24 травня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/2691/24
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача - Шевчук О.А.,
суддів - Бойка А.В., Федусика А.Г.,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 року позов задоволено частково.
На зазначене рішення суду ІНФОРМАЦІЯ_2 подали апеляційну скаргу, в якій, крім іншого, апелянт просить відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 року до ухвалення судового рішення у справі. В обгрунтування клопотання апелянт зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 є військовою установою, що утримається за рахунок кошторису Міністерства оборони України та фінансується за рахунок і в межах коштів державного бюджету. З огляду на вищезазначене та відсутність будь-яких інших видів фінансування, отримання доходів, ІНФОРМАЦІЯ_2 фактично не має можливості у наданий строк сплатити судовий збір, за розгляд апеляційної скарги по даній судовій справі, через відсутність на своїх рахунках коштів призначених для здійснення оплати судового збору та відсутністю своєчасного фінансування даних витрат.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2024 року у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору відмовлено. Зазначена апеляційна скарга залишена без руху у зв'язку з несплатою судового збору за подачу апеляційної скарги та було надано апелянту десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа, ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху доставлено до електронного кабінету ІНФОРМАЦІЯ_1 10.05.2024 о 21:04.
21 травня 2024 року до суду надійшло клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому апелянт просить відстрочити оплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 року до ухвалення судового рішення у справі. В обґрунтування клопотання апелянт зазначає, що процедура виділення коштів та фактичне здійснення оплати судового збору займає велику кількість часу та фактично не може бути здійснена у стислі строки. ІНФОРМАЦІЯ_2 додаткового був направлений лист помічнику командування Сухопутних військ Збройних Сил України - начальнику фінансово-економічного управління, щодо дофінансування і виділення коштів. Проте, у період з 20.11.2023 року по сьогоднішній день року за кодом економічної класифікації 2800 на рахунках ІНФОРМАЦІЯ_1 були відсутні кошти необхідні для сплати судового збору.
Що стосується клопотання про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів зазначає, що відстрочення сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду відповідно до ч.1 ст.133 КАС України та ч.1,2 ст.8 ЗУ “Про судовий збір”, апелянт є державним органом, а тому, посилання на майновий стан та причини на обгрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору, зазначені апелянтом, в даному випадку є недоречним та не являється достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору, оскільки обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов'язку своєчасної сплати судового збору.
Крім того, для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.
Суд звертає увагу апелянта на те, що, держава має дотримуватися принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Виходячи з принципу "належного урядування", державні органи зобов'язанні діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі при оскарженні судових рішень у судовому порядку. Будь-які зволікання зі сплатою судового збору у строк, встановлений законодавцем для оскарження судового рішення через несплату судового збору вже саме по собі є порушенням принципу "належного урядування", про який наголошує ЄСПЛ у своїх рішеннях.
У справі “Рисовський проти України” Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу “належного урядування”, який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Крім того, суд зазначає, що лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху щодо сплати судового збору для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 30.01.2023 року по справі №380/3793/20.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що вдруге подане клопотання про відстрочення сплати судового збору за змістом є фактично таким самим, як і перше та не містить жодних доказів, на які апелянт посилається в клопотанні і які б свідчили про вжиття всіх залежних від апелянта заходів для сплати судового збору.
З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з ч. 5 ст. 298 КАС України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Як зазначено вище, строк на усунення недоліків апеляційної скарги було надано апелянту десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, тобто останнім днем усунення недоліків є 23.05.2024 року.
У зв'язку з тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 не виконали вимоги ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2024 р., є підстави для повернення апеляційної скарги.
Додатково суд зазначає, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст..ст.169, 296, 298 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року повернути скаржнику.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач О.А. Шевчук
Судді А.В. Бойко А.Г. Федусик