23 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/4137/20 пров. № А/857/4528/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові заяву ОСОБА_1 про відвід судді Хобор Романи Богданівни у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2023 року про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконання рішення суду у справі № 380/4137/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
21.05.2024 року ОСОБА_1 подав письмову заяву про відвід судді Хобор Романи Богданівни.
Заява обґрунтована тим, що суддя Хобор Романа Богданівна залишила без руху його апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції з питань встановлення судового контролю за виконанням судового рішення через несплату судового збору за подання апеляційної скарги. На думку позивача, він не має обов'язку платити судовий збір, за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції з питань встановлення судового контролю за виконання судового рішення
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши доводи заяви, колегія суддів вважає, що заяву про відвід судді необхідно визнати необґрунтованою з наступних підстав.
Частиною 2 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за наявності підстав, які визначені статтями 36-38 цього Кодексу, учасниками справи може бути заявлений відвід судді, або суддям, які беруть участь у колегіальному розгляді справи.
Відповідно до частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи, в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Частиною другою цієї статті передбачено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Апеляційний суд, дослідивши заяву про судді ОСОБА_2 , вважає, що ця заява є необґрунтованою, оскільки у заяві відсутні будь-які обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді при розгляді цієї справи.
З цього приводу колегія суддів зауважує, що суд, який розглядає справу має бути «безстороннім» і «незалежним» (стаття 6 пункт 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" зазначено, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися за суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.
Так, поняття незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою. З суб'єктивної точки зору, суд не повинен виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання. Об'єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.
Разом з тим, не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Апеляційний суд встановив, що мотиви заяви про відвід судді зводяться, фактично, до незгоди позивача із процесуальним рішенням, яке прийняте у цій справі.
Апеляційний суд вважає, що, відповідно до частини четвертої статті 36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді чи суду, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не є підставою для відводу судді.
Отже, у заяві відсутні будь-які обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді ОСОБА_2 при розгляді цієї справи.
Згідно з частиною 4 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Враховуючи те, що відвід судді Хобор Романи Богданівни є необґрунтованим, то вказана суддя, на думку апеляційного суду, відводу не підлягає.
Враховуючи наведене, керуючись п.4, 5 ч.1 ст.36, ст.ст.39, 40, ст.ст.310, 321, 325 КАС України, суд
Відвід судді Хобор Романи Богданівни визнати необґрунтованим та відмовити у задоволенні відводу судді Хобор Романи Богданівни.
Питання про відвід судді Хобор Романи Богданівни передати для вирішення судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 КАС України.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуюча суддя Р. Б. Хобор
судді Н. В. Бруновська
Р. М. Шавель