П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
24 травня 2024 р. м.ОдесаСправа № 400/4596/22
Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Осіпова Ю.В.,
суддів: Коваля М.П., Турецької І.О.,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 січня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 січня 2024 року позов ОСОБА_1 - задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача щодо обчислення та виплати позивачці грошового забезпечення з 30.01.2020р. до 31.12.2020р., з 01.01.2021р. до 31.12.2021р. та з 01.01.2022р. до 04.05.2022р. без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет на 2020 рік» станом на 01.01.2020р., Законом України «Про Державний бюджет на 2021 рік» станом на 01.01.2021р. та Законом України «Про Державний бюджет на 2022 рік» станом на 01.01.2022р. Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок грошового забезпечення позивачці з 30.01.2020р. до 31.12.2020р., з 01.01.2021р. до 31.12.2021р. та з 01.01.2022р. до 04.05.2022р. з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет на 2020 рік» станом на 01.01.2020р., Законом України «Про Державний бюджет на 2021 рік» станом на 01.01.2021р. та Законом України «Про Державний бюджет на 2022 рік» станом на 01.01.2022р., на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести його виплату з урахуванням раніше виплачених сум. Визнано протиправними дії відповідача щодо обчислення та виплати позивачці грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2018 - 2022рр. без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет на 2022 рік» станом на 01.01.2022р. Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок позивачці грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2018 -2022рр. з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет на 2022 рік» станом на 01.01.2022р., на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум. Розстрочено виконання рішення суду згідно з таким графіком: - лютий 2024р. - виконання зобов'язання за п.3 резолютивної частини цього рішення; - квітень 2024р. - виконання зобов'язання за п.5 резолютивної частини цього рішення; - червень 2024р. - виконання зобов'язання за п.7 резолютивної частини цього рішення; - серпень 2024р. - виконання зобов'язання за п.9 резолютивної частини цього рішення.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду 1-ї інстанції, відповідач 02.04.2024р. подав апеляційну скаргу, у якій, зокрема, заявив клопотання про відстрочення судового збору.
Ухвалою судді П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2024р. дану апеляційну скаргу залишено без руху з підстав не сплати апелянтом судового збору та пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення. Апелянту надано 10-денний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.
Статтею 129 Конституції України визначено однією із основних засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади.
Згідно з ч.2 ст.44 КАС України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки учасника справи, який зобов'язує останнього діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав та здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їх процесуальних прав та виконання своїх процесуальних обов'язків.
Таким процесуальним обов'язком учасника справи визначено, зокрема, дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень, а також виконання встановлених законом вимог щодо оформлення апеляційної скарги (у тому числі сплата судового збору).
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення першої інстанції, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на певну процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу.
Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Так, норми КАС дійсно не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Однак, за загальним правилом, причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного нею вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Своєю чергою питання щодо поважності причини пропуску процесуального строку є питанням факту, а не питанням права.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст.72 КАС України). При цьому, норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов'язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які, зокрема, є підставами для поновлення пропущеного строку.
Особа, яка заявляє клопотання, згідно з ч.1 ст.77 КАС України, повинна навести доводи та подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами, про що також вказувалось і в ухвалі судді П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2024р. про залишення апеляційної скарги без руху.
Відповідну ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху було направлено до електронного кабінету відповідача та отримано останнім 29.04.2024р. о 23:39, про що свідчить довідка про доставку електронного листа.
Відповідно до абз.2 п. 5 ч. 6 ст. 251 КАС України, якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 год., судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Таким чином, останній день на усунення недоліків поданої апеляційної скарги 10.05.2024р.
У той же час, положення п.4 ч.1 ст.299 КАС України є імперативними та зобов'язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Отже, беручи до уваги значний пропуск апелянтом строку на апеляційне оскарження рішення суду 1-ї інстанції та відсутність належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого строку, колегія суддів дійшла висновку про те, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись п.4 ч.1 ст.299 КАС України, апеляційний суд,
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 січня 2024 року - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Осіпов Ю.В.
Судді Коваль М.П.
Турецька І.О.