Справа № 185/12079/23
Провадження № 2/185/459/24
22 квітня 2024 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Бондаренко В.М.,
за участю секретаря: Данильченко Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Павлограді Дніпропетровської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
У вересні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Приходько Микола Миколайович звернувся до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, в якій просить суд припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі судового наказу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 квітня 2023 року у справі № 185/4437/23; стягнути аліменти з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 21 вересня 2023 року до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування заявленого позову представник позивача посилалася на те, що позивач з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає з батьком. На теперішній час відповідач матеріальну допомогу на утримання дитини не надає, що ставить позивача у скрутне матеріальне становище. Сам же позивач не має можливостей для всебічного та повного забезпечення дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 жовтня 2023 року відкрито провадження по справі, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Не погодившись з позовом, у порядку ст. 178 ЦПК України, представником відповідача було подано відзив на позовну заяву, до змісту якого позовні вимоги представник відповідача не визнає та проситься суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі за безпідставністю.
У судове засідання представник позивача не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять суд їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутності відповідача, позовні вимоги не визнають у повному обсязі та заперечують проти їх задоволення.
Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, вважає що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 263 ЦПК України зазначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Так, судом по справі встановлено, що сторони з 20 липня 2012 перебували у шлюбі, який рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 вересня 2021 було розірвано.
Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до копії свідоцтва про народження, батьком якої записаний позивач - ОСОБА_1 , а матір'ю записана відповідач - ОСОБА_2 .
Судовим наказом Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 квітня 2023 року стягнутоз ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , аліменти в розмірі 1/2 частки всіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 29 березня 2023 року та до досягнення найстаршими дітьми повноліття.
На час розгляду справи ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , досягли віку повноліття.
З серпня 2023 року неповнолітня дитина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується посвідченням на тимчасове проживання.
Відповідач матеріальну допомогу на утримання дитини не надає, що ставить позивача у скрутне матеріальне становище. Сам же позивач не має можливостей для всебічного та повного забезпечення дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно з частинами першою, другою статті 12 Закону України "Про охорону дитинства"на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Відповідно дост.273 СК України якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати. Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267-271цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до п.17 Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і, відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.
Способи захисту сімейних прав та інтересів встановлені ч. 2 ст. 18 СК України, згідно з нормами якої способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є припинення правовідношення, а також його анулювання.
Відтак, з урахуванням предмета даного спору (припинення стягнення аліментів на утримання дитини), однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживає дитина на час звернення до суду з позовом і розгляду справи судом та ухвалення рішення по справі, зокрема з одержувачем аліментів чи з їх платником.
Судом встановлено, що дитина проживає з батьком, доказів у спростування зазначеного відповідачем не надано.
Відповідно до ч. 4 ст. 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Зміна фактичних обставин після ухвалення судом рішення про стягнення аліментів,а саме: встановлення судом факту проживання дитини з іншим з батьків, а не з тим, на чию користь стягуються аліменти, є тією істотною обставиною, яка в розумінні частини другої статті 197 СК України може бути підставою для звільнення від сплати заборгованості за аліментами платника аліментів. Рішення про звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами повинно також відповідати найкращим інтересам дитини.
Наявність рішення про стягнення аліментів не є перешкодою для вирішення спору про припинення такого стягнення і стягнення аліментів на користь іншого з батьків, бо саме у зміні обставин, які існували на момент ухвалення першого рішення, полягає новий спір. Така припинення стягнення аліментів можливе тоді, коли одержувач аліментів не витрачає одержані ним аліменти на дитину, дитина проживає з іншим із батьків, який її повністю утримує. У такому разі відбувається припинення стягнення аліментів на ім'я їх одержувача.
Висновки щодо застосування вказаних норм матеріального права викладені у постановах Верховного Суду від 21 липня 2021 року у справі №477/1165/20, від 03 лютого 2021 року у справі №125/2525/18,від 26 грудня 2019 року у справі №219/6287/17, від 26 вересня 2019 року у справі №760/32225/18, від 27 лютого 2019 року у справі №307/1186/17, від 29 червня 2022 року у справі №596/826/21, від 3 лютого 2021 року у справі № 520/21069/18 від 28 вересня 2022 року у справі № 686/18140/21.
Враховуючи загальні принципи регулювання сімейних відносин, способи захисту сімейних прав, суд вважає за необхідне захистити порушене право позивача шляхом припинення примусового стягнення на користь відповідача аліментів на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які стягуються на підставі судового наказу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 квітня 2023 року.
Припинення аліментів здійснюється за загальними принципами стягнення аліментів, враховуючи, що аліменти є поточними місячними платежами для поточного забезпечення потреб дитини, а також з метою необґрунтованого перерахування відповідачу аліментів за той період, коли дитина з ним не проживала і знаходилась у платника аліментів, то припинення стягнення аліментів має бути з дати визначення місця проживання дитини з батьком, тобто з 10 серпня 2023 року.
Враховуючи вище викладене, позовні вимоги позивача щодо припинення стягнення з нього аліментів, є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення аліментів на утримання дитини, то суд встановив наступне.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150,180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Відповідно до частин першої та другої статті 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.
Згідно ст.181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно вимогст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до положень ст.183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.
Враховуючи правову природу аліментів, їх цільовий характер, а також передбачені законом підстави їх стягнення на корить того з батьків, з ким проживає дитина, керуючись принципом найкращих інтересів дитини, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення аліментів на користь позивача, з яким, за встановленими обставинами справи, проживає дитина.
З урахуванням обставин справи, а також того, що відповідач ОСОБА_2 не надала суду належних та допустимих доказів про неможливість стягнення з неї аліментів в розмірі 1/4 частини з усіх видів її заробітку (доходу), суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь аліментів на утримання дитини, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відтак, суд у даній справі бере до уваги викладені обставини та зважає на положення ст.27 Конвенції про права дитини, відповідно до якої батько (-ки) або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини, а тому, вважає за можливе, зобов'язати відповідача виплачувати аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти підлягають стягненню з моменту надходження позовної заяви в провадження судових органів України, тобто з 21 вересня 2023 року.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Оскільки, позивач звільнений від сплати судового збору, суд покладає на відповідача сплату судового збору у розмірі 1 073,60 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 274, 279, 352, 354, 355, 430 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити у повному обсязі.
Припинити з 10 серпня 2023 року стягнення аліментів з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі судового наказу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 квітня 2023 року у справі № 185/4437/23.
Стягнути аліменти з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 21 вересня 2023 року до досягнення дитиною повноліття.
Рішення суду підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення, а учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - з дня вручення йому повного рішення суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
Суддя В.М. Бондаренко