24 травня 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/8119/23-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Лелюк О.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відстрочення виконання судового рішення у справі за позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
До суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відстрочення виконання судового рішення у справі за позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Розглянувши вказану заяву та додані до неї матеріали, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підпунктом 6 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до адміністративного суду заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення ставка судового збору становить 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, законом встановлено вимогу сплати судового збору за подання до адміністративного суду заяви про відстрочення виконання судового рішення.
Проте заявником усупереч указаній нормі за звернення до суду із заявою про відстрочення виконання судового рішення по справі №600/8119/23-а судовий збір не сплачено.
При цьому у поданій до суду заяві вказано про відсутність підстав для сплати судового збору за її подання, оскільки такого не передбачено ні статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України, ні пунктом 3 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір».
Надаючи оцінку зазначеним доводам, суд зазначає таке.
Частиною першою статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Після набрання рішенням суду законної сили воно підлягає обов'язковому виконанню.
Частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).
Частиною першою статті 4 Закону №3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Пунктом 3 частини другої статті 3 Закону №3674-VI передбачено, що судовий збір не справляється за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення.
Водночас підпунктом 6 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення справляється судовий збір в розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З наведеного вбачається, що підпункт 6 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI є спеціальною нормою, яка регулює сплату (встановлює розмір) судового збору при зверненні саме до адміністративних судів із заявою, зокрема, щодо встановлення строку виконання судового рішення, тобто із заявою про відстрочення виконання судового рішення у адміністративній справі
Про необхідність сплати судового збору за подання заяви в порядку статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України також зазначено Верховним Судом у постанові від 17 травня 2023 року по справі №260/5761/21.
Правила ж пункту 3 частини другої статті 3 Закону №3674-VI, на які посилається заявник, є загальними. При цьому суд звертає увагу на відсутність у статті 4 Закону №3674-VI окремих ставок судового збору за подання до місцевих загальних судів та господарських судів заяв про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення, водночас така ставка судового збору визначена при зверненні особи до адміністративного суду із указаними заявами.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про безпідставність посилань заявника щодо відсутності обов'язку сплати судового збору за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення.
Як вбачається зі змісту поданої заяви, така подана заявником з використанням засобів електронного судочинства.
У зв'язку з цим суд звертає увагу на положення частини третьої статті 4 Закону України №3674-VI, згідно з якими при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як зазначалось вище, ставка судового збору за подання до суду заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення становить 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09 листопада 2023 року №3460-IX визначено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3028,00 грн.
Отже, за подання до суду цієї заяви заявник повинен сплатити судовий збір у розмірі 726,72 грн (3028,00 х 0,3 х 0,8).
Судовий збір повинен бути сплачений на наступні банківські реквізити: отримувач Чернівец.ГУК/Чернівецька ТГ/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) 37836095; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); номер рахунку.
За змістом частини першої статті 167 цього Кодексу будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Водночас частиною десятою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.
З огляду на відсутність у матеріалах заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення доказів сплати судового збору, враховуючи положення частини десятої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України та правову позицію Верховного Суду у постанові від 17 травня 2023 року по справі №260/5761/21, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення такої заяви без руху.
Керуючись статтями 167, 169, 241, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Заяву ОСОБА_1 про відстрочення виконання судового рішення у справі за позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу залишити без руху.
2. Встановити заявнику строк для усунення недоліків заяви про відстрочення виконання судового рішення протягом п'яти днів з дня отримання цієї ухвали шляхом подання документа про сплату судового збору.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Лелюк