75, 80, 84, 91,180 Сімейного Кодексу України, - суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на малолітню дитину та на дружину, до досягнення дитиною трирічного віку - задовільнити частково.
Стягнути аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання малолітньої дитини: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частки всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця с.Миколаївки, Петропавлівського району, Дніпропетровської області, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 03 травня 2024 року, до повноліття дитини, допустивши рішення суду до негайного виконання в межах місячної суми стягнення аліментів.
Стягнути аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на її утримання в розмірі 1/50 частки всіх видів заробітку /доходів/ ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця с.Миколаївки, Петропавлівського району, Дніпропетровської області, щомісячно, починаючи з 10 лютого 2021 року до досягнення сином - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, допустивши рішення суду до негайного виконання в межах місячної суми стягнення аліментів.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в розмірі 2 422 (двох тисяч чотирьохста двадцяти двох) гривень 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя: С.А.Янжула.