23 травня 2024 року справа №200/6700/23
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Гайдар А.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 року у справі № 200/6700/23 (головуючий І інстанції Бєломєстнов О.Ю.) за позовом Державного підприємства “Селидіввугілля” до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області №0500-1005-11/6 від 23.10.23 року,-
В листопаді 2023 року позивач - Державне підприємство “Селидіввугілля” звернулося до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, у якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 0500-1005-11/6 від 23.10.23 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що тимчасова непрацездатність застрахованої особи - ОСОБА_1 настала саме внаслідок нещасного випадку на виробництві, що підтверджується актом розслідування нещасного випадку, який стався 27.01.2023. Згідно ст. 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування” уповноважений орган управління може відмовити у здійсненні страхових виплат і наданні соціальних послуг застрахованій особі, якщо нещасний випадок згідно із законодавством не визнаний пов'язаним з виробництвом. Однак, у акті розслідування чітко встановлено, що випадок пов'язаний з виробництвом, тому законних підстав для відмови у виплатах не було. Даний акт також підписаний представником Пенсійного фонду без окремої думки.
Стаття 39 розділу V Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування” в жодному з пунктів не містить такої підстави відмови роботодавцем у здійсненні виплати допомоги застрахованій особі, як травмування у зв'язку з алкогольним сп'янінням.
До спірних правовідносин на думку позивача не повинний застосовуватись п. 5 ч.1 ст. 16 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, який передбачає відмову у здійсненні страхових виплат у разі настання тимчасової непрацездатності внаслідок травми, пов'язаної з перебуванням у стані алкогольного сп'яніння. Ця норма знаходиться у розділі ІV вказаного Закону, який регулює інший вид страхування.
Позивач також зазначає, що надсилав акт розслідування нещасного випадку від 19.04.2023 та електронні листки непрацездатності з позначкою про алкогольне сп'яніння - “так” із запитом до органу ПФУ на електрону пошту gu@dn.pfu.gov.ua і тільки після отримання письмової відповіді ПФУ засобами електронного зв'язку та заповнення ПФУ причини непрацездатності листок непрацездатності автоматично сформувався в додаток 2 до заяви-розрахунку на фінансування матеріального забезпечення.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 року у справі № 200/6700/23 позов задоволено, внаслідок чого визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 23.10.2023 №0500-1005-11/6 про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду у вигляді неправомірно витрачених сум страхових коштів в сумі 89 551 грн та фінансову санкцію - штраф в розмірі 50% відсотків у сумі 44 775,50 грн.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що за результатами позапланової перевірки позивача складено акт від 09.10.2023 № 0500-1005-10/4, у якому викладені порушення вимог п.5 ч.1 ст.16 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування”. А саме: страхувальником до Пенсійного фонду України були подані заяви-розрахунки щодо отримання фінансування для виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності застрахованій особі ОСОБА_1 за виданими 13 листками непрацездатності в межах одного страхового випадку, пов'язаного з нещасним випадком на виробництві № 6600563 у зв'язку з захворюванням або травмою внаслідок алкогольного сп'яніння або дій, пов'язаних із таким сп'янінням.
Відповідно до Порядку перевірки правильності використання страхувальниками страхових коштів Фонду соціального страхування України та застосування фінансових санкцій, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 02.10.2020 № 23 за порушення встановленого порядку їх використання відповідачем прийнято рішення про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду від 23.10.2023 №0500-1005-11/6 на загальну суму 134 326,50 грн з них: 89551,00 грн - неправомірно витрачених страхувальником сум страхових коштів та 44775,50 грн - штраф 50% неправомірно витраченої суми страхових коштів.
Наявність відмітки про сп'яніння в е-лікарняному означає не лише факт виявлення алкоголю чи інших речовин в організмі людини, але й свідчить, що лікар встановив причинно-наслідковий зв'язок між сп'янінням i отриманими травмами (захворюванням). Крім того зазначає, що визначені статтею 16 розділу IV Закону №1105 підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності є загальними для всіх страхових виплат і не розподіляються за видами тимчасової непрацездатності.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач - Державне підприємство "СЕЛИДІВВУГІЛЛЯ" є суб'єктом підприємницької діяльності - юридичною особою, код ЄДРПОУ 33426253. У спірних правовідносинах позивач виступає роботодавцем - страхувальником у розумінні Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області є суб'єктом владних повноважень - територіальним органом уповноваженого органу управління у розумінні Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (надалі - Закон №1105).
Відповідачем проведена документальна позапланова перевірка дотримання порядку використання відокремленим підрозділом "ШАХТА "УКРАЇНА" позивача страхових коштів за період з 27.01.2023 по 20.09.2023, результати якої відображені у акті №0500-1005-10/4 від 09.10.2023 (надалі - Акт перевірки). За результатами перевірки встановлене порушення п. 5 ч. 1 ст.16 Закону № 1105, а саме - страхувальником до Пенсійного фонду України були подані заяви-розрахунки щодо отримання фінансування для виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності застрахованій особі ОСОБА_1 за виданими 13 листками непрацездатності в межах одного страхового випадку, пов'язаного з нещасним випадком на виробництві №6600563 у зв'язку з захворюванням або травмою внаслідок алкогольного сп'яніння або дій, пов'язаних із таким сп'янінням. Загальна сума порушень за актом склала 89 551 грн.
Зокрема, за листком непрацездатності №6600563-2012499564-1 від 27.01.2023 за рахунок коштів Пенсійного фонду України була сплачена сума 4 477,55 гри згідно з заявою-розрахунком №33621573-2023-31 від 28.04.2023; за листком непрацездатності №6600563-2013123810-1 від 23.02.2023 за рахунок коштів Пенсійного фонду України була сплачена сума 7 733,95 грн згідно з заявою-розрахунком №33621573-2023-31 від 28.04.2023; за листком непрацездатності №6600563-2013565357-1 від 14.03.2023 за рахунок коштів Пенсійного фонду України була сплачена сума 6 512,80 грн згідно з заявою-розрахунком №33621573-2023-3 від 28.04.2023; за листком непрацездатності №6600563-2013944460-1 від 30.03.2023 за рахунок коштів Пенсійного фонду України була сплачена сума 7 733,95 грн, згідно з заявою-розрахунком №33621573-2023-31 від 28.04.2023; за листком непрацездатності №6600563-2014333420-1 від 18.04.2023 за рахунок коштів Пенсійного фонду України була сплачена сума 6 512,80 грн згідно з заявою-розрахунком №33621573-2023-34 від 17.05.2023; за листком непрацездатності №6600563-2014656185-1 від 04.05.2023 за рахунок коштів Пенсійного фонду України була сплачена сума 8 141 грн згідно з заявою-розрахунком №33621573-2023-45 від 12.06.2023; за листком непрацездатності №6600563-2015019191-1 від 24.05.2023 за рахунок коштів Пенсійного фонду України була сплачена сума 8 141,00 грн згідно з заявою-розрахунком №33621573-2023-53 від 27.06.2023; за листком непрацездатності №6600563-2015346532-1 від 13.06.2023 за рахунок коштів Пенсійного фонду України була сплачена сума 8 141 грн, згідно з заявою-розрахунком №33621573-2023-66 від 13.07.2023; за листком непрацездатності №6600563-2015633379-1 від 03.07.2023 за рахунок коштів Пенсійного фонду України була сплачена сума 8 141 грн згідно з заявою-розрахунком №33621573-2023-76 від 31.07.2023; за листком непрацездатності №6600563-2015944539-1 від 24.07.2023 за рахунок коштів Пенсійного фонду України була сплачена сума 7 326,90 грн згідно з заявою-розрахунком №33621573-2023-95 від 28.08.2023; за листком непрацездатно
Позивачем надані витяги з перелічених вище листків непрацездатності (Е-лікарняних), з яких вбачається, що причиною непрацездатності ОСОБА_1 , встановленою ФСС, є нещасний випадок на виробництві. У графі “Ознака алкогольного/наркотичного сп'яніння” 12 з 13 листків непрацездатності зазначено “так”, у одному листку зазначено “ні”.
Також судом встановлено, що утвореною позивачем комісією 18.04.2023 складений акт форми Н-1/П розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався (сталося/сталася) 27.01.2023 року з потерпілим ОСОБА_1 (надалі - Акт про нещасний випадок). Акт затверджений керівником позивача 19.04.2023.
Згідно з пунктом 5 цього Акту основною організаційною причиною настання нещасного випадку є порушення технологічного процесу: порушення виконавцями робіт технологічного процесу при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт і складування, стропування, навантаження і вивантаження лісоматеріалів на території лісного складу на поверхневому комплексі; виконання робіт двома робітниками за необхідністю не менше чотирьох; порушення п.3.6 Паспорту вантажно-розвантажувальних робіт і складування, стропування, навантаження і вивантаження лісоматеріалів на поверхневого комплексі; ст. 14 Закону України “Про охорону праці”; п. 1.11 Інструкції з охорони праці для гірника з ремонту гірничих виробок, затвердженої директором ВП “Шахта “Україна” ОСОБА_2 від 12.08.2022 року, п.1.11 Інструкції з охорони праці для прохідника, затвердженої директором ВП “Шахта “Україна” ОСОБА_2 від 12.08.2022 року.
Супутньою організаційною причиною є невиконання вимог інструкцій з охорони праці: знаходження робітника (потерпілого) на території підприємства в стані алкогольного сп'яніння; порушення: п. 3 гл. 5 р. IV Правил безпеки у вугільних шахтах, НПАОП 10.0-1.01-10; п.1.12 “Інструкції з охорони праці для гірника з ремонту гірничих виробок”, затвердженої директором ВП “Шахта “Україна” ОСОБА_2 .
У розділі 1 Акту про нещасний випадок також зафіксовано перебування потерпілого в стані алкогольного сп'яніння згідно з медичним висновком.
Акт про нещасний випадок форми Н-1/П від 19.04.2023 був наданий до Головного управління ПФУ в Донецькій області, яке в межах наданих повноважень змінило в електронному реєстрі листків непрацездатності причину непрацездатності ОСОБА_1 та встановило її як “тимчасову непрацездатність внаслідок нещасного випадку на виробництві” в електронних листках непрацездатності № 6600563-2012499564-1 за період з 27.01.2023 по 23.02.2023, № 6600563-2013123810-1 за період з 24.02.2023 по 14.03.2023, № 6600563-2013565357-1 за період з 15.03.2023 по 30.03.2023, № 6600563-2013944460-1 за період з 31.03.2023 по 18.04.2023 та №6600563-2014333420-1 за період з 19.04.2023 по 04.05.2023, про що повідомило позивача листом від 27.04.2023 № 0500-1005-8/34362.
При цьому відповідач зазначив, що вказані листки непрацездатності з урахуванням внесених змін можуть бути включені до заяви-розрахунку для подальшого надання до Пенсійного фонду України та здійснення страхових виплат застрахованій особі.
Аналогічного змісту листи ГУ ПФУ в Донецькій області були надіслані позивачеві: щодо листка непрацездатності № 6600563-2014656185-1 за період з 05.05.2023 по 24.05.2023 - лист від 15.05.2023 №0500-1005-8/40428; щодо листка непрацездатності №6600563- 2015019191-1 за період з 25.05.2023 по 13.06.2023 - лист від 07.06.2023 №0500-1005-8/48669; щодо листка непрацездатності №6600563- 2015346532-1 за період з 14.06.2023 по 03.07.2023 - лист від 26.06.2023 №0500-1005-8/54737; щодо листка непрацездатності №6600563-2015633379-1 за період з 04.07.2023 по 23.07.2023 - лист від 14.07.2023 №0500-1005-8/60632; щодо листка непрацездатності № 6600563-2015944539-1 за період з 24.07.2023 по 10.08.2023 - лист від 04.08.2023 №0500-1005-8/66453; щодо листка непрацездатності № 6600563-2016217341-1 за період з 11.08.2023 по 29.08.2023 - лист від 15.08.2023 №0500-1005-8/69705; щодо листка непрацездатності № 6600563-2016518532-1 за період з 30.08.2023 по 18.09.2023 - лист від 14.09.2023 № 0500-1005-8/78444.
На підставі Акту перевірки відповідачем рішення від 23.10.2023 №0500-1005-11/6 про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду у вигляді неправомірно витрачених сум страхових коштів в сумі 89 551 грн та фінансову санкцію - штраф в розмірі 50% відсотків у сумі 44 775,50 грн (надалі - Рішення).
Правовою підставою для прийняття вказаного Рішення визначений абзац перший частини шостої статті 8 Закону №1105, відповідно до якого у разі порушення порядку використання страхових коштів роботодавець відшкодовує уповноваженому органу управління в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачує штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.
Відповідно до частини 1 статті 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Зі змісту заяв сторін по суті справи вбачається, що між ними відсутній спір щодо фактичних обставин справи. Причиною його виникнення є різне тлумачення сторонами положень Закону №1105.
Відносини щодо проведення страхових виплат за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності врегульовані розділом IV Закону №1105.
Серед страхових виплат за вказаним видом страхування пунктом 1 частини 1 статті 13, частини 1 статті 23 Закону №1105 передбачена допомога по тимчасовій непрацездатності, яка призначається на підставі сформованого на основі медичного висновку про тимчасову непрацездатність листка непрацездатності.
Статтею 26 Закону №1105 передбачений порядок виплат за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, відповідно до якого виплати застрахованим особам здійснюються страхувальниками за рахунок коштів територіальних органів уповноваженого органу. Підставою для фінансування страхувальників територіальними органами уповноваженого органу управління є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми страхових виплат за їх видами.
На відміну від цього, страхові виплати за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у тому числі передбачена пунктом 5 частини 7 статті 30 Закону №1105 допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, здійснюються уповноваженим органом управління, а не страхувальником.
Крім особи, яка здійснює виплати, ці страхові виплати відрізняютья від виплат за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності документальними підставами (ст. 37 Закону №1105) та порядком здійснення (ст. 38 Закону №1105).
З урахуванням встановлених судом обставин, спірні виплати у сумі 89 551 грн, які здійснені позивачем на користь ОСОБА_1 за рахунок коштів відповідача, належать до виплат за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, а не за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.
Тому їх правове регулювання відбувається згідно з нормами, які містяться у розділі ІV Закону №1105.
За цих підстав суд не приймає до уваги посилання позивача на необхідність застосування до спірних правовідносин вичерпного переліку підстав для відмови у здійсненні страхових виплат, який наведений у статті 39 Закону №1105. Норми, що передбачають ці підстави, містяться у розділі V цього Закону, що регулює інший вид соціального страхування.
На користь цього висновку свідчить також те, що відповідно до статті 39 Закону №1105 у здійсненні вказаних страхових виплат і наданні соціальних послуг застрахованому може відмовляти саме уповноважений орган управління, а не роботодавець.
Таким чином, підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності, які підлягають застосуванню у даному випадку, передбачені статтею 16 Закону №1105. Так, відповідно до пункту 5 частини 1 цієї статті допомога по тимчасовій непрацездатності не надається у разі тимчасової непрацездатності у зв'язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або дій, пов'язаних із таким сп'янінням.
Отже, для висновку про наявність підстав для відмови у наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності слід встановити причинно-наслідковий зв'язок між алкогольним сп'янінням постраждалої особи та травмою, яка спричинила тимчасову непрацездатність такої особи.
Як вже зазначалося, підставою для призначення допомоги є сформований на основі медичного висновку про тимчасову непрацездатність листок непрацездатності.
Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 01 червня 2021 року № 1066, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02 червня 2021 р. за № 728/36350, затверджений Порядок формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров'я (надалі - Порядок №1066).
Відповідно до підпункту 9 пункту 1 розділу ІІ Порядку №1066 медичний висновок містить суть висновку лікуючого лікаря про тимчасову непрацездатність, у тому числі відмітку про наявність алкогольного та/або наркотичного сп'яніння як причини виникнення тимчасової непрацездатності (за необхідності).
Пунктом 5 розділу IV Порядку №1066 також передбачено, що у випадках, коли відповідно до вимог законодавства України пацієнту проводилися необхідні дослідження для визначення наявності в його організмі алкоголю (наркотичних засобів чи токсичних або отруйних речовин) та визначення ступеня його сп'яніння, а також лікуючим лікарем встановлено, що тимчасова непрацездатність настала внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або дій, пов'язаних з таким сп'янінням, що підтверджено результатами таких досліджень, у медичних висновках за категорією “Захворювання або травма загального характеру” лікуючий лікар робить відмітку про наявність алкогольного та/або наркотичного сп'яніння як причини виникнення непрацездатності.
Наявні у матеріалах справи копії 12 листків непрацездатності №6600563-2012499564-1, №6600563-2013123810-1, №6600563-2013565357-1, №6600563-2013944460-1, №6600563-2014333420-1, №6600563-2014656185-1, №6600563-2015019191, №6600563-2015346532-1, №6600563-2015633379-1, №6600563-2015944539-1, №6600563-2016217341-1, №6600563-2016518532-1 у графі “Ознака алкогольного/наркотичного сп'яніння” містять позначку “Так”.
Згаданий у Акті перевірки листок непрацездатності №6600563-2016869159-1 за період з 19.09.2023 по 20.09.2023 на суму 814 грн. у графі “Ознака алкогольного/наркотичного сп'яніння” містить позначку “Ні”.
Крім того, перелічені листки непрацездатності містять висновок щодо причини непрацездатності - “Тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, що не пов'язані з нещасним випадком на виробництві” та одночасно щодо причин непрацездатності, встановлених ФСС - “Тимчасова непрацездатність внаслідок нещасного випадку на виробництві”.
Вчинення такого запису передбачено пунктом 7 Порядку видачі (формування) листків непрацездатності в Електронному реєстрі листків непрацездатності, що затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 червня 2021 року № 1234, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07 липня 2021 р. за № 890/36512 (надалі - Порядок №1234).
Згідно з ним причина непрацездатності “Тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, що не пов'язані з нещасним випадком на виробництві” може бути змінена Пенсійним фондом України після завершення розслідування нещасного випадку або професійного захворювання на підставі актів розслідування нещасного випадку або професійного захворювання на причини непрацездатності “Тимчасова непрацездатність внаслідок нещасного випадку на виробництві” або “Тимчасова непрацездатність внаслідок професійного захворювання”.
Про наведену зміну причини непрацездатності ОСОБА_1 повідомлялося у листах ГУ ПФУ в Донецькій області від 27.04.2023 №0500-1005-8/34362, від 15.05.2023 №0500-1005-8/40428, від 07.06.2023 №0500-1005-8/48669, від 26.06.2023 №0500-1005-8/54737, від 14.07.2023 №0500-1005-8/60632, від 04.08.2023 №0500-1005-8/66453, від 15.08.2023 №0500-1005-8/69705, від 14.09.2023 №0500-1005-8/78444.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у п. 35 постанови від 15 серпня 2018 року по справі №812/1131/17 сформулював правовий висновок, згідно з яким якщо застрахована особа надала для призначення допомоги листок непрацездатності з позначкою “алкогольне сп'яніння”, комісія із соціального страхування підприємства повинна вжити необхідних заходів для з'ясування причин і обставин, за яких ця особа отримала травму чи захворювання, що призвело до тимчасової непрацездатності та встановити наявність причинного зв'язку травми із вживанням алкоголю. У разі якщо такий зв'язок установлено, комісія приймає рішення про відмову в наданні допомоги. За умови, якщо травма не пов'язана з уживанням алкоголю, допомога надається на загальних підставах.
З'ясування обставини та причини настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) є також обов'язком комісії з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), що передбачено пунктом 33 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 р. № 337. Згідно з тим самим пунктом комісія також зобовязана скласти акти за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення) згідно з додатком 11 у кількості, визначеній рішенням комісії (спеціальної комісії).
Таким чином висновок при причини настання нещасного випадку міститися у Акті розслідування нещасного випадку, який може бути використаний позивачем при визначенні причинного зв'язку травми із вживанням алкоголю. Акт про розслідування нещасного випадку також передбачений Порядком №1234 як підстава для зміни у листках непрацездатності її причини на “Тимчасова непрацездатність внаслідок нещасного випадку на виробництві”.
Як вбачається з Акту про нещасний випадок від 19.04.2023, у ньому зазначені дві організаційні причини його настання: основна та супутня.
До першої віднесено порушення технологічного процесу, у тому числі виконання робіт двома робітниками за необхідністю не менше чотирьох. До другої (супутньої) - невиконання вимог інструкцій з охорони праці, у тому числі знаходження робітника (потерпілого) на території підприємства в стані алкогольного сп'яніння.
Закон №1105 та інші перелічені вище нормативно-правові акти не встановлюють правил виплати допомоги з тимчасової непрацездатності у разі одночасної наявності кількох причин травми, однією з яких є алкогольне сп'яніння. Вони не визначають, чи має бути така причина травми основною, або отримання травми у стані алкогольного сп'яніння є достатньою підставою для відмови у виплаті потерпілій особі допомоги незважаючи на наявність інших причин її травмування.
Це питання є суттєвим, оскільки мова йде про право власності потерпілої особи на допомогу, на отримання якої вона має очікування, та наявність передбачених законом окремих підстав для її отримання у вигляді завдання травми з причин, не пов'язаних з алкогольним спянінням. Адже ОСОБА_1 отримав травму у тому числі внаслідок порушення технологічного процесу, а не тільки у зв'язку з алкогольним спянінням.
З приписів частин 1, 2 статті 6 КАС України слідує, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Суду враховує правову позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), викладену, зокрема, в рішенні від 14 жовтня 2010 року у справі “Щокін проти України” (заяви №23759/03 та №37943/06). У неї ЄСПЛ визначив концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності порушує вимогу “якості закону”. В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід.
Так само уніфіковано ЄСПЛ інтерпретував “якість законодавства” і в іншому своєму рішенні, а саме, у справі “Сєрков проти України” (рішення від 7 липня 2011 року, заява №39766/05). у ньому ЄСПЛ зазначив, що відсутність необхідної передбачуваності та чіткості національного законодавства з такого важливого фіскального питання, яка призводила до його суперечливого тлумачення судом, порушує вимоги Конвенції щодо “якості закону”.
З урахуванням зазначеної практики ЄСПЛ як джерела права відповідач за результатами перевірки мав прийняти до уваги не тільки листки непрацездатності, а й Акт розслідування нещасного випадку, та врахувати, що наявне правове регулювання здійснення спірних виплат не містить однозначної заборони їх здійснення у випадку наявності інших причин непрацездатності робітника, не пов'язаних з його алкогольним сп'янінням. У зв'язку з недостатньою “якістю закону” не можна стверджувати про його порушення, тим самим обираючи найменш сприятливий для осіб підхід.
Крім того, окремою підставою для висновків суду у цій справі є порушення відповідачем принципу належного врядування.
Як встановлено судом, листки непрацездатності №6600563-2012499564-1, №6600563-2013123810-1, №6600563-2013565357-1, №6600563-2013944460-1, №6600563-2014333420-1, №6600563-2014656185-1, №6600563-2015019191, №6600563-2015346532-1, №6600563-2015633379-1, №6600563-2015944539-1, №6600563-2016217341-1, №6600563-2016518532-1 містять висновок щодо причин непрацездатності, встановлених ФСС - “Тимчасова непрацездатність внаслідок нещасного випадку на виробництві”.
Як вже зазначалося, згідно з пунктом 7 Порядку №1234 причина непрацездатності “Тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, що не пов'язані з нещасним випадком на виробництві” може бути змінена Пенсійним фондом України після завершення розслідування нещасного випадку або професійного захворювання на підставі актів розслідування нещасного випадку або професійного захворювання на причини непрацездатності “Тимчасова непрацездатність внаслідок нещасного випадку на виробництві” або “Тимчасова непрацездатність внаслідок професійного захворювання”.
Змінюючи записи у наведених листках непрацездатності відповідач надсилав позивачеві листи від 27.04.2023 №0500-1005-8/34362, від 15.05.2023 №0500-1005-8/40428, від 07.06.2023 №0500-1005-8/48669, від 26.06.2023 №0500-1005-8/54737, від 14.07.2023 №0500-1005-8/60632, від 04.08.2023 №0500-1005-8/66453, від 15.08.2023 №0500-1005-8/69705, від 14.09.2023 №0500-1005-8/78444, у яких прямо зазначав, що вказані листки непрацездатності можуть бути включені до заяви-розрахунку для подальшого надання до Пенсійного фонду України та здійснення страхових виплат застрахованій особі.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 8 Закону №1105 роботодавець як страхувальник має право на безоплатне отримання в уповноваженому органі управління інформації про порядок використання страхових коштів.
Керуючись отриманою з вказаних листів інформацією, роботодавець здійснив виплати страховій особі та включив їх до заяв-розрахунків, які у подальшому надав до Пенсійного фонду України.
Натомість, за результатом проведеної органом Пенсійного фонду України перевірки такі дії визнані протиправними, внаслідок чого позивача зобов'язано повернути виплачені кошти та сплатити штрафні санкції.
У схожій ситуації, коли дії державного органу були непослідовними та суперечливими ЄСПЛ у рішенні від 20 жовтня 2011 року по справі “Рисовський проти України” (Заява №29979/04) зазначив наступне:
“72. … Суд підкреслює особливу важливість принципу “належного урядування”. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах “Беєлер проти Італії” [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, “Онер'їлдіз проти Туреччини” [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, “Megadat.com S.r.l. проти Молдови” (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і “Москаль проти Польщі” (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах “Лелас проти Хорватії” (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і “Тошкуце та інші проти Румунії” (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах “Онер'їлдіз проти Туреччини” (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та “Беєлер проти Італії” (Beyeler v. Italy), п. 119).
71. Принцип “належного урядування”, як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі “Москаль проти Польщі” (Moskal v. Poland), n. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу “помилку” не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі “Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки” (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі “Лелас проти Хорватії” (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі “Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки” (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі “Ґаші проти Хорватії” (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі “Трґо проти Хорватії” (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип “належного урядування” може не лише покладати на державні органи обов'язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (див., наприклад, рішення у справі “Москаль проти Польщі” (Moskal v. Poland), п. 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (див. зазна
Аналізуючи обставини справи, яка розглядається, суд першої інстанції дійшов висновку, що прийняте відповідачем на підставі Акту перевірки Рішення про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку їх використання непропорційним чином втручатися в право позивача, який покладався на легітимність добросовісних дій відповідача, що прямо дозволив включити до заяв-розрахунків для подальшого надання до Пенсійного фонду України та здійснити страхові виплати ОСОБА_1 .
Тому суд першої інстанції дійшов висновку, що приймаючи спірне рішення відповідач діяв необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття; недобросовісно; непропорційно, зокрема без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). Зважаючи на це, вказане Рішення не відповідає критеріям, передбаченим п. 3, 5, 8 ч.2 ст. 2 КАС України, що є підставою для визнання його протиправним та скасування. Відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.
Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 року у справі № 200/6700/23 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 року у справі № 200/6700/23 - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 23 травня 2024 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді Т.Г. Гаврищук
А.В. Гайдар