Головуючий І інстанції: С.С. Сич
24 травня 2024 р. Справа № 440/3728/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Катунова В.В.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 01.04.2024, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039 по справі № 440/3728/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів,
ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 за допомогою підсистеми «Електронний суд» звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавської області щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості з пенсійних виплат за період з 01.04.2019 по 31.05.2021, яка утворилась на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду по справі №№440/2304/21 від "19" квітня 2021 року (яке набрала законної сили 20.05.2021 року);
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавської області на користь ОСОБА_1 заборгованість з пенсійних виплат в розмірі 83896 грн. 14 коп.
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року позовну заяву за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів, повернуто.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, суддя суду першої інстанції виходив з того, що ордер на надання правничої (правової) допомоги від 18.12.2023 серії ВІ №1186269 не містить особистого підпису адвоката Павелка Р.С., а тому позовна заява підписана особою, яка не має права її підписувати, оскільки до суду не було надано належних документів на підтвердження повноважень цієї особи щодо підписання позовної заяви від імені позивача.
Наведене, на думку суду першої інстанції, свідчить, що вказаний документ не може вважатися юридично значимим, що своєю чергою виключає у такій ситуації можливість покликання на ордер як на документ, що належно посвідчує повноваження адвоката Павелка Руслана Сергійовича на представництво інтересів ОСОБА_1 .
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність правових підстав за вказаних обставин для застосування положень пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України та повернення позовної заяви.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що суд першої інстанції безпідставно вважає, що на ордер може бути накладений виключно графічний та оригінальний підпис адвоката.
Зазначає, що на підтвердження повноважень представника суду разом зі позовом було подано електронний ордер скріплений електронним підписом. Відповідно до ч.1 ст. 7 ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".
Таким чином вважає, що вимоги Закону було дотримано. Тому посилання суду на відсутність такого обов'язкового реквізиту, визначеного Положенням № 41, як власноручного підпису адвоката у графі «Адвокат», не є обов'язковим, з огляду на підписано електронним цифровим підписом, ордеру про надання правничої (правової) допомоги серії ВІ №1186269, адвокатським бюро "Руслана Павелко".
Апелянт підкреслює, що кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису (частина четверта статті 18 ЗУ «Про електронні довірчі послуги»). Вказаний спосіб підписування ордеру не суперечить вимогам ЗУ “Про електронні довірчі послуги”, ЗУ “Про електронні документи та електронний документообіг”, ЗУ “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.
Вважає, що суд першої інстанції послався на не релевантні ухвали та постанови Верховного суду, оскільки в цитованій судом справах представниками були адвокати, які здійснює свою діяльність індивідуально, самостійно підписано ордер від свого імені, а не від адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання як у даній справі.
Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявнику) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно із частиною першою статті 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до частини першої статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Частина восьма статті 59 КАС України передбачає, що у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Частиною четвертою статті 59 КАС України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Згідно із частиною першою статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI), який набув чинності 05.08.2012, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордером є письмовий документ, що у випадках, установлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням і повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частина друга статті 26 Закону № 5076-VI).
Пунктом 4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41 (далі - також Положення №41) передбачено, що ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Приписами пункту 12 Положення №41 імперативно визначено, що ордер містить наступні реквізити: 12.1. Серію, порядковий номер ордера; 12.2. Прізвище, ім'я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога; 12.3. Посилання на договір про надання правової допомоги / доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; 12.4. Назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 12.5. Прізвище, ім'я, по батькові адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 року радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; 12.6. Ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (повне найменування адвокатського бюро / адвокатського об'єднання та його місцезнаходження); 12.7. Адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро / адвокатського об'єднання, яке видає ордер; 12.8. Обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги; 12.9. Дату видачі ордера; 12.10. Підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі "Адвокат"); 12.11. Підпис адвоката, який надає правову допомогу, якщо ордер виданий адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (у графі "Адвокат"); 12.12. Підпис керівника адвокатського бюро/адвокатського об'єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об'єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об'єднанням. Під час дії воєнного стану на території України реквізити, передбачені цим підпунктом, можуть оформлятись у відповідності до п. 10 цього Положення; 12.13. Двовимірний штрих-код (QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ.
За приписами пункту 10 Положення №41 ордер, який видається адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням, обов'язково має містити підпис адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі цього ордера, та підпис керівника адвокатського бюро, адвокатського об'єднання і скріплений печаткою юридичної особи.
Під час дії воєнного стану на території України дозволяється видача адвокатським бюро / адвокатським об'єднанням ордеру без скріплення його печаткою юридичної особи та без підпису керівника адвокатського об'єднання, адвокатського бюро. Правовідносини між адвокатом, який надає правничу (правову) допомогу на підставі цього ордера та адвокатським об'єднанням, адвокатським бюро врегульовуються внутрішніми документами цих організаційно правових форм здійснення адвокатської діяльності.
Відповідно до пунктів 3, 4, 5 Положення № 41 в Україні встановлюється єдина, обов'язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України (зразок в Додатку 1 Положення №41).
Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Отже, обов'язковим реквізитом ордеру, який досліджується у цій справі, є власноручний підпис адвоката (у графі «Адвокат»).
Згідно із частиною другою статті 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Частинами сьомою, восьмою, десятою, одинадцятою статті 44 КАС України передбачено, що документи (у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Частиною першою статті 18 КАС України визначено, що у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі - ЄСІТС).
Відповідно до частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
За правилом абзацу другого частини восьмої статті 18 КАС України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України “Про електронний цифровий підпис”, якщо інше не визначено цим Кодексом.
Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно- телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно- телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина восьма статті 18 КАС України).
Отже, надсилання у встановленому порядку процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеному за посиланням https://cabinet.court.gov.ua/login, за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов'язковим використанням такою особою власного електронного підпису.
При цьому, державне підприємство Центр судових сервісів в рамках меморандуму про взаємодію і співпрацю між Державною судовою адміністрацією України та Національною асоціацією адвокатів України реалізувало етап інтеграції системи «Електронний суд» з Єдиним реєстром адвокатів України. В «Електронному суді» тепер з'явилася можливість для користувачів-адвокатів створювати електронні ордери, отримуючи доступ до судових справ, в яких вони представляють своїх клієнтів.
Пунктом 24 Положення про ЄСІТС визначено, що підсистема "Електронний суд" (Електронний суд) є підсистемою ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи. Інструкція користувача Електронного суду розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою https://wiki.court.gov.ua.
Згідно з пунктом 26 Положення про ЄСІТС електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.
Відповідно до абзацу першого пункту 27 Положення про ЄСІТС до створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.
Абзацом другим цього пункту обумовлено, що технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду.
За правилами підпункту 11.5.1 пункту 11.5 Інструкції користувача Електронного кабінету ЄСІТС, розміщеної на сайті https://wiki-ccs.court.gov.ua (далі - Інструкція), користувачі, які підтвердили свої повноваження адвоката мають можливість видати ордер на конкретну справу для отримання доступу до документів по справі та загальний ордер (без вказання номера справи), який спрощує та прискорює процес подачі заяв до суду.
Алгоритм створення електронного ордера закріплений у підпункті 11.5.2 пункту 11.5 Інструкції.
Підпунктом 11.5.6 пункту 11.5 Інструкції передбачено, що обраний на початку формування заяви ордер буде автоматично завантажено до додатків сформованої заяви.
У підпункті 11.6.1 пункту 11.6 Інструкції зазначено, що електронні довіреності та ордери надаються та оформлюються засобами ЕС у відповідності до вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та їх юридична сила не може бути заперечена виключно через те, що вони мають електронну форму.
Указаний порядок підтвердження повноважень адвоката як представника за допомогою засобів ЄСІТС (створення електронного ордера із застосуванням вбудованого текстового редактора) узгоджується з приписами частини сьомої статті 59 КАС України, згідно з якою в разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
При цьому, з огляду на положення Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», підписання ордера кваліфікованим електронним підписом за допомогою іншого засобу, ніж засіб Електронного суду, який так само здатний забезпечити умови, передбачені статтею 19 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», та додавання файлу з накладеним цифровим підписом до створеного в Електронному суді документа також буде відповідати вимогам статті 59 КАС України.
Натомість підписання цифровим підписом за допомогою засобів ЄСІТС доданого до створеного в Електронному суді документа файлу, що містить зображення заповненого бланку ордера, засвідчує надсилання цього додатку відповідним користувачем ЄСІТС та підтвердження ним відповідності електронної копії доданого ордера його оригіналу в паперовій формі, проте не прирівнює таку дію до видачі адвокатом ордера в електронній формі шляхом створення електронного документа встановленої форми.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 24.02.2024 у справі № 466/76/22.
За встановлених обставин цієї справи, позовна заява від імені ОСОБА_1 була подана його представником адвокатом Павелком Русланом Сергійовичем 28.03.2024 через систему «Електронний суд» та підписана шляхом накладення власного електронно-цифрового підпису адвоката.
На підтвердження повноважень представником позивача до позовної заяви додано ордер на надання правової допомоги від 18.12.2023 серії ВІ №1186269.
Вказаний ордер не сформований адвокатом в системі «Електронний суд», а завантажений як додаток до заяви у вигляді файлу «pdf». Однак, в ньому відсутні всі необхідні відомості, визначені у пункті 12 Положення № 41, а саме в графі ордеру «Адвокат» відсутній особистий підпис адвоката.
Перевіривши наданий ордер на представництво інтересів ОСОБА_1 щодо його відповідності вимогам частини другої статті 26 Закону № 5076-VI і пункту 12 Положення № 41, суд першої інстанції зазначив, що відсутність у цьому ордері одного із обов'язкових реквізитів, а саме підпису адвоката, свідчить про юридичну не значущість відповідного документа, яка своєю чергою виключає у такій ситуації можливість покликання на ордер як на документ, що належно посвідчує повноваження адвоката Павелка Руслана Сергійовича на представництво інтересів ОСОБА_1 .
Питання належності підтвердження представництва учасником справи адвокатом шляхом подання до суду копії ордеру через систему «Електронний суд» без графічного проставлення підпису в графі ордеру «Адвокат» було предметом дослідження Верховним Судом у постановах від 29.02.2024 у справі № 466/76/22, від 07.12.2023 у справі № 466/862/22, від 09.03.2023 у справі № 466/893/23, від 07.02.2023 у справі № 466/487/22, від 22.12.2022 у справі № 450/569/22.
Так, у наведених справах Верховний Суд погодився із судом апеляційної інстанції про наявність підстав для повернення апеляційної скарги, до якої адвокатом на підтвердження повноважень було додано копію ордеру на надання правничої допомоги, яка не містила власноручного підпису адвоката, оскільки ним не було дотримано форми документа, що підтверджує його право на здійснення представництва інтересів особи, зокрема його підписання, як того вимагають норми Закону № 5076-VI та Положення № 41.
У постанові від 29.02.2024 у справі № 466/76/22 Верховний Суд зазначив, що доданий адвокатом документ (файл із ордером) не можна вважати ні електронною копією письмового (паперового) ордера (через відсутність власноручного підпису адвоката як обов'язкового реквізиту), ні створеним в електронній формі ордером (не сформований за допомогою засобів ЄСІТС або не підписаний як окремий документ кваліфікованим електронним підписом за допомогою іншого засобу підпису).
Отже, у випадку цієї справи скріплення адвокатом Павелком Русланом Сергійовичем електронним цифровим підписом додатку до позовної заяви у форматі файлу «pdf» із згенерованим на офіційному вебсайті НААУ бланком ордера про надання правничої (правової) допомоги, який не містить особистого підпису адвоката, не свідчить про дотримання ним форми документа, що підтверджує його право на здійснення представництва інтересів особи, як того вимагають норми Закону № 5076-VI та Положення № 41.
Так, підписання адвокатом цифровим підписом за допомогою засобів ЄСІТС доданого до створеного в Електронному суді файлу, що містить зображення заповненого бланку ордера, підтверджує ним відповідність електронної копії доданого ордера його оригіналу в паперовій формі та засвідчує надсилання цього додатку відповідним користувачем ЄСІТС.
Вказані висновки відповідають висновкам викладених у постанові Верховного Суду від 15.03.2024 по справі №380/16075/22.
Таким чином суд першої інстанцій обґрунтовано виходив із того, що адвокатом Павелком Русланом Сергійовичем не надано належних документів на підтвердження його повноважень щодо підписання позовної заяви від імені позивача, а відтак дійшов правильного висновку щодо наявності підстав для повернення позову на підставі пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України, яка передбачає такі повноваження суду у разі встановлення факту підписання позовної заяви особою, яка не має права її підписувати.
Щодо посилання сторони позивача на те, що суд першої інстанції послався на релевантні постанови Верховного суду, оскільки у цитованих судом справах представниками були адвокати, які здійснює свою діяльність індивідуально, самостійно підписано ордер від свого імені, а не від адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання як у даній справі, то колегія суддів вважає їх помилковими, оскільки у разі генерування ордеру через «Особистий кабінет адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України, він має містити обов'язкові реквізити, визначені Положенням № 41, зокрема, власноручний підпис адвоката (у графі «Адвокат»), незалежно від того видано ордер самим адвокатом чи адвокатським бюро/адвокатським об'єднанням.
За таких умов, колегія суддів, перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанцій, приходить до висновку, що суд попередньої інстанцій, ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.
Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що така позиція не є проявом надмірного формалізму, оскільки відсутність належним чином оформленого за правилами Положення №41 ордеру унеможливлює встановити волевиявлення позивача на надання повноважень адвокату Павелку Руслану Сергійовичу щодо представництва та права підпису процесуальних документів, які подаються до суду, оскільки такий ордер не є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката.
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Із урахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.
Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2023 без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 по справі № 440/3728/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач В.В. Катунов
Судді З.Г. Подобайло І.С. Чалий