П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
23 травня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/23498/23
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,
суддів Коваля М.П. та Осіпова Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року (суддя Хурса О.О., м. Одеса, повний текст рішення складений 16.10.2023) по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД АВІС" до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,-
6 вересня 2023 року ТОВ "ТД АВІС" звернулося до адміністративного суду з позовом до ГУ ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якому просило:
- визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8856873/43360330 від 23.05.2023, №8856869/43360330 від 23.05.2023 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних №3806 від 31.03.2023 та №3814 від 31.03.2023;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати вказані податкові накладні датою їх подання на реєстрацію.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням ГУ ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи та порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В обґрунтування поданої скарги апелянт наполягає на законності та обґрунтованості спірних рішень, адже документи, які були подані на розгляд комісії, є сумнівними та ймовірно складені із порушенням чинного законодавства.
Також апелянт вважає, що позовні вимоги в частині зобов'язання ДПС зареєструвати в ЄРПН податкові накладні є передчасним, і належним способом захисту порушеного права є зобов'язання ГУ ДПС в Одеській області повторно розглянути питання щодо реєстрації податкової накладної.
Позивач надіслав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.
Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "ТД АВІС" є суб'єктом господарювання, зареєстрованим відповідно до чинного законодавства України (копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань додається).
Товариство здійснює свою діяльність у сфері оптової торгівлі та виступало дистриб'ютором товарів певних торгових марок у регіонах для їх виробників або офіційних представництв України, в тому числі здійснювало постачання товару Товариству з обмеженою відповідальністю "КАТІОН ПЛЮС" (далі - Контрагент) з яким укладено договір поставки №229/П від 30.04.2021 року.
31.03.2023 року було здійснено поставку товару за видатковими накладними №26480 від 31.03.2023 року та №26549 від 31.03.2023 року, за якими було сформовано та відправлено на реєстрацію ПН №3806 та №3814 від 31.03.2023 року, за результатом чого було отримано Квитанції №1 від 12.04.2023 р. про отримання податкової накладної та зупинку її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (реєстраційний номер документів №9077255840 та №9077235021 відповідно).
Відповідно до квитанції №1 реєстрація податкових накладних була зупинена 12.04.2023 з наступних підстав:
- по ПН №3806: "Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 31.03.2023 № 3806 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 8543 дорівнює або перевищує величину ^ залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 "Критеріїв ризиковості здійснення операції". Платнику податків запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- по ПН №3814 "Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 31.03.2023 № 3814 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 1602 дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 "Критеріїв ризиковості здійснення операції". Платнику податків запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Після зупинення реєстрації ТОВ "ТД ABIC" подало через електронні шляхи комунікації наступні документи для підтвердження реальності операцій та інформації, зазначеної в податкових накладних:
- по ПН №3806: Лист-пояснення ТОВ "ТД ABIC" №36 від 19.05.2023 р.; Договори з котрагентами, які підтверджують походження товару: ТОВ "КАТІОН ПЛЮС" - ТОВ "ТД ABIC" №229/П від 30.04.2021 року; ТОВ "Енерлайт" - ТОВ "ТД ABIC" №07-04/21-3639 від 07.04.2021 року; Платіжне доручення №6521 від 12.01.2023 року по договору №07-04/21-3639 від 07.04.2021 року; Оборотно-сальдові відомості по рахунку 281 за 01.01.2023 - 12.05.2023 р.; оборотно-сальдова відомість по рахунку 361 за 1 квартал 2023 року; оборотно- сальдова відомість по рахунку 631 за 1 квартал 2023 року; Видаткові накладні та ТТН: Видаткова накладна №26480 від 31.03.2023 року та Товарно-транспортна накладна №26480 від 31.03.2023 року; Видаткова накладна №1922 від 13.02.2023 року та Товарно-транспортна накладна №Р1922 від 13.02.2023 року; Видаткова накладна №3054 від 11.02.2022 року та Товарно-транспортна накладна №Р3054 від 11.02.2022 року; Видаткова накладна №5427 від 20.05.2022 року та Товарно-транспортна накладна №Р5427 від 20.05.2022 року. Крім того, враховуючи, причину, по якій було зупинено реєстрацію податкової накладної №3806 та яка вказана вище, 12.04.2023 року бухгалтером ТОВ "ТД ABIC" було виявлено, що при придбанні товару з кодом УКТЗЕД 8539500000 стався технічний збій, через що замість вірних кодів УКТЗЕД, в програму помилково було внесено код 8543709000, у зв'язку із зазначеним, в листі-поясненні надавались пояснення щодо причин помилкового зазначення кода УКТЗЕД в поданій на реєстрацію податковій накладній;
- по ПН №3814: Лист-пояснення ТОВ "ТД ABIC" №38 від 19.05.2023 р.; Договори з котрагентами, які підтверджують походження товару: ТОВ "КАТІОН ПЛЮС" - ТОВ "ТД ABIC" №229/П від 30.04.2021 року; ТОВ з II "Хенкель Баутехнік (Україна)" -ТОВ "ТД ABIC" №125/01 від 02.01.2021 року; Платіжну інструкцію №6766 від 24.02.2023 року по договору №125/01 від 02.01.2021 року; Оборотно-сальдові відомості по рахунку 281 за січень 2023 - квітень 2023 р.; оборотно-сальдова відомість по рахунку 361 за 1 квартал 2023 року; оборотно- сальдова відомість по рахунку 631 за 1 квартал 2023 року; Видаткові накладні та ТТН: Видаткова накладна №26549 від 31.03.2023 року та Товарно-транспортна накладна №26549 від 31.03.2023 року; Видаткова накладна №1107965571 від 19.04.2021 року. Крім того, враховуючи, причину, по якій було зупинено реєстрацію податкової накладної №3814 та яка вказана вище, 12.04.2023 року бухгалтером ТОВ "ТД ABIC" було виявлено, що при придбанні товару з кодом УКТЗЕД 3209100000 стався технічний збій, через що замість вірних кодів УКТЗЕД, в програму помилково було внесено код 1602. У зв'язку із зазначеним, в листі-поясненні надавались пояснення щодо причин помилкового зазначення кода УКТЗЕД в поданій на реєстрацію податковій накладній.
Проте, рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області №8856873/43360330 від 23.05.2023, №8856869/43360330 від 23.05.2023 відмовлено в реєстрації податкових накладних №3806 від 31.03.2023 та №3814 від 31.03.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки платником податку не надані копії первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.
Скарги до ДПС на зазначені рішення було залишено без задоволення, що зумовило ТОВ "ТД ABIC" звернутися до суду з даним адміністративним позовом про скасування рішень, якими відмовлено в реєстрації ПН.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом не виконано законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії, наслідком чого є визнання його протиправним.
Мотивуючи своє рішення суд зазначив, що комісією ГУДПС формально визначено підстави для прийняття оскаржуваних рішень та не наведено конкретної інформації з приводу наданих позивачем документів. До того, всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України представники відповідачів не спростували належними та допустимими доказами твердження позивача про наявність всіх первинних документів щодо здійснення господарської операції, не надалі жодного доказу, що господарські операції не здійснювались, а надані документи не підтверджували здійснення вказаних операцій.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, частиною другою статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень вказаним критеріям для оцінювання рішення, (дій) є достатньою підставою для задоволення адміністративного позову, за умови, що встановлено порушення прав та інтересів позивача.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11 грудня 2019 року №1165 (далі - Порядок №1165).
Згідно до пункту 3 цього Порядку податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
Пунктом 6 Порядку №1165 встановлено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
Згідно з пунктами 10 та 11 Порядку №1165 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
При зупиненні реєстрації податкової накладної зазначається пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Пунктами 4, 5 та Порядку №1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі.
Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Відповідачами не заперечується, що направлені позивачем на реєстрацію до ЄРПН податкові накладні прийняти, але їх реєстрація була зупинена та вказано, що платник податку відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначених в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Проте, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття відповідних рішень.
У зв'язку з чим варто наголосити, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних прямо залежить від зазначення у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних чіткого переліку документів.
Зупинення реєстрації податкових накладних без переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної не надало позивачу можливості надати достатній обсяг підтверджуючих документів. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.
Разом з тим, вживання податковим органом загального посилання на пункт 1 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема, у справі №0940/1240/18, у справі №819/330/18, у справі №824/245/19-а.
Верховний Суд у справах №640/11321/20, №320/3484/21 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 Критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов'язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.
При цьому, оскільки відповідачем в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено, які саме конкретно документи потрібні, позивач надав контролюючому органу копії документів на власний розсуд.
Водночас, з оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації податкової накладної вбачається, що вони не містять конкретної інформації, щодо причин та підстав для прийняття таких рішень, а лише містить загальне посилання про те, що підставою для відмови стало надання документів, що складені із порушенням законодавства.
Відтак, в даному випадку відповідачем у спірних рішеннях було викладено загальні правові норми без зазначення конкретних документів, а також без повідомлення причин та мотивів, за яких надані позивачем пояснення та документи не були враховані.
Таким чином такі спірні рішення податкового органу не відповідає принципу обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, яке полягає у тому, щоб рішення було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Колегія суддів наголошує, що принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України є орієнтиром при реалізації повноважень владного суб'єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури. Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.
Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18, від 10 квітня 2020 року у справі №819/330/18 та від 18 червня 2020 року у справі №824/245/19-а.
З приводу зазначеного є сталою позиція Верховного Суду, що вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб'єкта владних повноважень. І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень "суб'єктивізує" акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, з яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність рішення (постанови Верховного Суду від 18.09.2019 у справі №826/6528/18, від 10.04.2020 у справі №819/330/18, від 10.01.2020 у справі №2040/6763/18).
Із врахуванням вищевикладених обставин, а також того, що надані позивачем документи підтверджують здійснення господарської операції по поданим податковим накладним, що не спростовується апелянтом, та обставин, які б унеможливлювали реєстрацію ПН від 31.03.2023 №3806 та №3814 в ЄРПН відповідачами не доведено, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про зобов'язання ДПС України зареєструвати згадані ПН позивача в ЄРПН датою їх подання, оскільки це є гарантією, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Аналогічний підхід щодо обрання способу захисту порушеного права застосовано Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду у постановах від 31 січня 2018 року у справі №825/849/17, від 6 березня 2018 року у справі №826/4475/16, та відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України є обов'язковими для врахування колегією суддів при розгляді цієї справи.
Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на постанови Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі №825/3990/14 та від 6 березня 2018 року у справі №804/5444/16, оскільки обставини даної справи не є подібними.
Зокрема, предметом розгляду вказаних справ є скасування податкового повідомлення-рішення прийнятого за результатами певного виду перевірок, а отже свідчить про дослідження судом господарських операцій платника податків на підставі первинних документів наданих до справи.
При реєстрації ж податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому під час розгляду справи суд не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної. При цьому здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення такого моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.05.2020 року у справі №0940/1240/18).
З огляду на викладене, аналіз господарських операцій між позивачем та його контрагентами, на переконання апеляційного суду, повинен досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України включає в себе систему заходів, які вживаються контролюючим органом з метою контролю в тому числі правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів.
Є безпідставними і посилання апелянта на підтвердження обґрунтованості своєї позиції на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21.10.2019 у справі №640/4480/19, оскільки у згаданій справі 21.10.2019 судом першої інстанції ухвалено рішення, а Верховним Судом 03.03.2020 постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження.
При цьому, слід нагадати, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши інші доводи апеляційної скарги відповідача, колегія суддів дійшла висновків, що вони не містять належних, переконливих доводів та аргументів, які б спростовували висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, адже суд першої інстанції правильно та повно з'ясував усі обставини справи та надав їм юридичну оцінку, відповідно до норм матеріального та процесуального права.
Згідно з пунктом першим частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відтак, апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 6 ст. 12, ст. 257 та ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко
Суддя М.П.Коваль
Суддя Ю.В.Осіпов