23 травня 2024 року справа №200/6751/23
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Геращенко І.В., Казначеєва Е.Г., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року у справі № 200/6751/23 (головуючий І інстанції Дмитрієв В.С.) за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
23 листопада 2023 року ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з вимогами: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо застосування відсоткового значення розміру пенсії 70% при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_2 з 1 травня 2023 року на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2022 року у справі №200/5090/22 за довідкою Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області” №33/25-1487 від 30 червня 2021 року та рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року у справі №200/3251/23 з поновленням нарахування щомісячної доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб”; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 1 червня 2023 року з урахуванням відсоткового значення розміру пенсії 76% грошового забезпечення на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2022 року у справі №200/5090/22 за довідкою Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області” №33/25-1487 від 30 червня 2021 року та рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року у справі №200/3251/23 за постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб” та здійснити виплату перерахованої суми пенсії із врахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що на виконання судового рішення щодо здійснення перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, відповідач протиправно зменшив відсоткове значення розміру пенсії позивача з 76% до 70% сум грошового забезпечення та обмежив пенсійні виплати максимальним розміром, що і стало підставою для звернення до суду.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року у справі № 200/6751/23 позов задоволено частково, внаслідок чого визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо застосування при перерахунку пенсії ОСОБА_2 з 1 грудня 2019 року основного розміру пенсії з розрахунку 70 відсотків грошового забезпечення. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 1 грудня 2019 року на підставі довідки довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області” №33/25-1487 від 30 червня 2021 року, із розрахунку 76% грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" внесено зміни до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" згідно яких максимальний розмір пенсії за вислугу років, не повинен перевищувати 70% сум грошового забезпечення за будь-якою із підстав зазначеною в статті 63 Закону №2262. Також зазначив, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2022 року по справі №200/5090/22 Головним управлінням проведено перерахунок пенсії Позивачу на підставі оновленої довідки. При цьому звернув увагу, що резолютивна частина означеного рішення не містить зобов'язання Головного управління під час розрахунку пенсійних виплат на підставі оновленої довідки встановлення певного відсоткового розміру пенсії від грошового забезпечення.
Також, в апеляційній скарзі зазначено, що позивачем пропущено строк звернення до суду.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта серія НОМЕР_1 .
ОСОБА_2 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за вислугу років з вересня 2010 року, відповідно до Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (надалі - Закон № 2262-ХІІ), яка призначена із розрахунку 76% грошового забезпечення, що підтверджується повідомленням про призначення пенсії та не є спірним між сторонами.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24 січня 2023 року у справі №200/5153/22, що набрало чинності 25 квітня 2023 року, дії Головного управління ПФУ в Донецькій області щодо зменшення ОСОБА_2 відсоткового значення розміру пенсії з 76 % до 70% сум грошового забезпечення при перерахунку пенсії з 1 січня 2016 року на підставі Постанови №103 визнано протиправними та зобов'язано пенсійний орган здійснити з 1 січня 2016 року перерахунок пенсії позивачу, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 76% сум грошового забезпечення, яке було визначено йому при виході на пенсію.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2022 року у справі № 200/5090/22, що набрало законної сили 5 квітня 2023 року, вирішено, зокрема зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату з 1 грудня 2019 року пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії №33/25-1487, яка видана 30 червня 2021 року Державною установою “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області”, з урахуванням раніше проведених виплат.
На виконання зазначеного вище рішення суду, відповідачем в квітні 2023 року здійснено перерахунок пенсії позивача та встановлено розмір пенсії - 70% відповідних сум грошового забезпечення, розмір пенсії склав 13221,01 грн., що підтверджується протоколом про перерахунок пенсії за пенсійною справою №0503006316-МВС з 1 травня 2023 року.
На запит адвоката позивача, відповідач листом від 9 листопада 2023 року надав копію протоколу про перерахунок пенсії, з якого стадо відомо про зменшення відсоткового розміру пенсії позивача, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі Закон № 2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.
Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені ч. 2 ст. 51 цього Закону. У разі, якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій, звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (в редакції чинній на момент призначення позивачу пенсії) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1,-100 процентів, до категорії 2, -95 процентів.
Пунктом 8 розділу II Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” (далі - Закон № 3668-17), який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року та пунктом 23 розділу II Закону України Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні (далі - Закон №1166-VII), який набрав чинності з 1 травня 2014 року, до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" було внесено зміни та цифри "90" замінено цифрами "80", а цифри "80" замінено цифрами "70" відповідно.
Проте, зміна встановленого Законом максимального розміру пенсії відбулася вже після призначення мені пенсії.
При цьому, згідно з пунктом 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону №3668-17 обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.
Частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до ст. 22 Конституції України не допускається звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів.
Таким чином, зміна максимального відсоткового розміру пенсії, що відбулася у ч. 2 ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” вже після призначення мені пенсії, не є підставою для зменшення вже призначеної пенсії під час проведення її перерахунку з 1 грудня 2019 року.
Враховуючи вищенаведене, при перерахунку пенсії позивача відповідач повинен був застосувати норми частини 2 статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” в редакції, що діяла на час призначення пенсії, якою максимальний розмір грошового забезпечення для призначення пенсії встановлювався не більше 90% від розміру грошового забезпечення.
Внесені Законом України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” та Законом України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” зміни до ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” щодо розміру пенсії у відсотках стосуються лише порядку призначення пенсії особам, звільненим з військової служби, та деяких інших осіб у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, та в жодному разі не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Крім того, частиною 3 статті 1-1 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” встановлено, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Однак, Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” та Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” також не передбачено зменшення встановленого на момент призначення пенсії відсотку основного розміру пенсії у разі проведення її перерахунку.
Оскільки перерахунок пенсії був пов'язаний з переглядом розміру вже призначеної пенсії, при визначенні її відсоткового розміру не може поширюватися законодавство, яке було прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24 травня 2018 року у справі №686/12623/17 (№К/9901/849/17), в рішенні Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 4 лютого 2019 року в справі №240/5401/18, адміністративне провадження № Пз/9901/58/18 (зразкова справа).
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.
Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого, у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
З урахуванням викладеного, у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії позивачу при здійсненні перерахунку з 1 грудня 2019 року.
На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо перерахунку пенсії виходячи з 70 % суми грошового забезпечення, замість 76%.
При цьому суд зазначає, що зменшення відсоткового розміру пенсії здійснено на виконання рішення суду №200/5090/22 щодо перерахунку пенсії позивача з 1 грудня 2019 року на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, тобто відсотковий розмір пенсії позивача зменшений з 1 грудня 2019 року.
Таким чином, суд першої інстанції, з метою ефективного відновлення порушених прав позивача, з урахуванням положень ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов висновку про необхідне зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 1 грудня 2019 року на підставі довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області” №33/25-1487 від 30 червня 2021 року, із розрахунку 76% грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.
Стосовно доводів апеляційної скарги щодо пропущення позивачем строку звернення до суду, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 3 статті 51 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 9 квітня 1992 року № 2262-XII (далі Закон № 2262) перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Системний аналіз даної статті дає підстави дійти до висновку, що строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв'язку з непроведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб'єкта владних повноважень, немає.
Судом враховано правову позицію Верховного суду в постанові від 19.03.2019 року у справі № 806/1952/18.
Таким чином, позивачем не пропущено строк звернення з цим позовом до суду.
Колегія суддів звертає увагу, що оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог позивачем не оскаржується, а тому судом апеляційної інстанції не переглядається.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позову.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.
Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року у справі № 200/6751/23 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року у справі № 200/6751/23 - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 23 травня 2024 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді І.В. Геращенко
Е.Г. Казначеєв