Справа195/1095/20
1-кп/180/44/24
27 травня 2024 р.
Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з секретарем судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Марганець кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 травня 2020 року за № 12020040590000228, за яким
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Долинське Томаківського району Дніпропетровської області, громадянин України, із середньою освітою, одружений, має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, непрацюючий, не є особою з інвалідністю, зареєстрований адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що у невстановленому досудовим розслідуванням місці та час, у невідомої особи придбав ручний протитанковий гранатомет (РПГ-22) та в подальшому переніс для зберігання за місцем свого мешкання, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , у порушення вимог Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 576 від 12 жовтня 1992 року, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу, спорядженими гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21 серпня 1998 року, звернув зазначені боєприпаси у своє володіння, чим вчинив придбання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Після чого, усвідомлюючи противоправний характер своїх дій, маючи злочинний умисел, направлений на незаконне придбання, носіння та зберігання вибухових пристроїв, реалізовуючи виниклий умисел, направлений на зберігання вибухових пристроїв, переніс, зберігаючи при собі, ручний протитанковий гранатомет (РПГ-22) до свого місця мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , де заховав вибуховий пристрій у господарській споруді, чим вчинив носіння і зберігання вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, до моменту вилучення працівниками поліції, в ході проведення санкціонованого обшуку, що мав місце 26.05.2020 року.
Відповідно до висновку експерта № 19/104-11/1/164 від 04.06.2020 року представлений на дослідження предмет є реактивною протитанковою гранатою РПГ-22, промислового виготовлення, яка відноситься до категорії боєприпасів та придатна для здійснення вибуху.
Органом досудового розслідування та прокурором дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.1 ст.263 КК України - як носіння, зберігання, придбання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу / як носіння, зберігання, придбання вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу (різне формулювання).
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, не визнав. Пояснив, що вранці 20 травня 2020 року він маршруткою поїхав на роботу, коли йому зателефонувала дружина та повідомила, що приїхали працівники поліції проводити обшук у них вдома. Після дзвінка жінки, він одразу поїхав додому. Коли почали проводити обшук, його вдома не було. Прибувши додому він побачив на подвір'ї пакунок, як йому пояснили - протитанковий гранатомет. Крім того, на подвір'ї знайшли якісь коробки, які йому не належать. Як протитанковий гранатомет опинився у нього в сараї, де його родина тримає курей, пояснити не може, оскільки напередодні його теща та дружина збирали там яйця. Якби даний предмет ними був виявлений, вони б обов'язково його про це повідомили. В будинку на момент обшуку він з сім'єю проживали приблизно два роки. Думає, що гранатомет йому підкинули, але не знає хто це міг зробити. Доступ до сараю вільний, двері не зачинялися, собаки біля сараю немає. Коли після обшуку приїхав адвокат, вони виявили сліди, що вели із сараю в сторону городу та лісопосадки, сліди були чіткими, оскільки тоді був дощ. Раніше в армії не служив. Гранатомет побачив вперше. Він ніколи б не став тримати в себе на подвір'ї протитанковий гранатомет, де проживає його його сім'я і малолітні діти, дружина та теща заходять кожного дня в сарай за яйцями. Просив суд виправдати його.
В підтвердження пред'явленого за ч.1 ст.263 КК України обвинувачення стороною обвинувачення надані наступні письмові матеріали, які дослідженні в ході судового розгляду справи:
постанова про виділення матеріалів досудового розслідування від 26 травня 2020 року, відповідно до якої виділено з матеріалів кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12019040590000196 від 28.04.2019 року, матеріали стосовно факту незаконного зберігання РПГ-22 за адресою: АДРЕСА_2 ; виділені матеріали долучено до матеріалів кримінального провадження № 12020040590000228 від 26.05.2020 року, за ч.1 ст. 263 КК України (т.1 а.с.10-11);
ухвала слідчого судді Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 21 травня 2020 року про надання дозволу на обшук домоволодіння, житлових, господарських споруд і будівель, що перебувають у власності ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_2 (т.1 а.с.12);
протокол обшуку від 26 травня 2020 року, відповідно до якого, проведено обшук будинку, господарських споруд і будівель, що перебувають у користуванні ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_2 . За результатами обшуку виявлено та вилучено поліетиленову пляшку, об'ємом 600 гр, мобільні телефони у кількості 5 штук, предмет зовні схожий на РПГ-22, відеозапис обшуку (т.1 а.с.13-15);
протокол огляду від 26 травня 2020 року, відповідно до якого об'єктом огляду є два спецпакети з номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , під час огляду з кожного пакету вилучено по одному флешносію Kingston, об'ємом 16 Gb, які поміщені до одного паперового конверту (т.1 а.с.32-36);
висновок експерта № 19/104-11/1/164 від 04 червня 2020 року, згідно якого представлений на дослідження предмет є реактивною протитанковою гранатою РПГ-22, промислового виготовлення, яка відноситься до категорії боєприпасів. Реактивна протитанкова граната РПГ-22 придатна для здійснення вибуху (т.1 а.с.81-90).
В ході судового розгляду кримінального провадження були допитані свідки сторони обвинувачення.
Свідок ОСОБА_8 повідомила, що вона є дружиною обвинуваченого. В день, коли проводився на подвір'ї обшук (дати не пам'ятає), чоловік вранці пішов на роботу, а вона вправлялася по господарству. Прийшли двоє чоловіків, які показали дозвіл на обшук і почали обшук. Ходили по подвір'ю, шукали в господарчих будівлях. Знайшли якісь коробки. В сараї, де кури неслися, знайшли якусь зброю, хоча ввечері в сараї нічого не було. Гранатомет був схожий на рулон з обоями. Сторонніх осіб у своєму дворі вона не бачила, окрім поліцейських. До подвір'я мажна зайти і зі сторони городу, і від сусідів, там занедбаний будинок, і через калітку. З городу були сліди від взуття. Чий гранатомет - вона не знає. Під час обшуку відбитки пальців не знімали.
Свідок ОСОБА_9 , яка є тещею обвинуваченого, надала показання, що була в гостях у доньки та зятя. Вранці приїхали працівники поліції і почали робити обшук: ходили по сараям, щось шукали. З сараю щось витягли. Напередодні ввечері в тому сараї вона збирала яйця і нічого там не було. Пакунок знайшли на підлозі, а саме там несуться кури. Впевнена, що якби в сараї лежала якась стороння річ, вона б її побачила й звернула увагу, оскільки будівля сараю невелика: вузька й довжиною два метри. Пакунок на момент обшуку лежав в кінці пристройки в правому куті. Цей куток видно з двору.
Свідок ОСОБА_10 надав показання, що він є заступником начальника сектору КП ВП № 3 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області. В 2020 році, точної дати не пам'ятає, проводилося досудове розслідування по крадіжці добрива. Було встановлено, що ОСОБА_3 може бути причетний до даної крадіжки. На підставі ухвали слідчого судді був проведений обшук домоволодіння, де проживав з сім'єю ОСОБА_3 . В ході обшуку на подвір'ї знайшли картонні коробки з печатками агропідприємства, де були викрадені добрива, та в сараї - упакований в целофан гранатомет. Стан целофану не пам'ятає - пройшло чотири роки, але цілісність упакування не була порушено. Послідовність обшуку не пам'ятає. На подвір'ї до обшуку ніколи не був. Посада на момент обшуку - оперуповноважений.
Свідок ОСОБА_11 надав показання, що він є начальником сектору КП ВП № 3 Нікопольського РУП. В 2020 році він приймав участь в обшуку домоволодіння, яке перебуває у користуванні ОСОБА_3 . В ході обшуку в господарчій будівлі (сараї) був знайдений предмет в зеленому пакеті, схожий на гранатомет. На подвір'ї у Бистрого до обшуку ніколи не перебував. На момент обшуку був оперуповноваженим.
Свідок ОСОБА_12 надав показання, що є начальником сектору дізнання ВП № 3 Нікопольського РУП. В 2020 році на агропідприємстві була здійснена крадіжка добрива. В ході досудового розслідування був проведений обшук за місцем проживання ОСОБА_3 за участю дружини останнього, і в ході обшуку вилучили на господарчому дворі за дерев'яним сараєм картонні коробки з печаткою агрофірми, а в господарчій будівлі на подвір'ї знайдено предмет, схожий на гранатомет, упакований в прозорий поліетиленовий пакет.
Всебічно дослідивши всі обставини кримінального правопорушення та оцінивши кожний наданий доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність наданих стороною обвинувачення доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд вважає, що обвинувачення ОСОБА_3 за ч.1 ст.263 КК України, а саме у носінні, зберіганні, придбанні вогнепальної зброї / вибухових пристроїв без передбаченого законом - не знайшло свого об'єктивного підтвердження в ході судового розгляду.
Обвинувачення ґрунтується лише на тому факті, що гранатомет був виявлений в сараї на подвір'ї будинку, де проживає ОСОБА_3 з сім'єю. Ні матеріалами досудового розслідування, ні показаннями свідків вина ОСОБА_3 в інкримінованому йому злочині не доведена.
Так, ОСОБА_3 не визнав своєї вини ні під час досудового розслідування, ні в ході судового розгляду кримінального провадження.
В обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_3 у невстановленому досудовим розслідуванням місці та час, у невідомої особи придбав ручний протитанковий гранатомет (РПГ-22) та в подальшому переніс для зберігання за місцем свого мешкання, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . Факт придбання у невідомої особи та перенесення до себе додому ручного протитанкового гранатомету (РПГ-22) ОСОБА_3 не підтверджено жодним доказом, а значить є припущенням органу досудового розслідування.
Матеріали кримінального провадження не містять даних про те, чи є на упаковці з гранатомету або на самому гранатометі чиїсь відбитки пальців рук, зокрема, пальців рук ОСОБА_3 . В протоколі обшуку домоволодіння АДРЕСА_2 не зазначено, чи вилучалися в ході обшуку відбитки пальців рук.
До господарської будівлі, де був знайдений гранатомет, - вільний доступ: будівля не зачиняється на замок; подвір'я огороджене невеличким парканом, який не є перешкодою для сторонніх осіб (що видно на відеозапису слідчої дії - обшуку домоволодіння). Отже, не доведено, що тільки ОСОБА_3 мав можливість помістити протитанковий гранатомет до зазначеної господарської споруди. Крім того, ОСОБА_3 не єдина доросла людина, яка проживає за даною адресою.
Також, під час досудового розслідування не встановлено та в обвинувальному акті не зазначено, який міг бути мотив і мета ОСОБА_3 в придбанні та зберіганні протитанкового гранатомету.
Таким чином, обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, повністю грунтується на припущеннях: відсутні не лише прямі докази його вини, але й непрямі.
Згідно статті 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Положеннями ст.91 КПК України встановлено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення тощо. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Судове рішення має ґрунтуватися на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи.
Ст.62 Конституції України встановлено, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч.1 ст.92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених ст.91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частини другої цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках на потерпілого.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд констатує, що доказів вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, під час досудового слідства не здобуто, і в суді не доведено належними та допустимими доказами.
Відповідно до ч.1 ст.373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено: що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення (ч.3 ст.373 КПК України).
Таким чином, провівши судовий розгляд даного кримінального провадження у відповідності до положень ч.1 ст.337 КПК України, згідно з якими, судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, безпосередньо дослідивши надані стороною обвинувачення докази, давши їм належну оцінку, відповідно до вимог ст.94 КПК України, суд приходить до висновку, що досудовим слідством не встановлено та не здобуто, а обвинуваченням не представлено в ході судового слідства доказів в підтвердження обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України. Дане обвинувачення побудоване лише на припущеннях, а тому ОСОБА_3 слід виправдати через не доведеність вчинення ним кримінального правопорушення.
Суд не вдається до дослідження питання правильності формулювання обвинувачення і невідповідності викладеного формулювання обвинувачення фактичній кваліфікації дій обвинуваченого, на що звернув увагу захисник під час судового розгляду (РПГ-22 - то вогнепальна зброя, бойовий припас чи вибуховий пристрій), оскільки прийшов до висновку щодо недоведеності вини ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.370, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст.263 КК України, та виправдати у зв'язку з недоведеністю, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.263 КК України, вчинене ОСОБА_3 .
Речові докази:
- залишки після вибуху (тубус) та фрагменти металу, які упаковано до пакету №7529442, долучені до кримінального провадження №12020040590000228, передані на зберігання до камери схову речових доказів Томаківського ВП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, згідно квитанції (т.1 а.с.92) - знищити;
- два флешносія Kingston 16 Gb, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження, - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Процесуальні витрати по залученню експерта віднести на рахунок держави.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам процесу.
Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1