24 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/14043/23 пров. № А/857/24388/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гуляка В.В.
суддів: Коваля Р.Й., Кухтея Р.В.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Рівненської митниці,
на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року (суддя-Гудима Н.С., час ухвалення - не зазначено, місце ухвалення - м. Рівне, дата складання повного тексту - 16 листопада 2023 року),
в адміністративній справі №460/14043/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТОТРАК» до Рівненської митниці,
про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови,
встановив:
У червні 2023 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТОТРАК» звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Рівненської митниці, в якому просив:1) визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2022/001239; 2) визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів UA204020/2022/000074/2 вiд 16.12.2022.
Відповідач позовних вимог не визнав, вважаючи їх необґрунтованими і такими, що не підлягають до задоволення, в суді першої інстанції подав відзив на позовну заяву. Просив в задоволенні позову відмовити.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16.11.2023 позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2022/001239 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2022/000074/2 від 16.12.2022. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТОТРАК» за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці витрати по сплаті судового збору в сумі 5368 грн.. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТОТРАК» за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці судові витрати, пов'язані з розглядом справи (перекладом документів), у розмірі 6420 грн..
З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Апелянт вважає, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції неправильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, не надано належної юридичної оцінки доказам митниці, неповно з'ясовано обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, а тому рішення суду підлягає скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт покликається на те, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено. При проведенні контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, посадовою особою Рівненської митниці встановлено, що у документах, наданих декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів у відповідності до частин 2, 3 статті 53 Митного кодексу України, містяться не всі дані відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості. Оскільки подані позивачем до митного оформлення товару документи містили не повний перелік документів та митний орган володів інформацією щодо іншого цінового рівня товарів, вказане було безумовною підставою для витребування у декларанта додаткових документів, які у повному обсязі надані не були. За результатом проведеної процедури консультації з декларантом митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Митну вартість імпортованих товарів визначено на підставі раніше визначеної митницею митної вартості.
За результатами апеляційного розгляду апелянт просить оскаржене рішення суду від 16.11.2023 скасувати та прийняти постанову, якою у позові відмовити повністю.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу у якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, залишивши без змін оскаржене рішення суду.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Судом встановлено такі фактичні обставини справи.
Позивач ТзОВ «ОТОТРАК» здійснює діяльність у сфері оптової торгівлі деталями та приладдям для автотранспортних засобів (основний КВЕД 45.31). В ході здійснення господарської діяльності позивач імпортує автомобільні запчастини від заводів виробників, офіційних дистриб'юторів із закордону.
Позивачем 04.04.2022 укладено контракт №ОТ22-004-HP-U із HP HAKAN OTOMOTIV SANAYI IC VE DIS TICARET LTD. STI. на поставку автозапчастин та комплектуючих до них (а.с. 19-20).
З метою митного оформлення придбаного товару за вказаним вище контрактом декларантом подано до митного оформлення митну декларацію МД №22UA204020035136U3 від 16.12.2022 (а.с. 15-19).
Декларантом подані до митного оформлення разом з вказаною декларацією такі документи: рахунок-проформа №HOEX211022-1 від 05.12.2022, рахунок-фактура №HP32022000000066 від 05.12.2022, автотранспортна накладна №127210 від 06.12.2022, сертифікат походження товару форми А №Y0297175 від 30.11.2022, банківський платіжний документ №252 від 05.12.2022, рахунок фактура про надання транспортно-експедиторських послуг №РФ-ОТ002262 від 13.12.2022, прайс-лист виробника товару від 01.12.2022, зовнішньоекономічний договір (контракт) №ОТ22-004-HP-U від 04.04.2022, доповнення до контракту №5V1 від 05.12.2022, договір про надання послуг митного брокера №19/12/19 від 19.12.2019, договір (контракт) про перевезення №ДО210821 від 21.08.2021, e-fatura №HP32022000000066 від 05.12.2022, транзитна митна декларація MRN22TR34130003655921 від 06.12.2022, відвантажувальна специфікація від 05.12.2022, митна декларація країни відправлення MRN22341300EX01012557 від 06.12.2022 (а.с. 21-71).
Вартість товару заявлена декларантом за основним методом визначення митної вартості товарів за ціною контракту.
Рівненською митницею прийнято рішення 16.12.2022 про коригування митної вартості товарів №UA204020/2022/000074/2, яким здійснено коригування митної вартості товарів згідно з вищевказаною митною декларацією за другорядним резервним методом визначення митної вартості товарів (а.с. 82).
Згідно з описом підстав для коригування митної вартості:
І. Митна вартість імпортованого товару №8, №13 не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються та за рівнем, визначеним декларантом, у зв'язку з:
1. Відмовою в наданні додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 МК України та у відповідності до ч.5 ст.54 МК України, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст. 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994.
II. Митниця володіє інформацією щодо рівнів митної вартості товарів, схожих призначенням, країною виробництва тощо, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару.
III. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання підтвердження інформації щодо числових значень складових митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з митною декларацією, зокрема, шляхом надання додаткових документів, витребуваних згідно вимоги митниці, таких як: митниця володіє інформацією щодо митного оформлення подібних товарів: №8 за МД №UA408020/2022/030140 від 08.08.2022 за ціною 10,9 дол. США за кг, №13 - за МД №UA500020/2022/020683 від 04.12.2022 за ціною 3,52 дол. США за кг. У відповідності до ч.6 ст.53 МК України декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у тому числі документи, передбачені ч.18 ст.58 МК України.
IV. За результатом проведеної відповідно до положень ч.4 ст.57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом митну вартість товару №1,3,4,5 скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України.
При цьому, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша вартість із альтернативних, враховуючи транспортні витрати, згідно з інформацією, наявною у митниці із врахуванням обсягів товарів: товар №8 за ціною 10,9 дол. США за кг (№UA408020/2022/030140 від 08.08.2022) числове значення митної вартості товару становить 39102,4383 грн або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення 1069,29 дол. США; товар №13 за ціною 3,52 дол. США за кг (МД №UA500020/2022/020683 від 04.12.2022) числове значення митної вартості товару становить 289623,3122 грн або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення 7920 дол. США.
Рівненською митницею прийнято картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2022/001239, якою відмовлено у митному оформленні товарів за МД №22UA204020035136U3 від 16.12.2022 (а.с. 81).
Позивач, не погоджуючись із наведеною вище карткою відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення і рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів, звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач витребував у позивача документи, визначені частиною 3 статті 53 МК України, проте не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації. Натомість відповідач прийняв оскаржуване рішення у зв'язку із неподанням декларантом всіх витребуваних у нього документів. За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач, приймаючи картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2022/001239 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2022/000074/2 від 16.12.2022, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, визначені чинним законодавством.
Суд апеляційної інстанції погоджується із такими висновками суду першої інстанції, з врахуванням наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Частиною 1 статті 248 МК України передбачено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно з положеннями статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 МК України.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).
У частині 3 статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Разом з тим, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У зв'язку з вказаним саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постанові від 07.05.2020 у справі №1.380.2019.001625.
Колегія суддів враховує, що у розглядуваній справі підставою для прийняття оспорюваного рішення №UA204020/2022/000074/2 від 16.12.2022 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2022/001239 стало те, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки подані декларантом документи, не містять усіх даних для підтвердження митної вартості та містять розбіжності. Декларанту надіслано вимогу про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості та у зв'язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, заявлену митну вартість не визнано. Застосовано резервний метод. Джерелом інформації для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовувалась найменша вартість із альтернативних, згідно інформації, наявної у митниці із врахуванням обсягів товарів, митниця володіє інформацією щодо митного оформлення подібних товарів: №8 за ціною 10,9 дол. США за кг (МД UA408020/2022/030140 від 08.08.2022)- числове значення митної вартості товарів становить 39102,4383 UAH або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації -1069,29 USD; №13 за ціною 3,52 дол. США за кг (МД UA500020/2022/020683 від 04.12.2022)- числове значення митної вартості товарів становить 289623,3122 UAH або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації -7920 USD.
За вимогами частин першої статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 54 МК України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частиною 5 статті 54 МК України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною шостою статті 54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
За змістом цих норм митна вартість товарів визначається декларантом; водночас митний орган контролює правильність визначення такої вартості і за результатами здійснення такого контролю, у випадку неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині третій статті 53 МК України, приймає рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 МК України.
Досліджуючи перелік документів, який при митному оформленні, був наданий позивачем, судом встановлено наступні обставини, зокрема, як до митного оформлення, так і до суду позивач надав передбачені статтею 53 МК України документи, які підтверджують задекларовану у вказаній вище МД митну вартість товару, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт); специфікацію; рахунок-фактуру (інвойс); документи, що підтверджують надання послуг з транспортування.
Отже, судом встановлено, до митного оформлення було надано документи, які повною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості у них не мають протиріч або розбіжностей, які б не дозволяли митному органу провести обчислення митної вартості товару за основним методом.
Так, зовнішньоекономічний контракт №ОТ22-004-HP-U від 04.04.2022 містить усі необхідні відомості щодо сторін договору, комерційних умов поставки; рахунок-фактура (інвойс) №HP32022000000066 від 05.12.2022 та специфікація від 05.12.2022 визначає вартість товару у розмірі 29492,44 USD. Вказана в МД №22UA204020035136U3 від 16.12.2022 ціна товару відповідає тій, що зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі) №HP32022000000066 від 05.12.2022 та специфікація від 05.12.2022 та становить 29492,44 USD.
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, митницею у зв'язку з наявністю розбіжностей в поданих документах, в електронному повідомленні декларанту запропоновано подати такі документи: виписку з бухгалтерської документації продавця щодо формування відпускної ціни товару на заявлених умовах поставки; висновок експерта щодо вартісних та якісних характеристик товарів підготовлений відповідними експертними організаціями.
У відповідь від особи уповноваженої на роботу з митницею отримано: лист підприємства №1612-1 від 16.12.2022; прибуткову накладну №94 від 07.09.2022 кількістю товарів 23 одиниці на загальну суму 24943,22; видаткову накладну №266 від 16.09.2022 кількістю товарів одиниць 13 на загальну суму 140 000,00; видаткову накладну №268 від 16.09.2022 кількістю 6 одиниць товару на загальну суму 130 000,00.
Згідно з п.6 ч.10 ст.58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
На підтвердження вартості витрат на транспортування товару митному органу було надано: договір № ДО210821 про перевезення вантажу в міжнародному і внутрішньому сполученні від 21.08.2021 укладений між Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТОТРАК» (замовник) та ФОП ОСОБА_1 (виконавець); рахунок-фактуру РФ-ОТ002262 від 13.12.2022 на суму 19362 грн , відповідно до якої транспортні послуги з перевезення вантажів м. Стамбул (Туреччина)-П/П Порубне Сірет (Україна) становить 13553 грн; транспортні послуги з перевезення вантажів П/П Порубне Сірет (Україна)- м. Рівне (Україна) становить 5809 грн..
Вказані документи декларантом позивача були надані Рівненській митниці, а тому у відповідача була можливість для перевірки складових митної вартості товару, вказаної декларантом у митній декларації №22UA204020035136U3 від 16.12.2022.
Підставою же для винесення спірного рішення про коригування митної вартості товару слугувало те, що подані до митного оформлення товару документи містили окремі неточності та митний орган володів інформацією щодо іншого цінового рівня товарів. Оскільки декларантом не подано повного переліку додаткових документів, витребуваних митним органом, відтак відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості другорядним резервним методом визначення митної вартості.
З цього приводу правильно вказав суд першої інстанції, що в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган зазначає докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598).
Отже, доводи митного органу щодо ненадання позивачем митному органу повного переліку додаткових документів, відповідач не було обґрунтовано, яким чином вищевикладені обставини впливають на рівень митної вартості ввезеного товару. У той же час суд встановив, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.
Варто звернути увагу і на те, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості митним органом крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваного товару, митниця повинна також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
Різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.
Судовим розглядом встановлено, що на підтвердження правомірності коригування митної вартості імпортованого позивачем товару відповідач у своєму рішенні не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом (дата поставки, кількість, асортимент та умови поставки), що свідчить про порушення вимог МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.
Наявність же у митного органу інформації щодо іншого рівня товарів, заявлених до митного оформлення, є лише підставою для поглибленого вивчення документів, поданих декларантом до митного оформлення і не є самостійною правовою підставою для витребування у декларанта додаткових документів.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що ні під час розгляду справи судом першої інстанції, ні в апеляційній скарзі Рівненською митницею не доводиться те, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару згідно МД №22UA204020035136U3 від 16.12.2022 є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості. Загалом доводи апеляційної скарги є необґрунтованими.
Отже, на підставі з'ясованих у справі обставин суд апеляційної інстанції вважає, що відповідач, приймаючи картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2022/001239 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2022/000074/2 від 16.12.2022, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, визначені чинним законодавством.
Приймаючи рішення щодо розподілу між сторонами судових витрат, суд першої інстанції дійшов висновку, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 5368 грн; судові витрати пов'язані з розглядом справи (перекладом документів) в розмірі 6420 грн, вважаючи такий справедливим розміром відшкодування позивачу фактично понесених витрат у цій справі.
Колегія суддів враховує, що відповідач в апеляційній скарзі не оспорив рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат, не навівши своїх обґрунтованих доводів, з урахуванням чого суд апеляційної інстанції погоджується із наведеним вище розподілом між сторонами судових витрат.
Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції всебічно з'ясовано обставини справи, рішення суду першої інстанції винесено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому немає підстав для його скасування.
Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).
Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи, та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу Рівненської митниці - залишити без задоволення.
Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року в адміністративній справі №460/14043/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТОТРАК» до Рівненської митниці про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В. В. Гуляк
судді Р. Й. Коваль
Р. В. Кухтей