про залишення позовної заяви без руху
24 травня 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/2219/24-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Брезіна Т.М., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо не зарахування періоду роботи ОСОБА_1 з 07.10.1992 р. по 21.07.1998 р. в Чернівецькому міжгосподарському виробничому об'єднанні до страхового стажу;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи в Чернівецькому міжгосподарському виробничому об'єднанні з 07.10.1992 р. по 21.07.1998 р.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком та зобов'язати виплатити різницю, з урахуванням зарахованого періоду роботи з 07.10.1992 р. по 21.07.1998 р. до страхового стажу з 06.06.2022 року.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що її слід залишити без руху, з наступних підстав.
Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, процесуальним законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому повинна слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Суд при розгляді вказаного питання враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.
Верховний Суд у своїх рішеннях, зокрема від 08.08.2019 у справі №127/13736/16-а, адміністративне провадження №К/9901/42788/18 зазначив, що незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Разом з тим суд наголошує на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Зі змісту позову видно, що позивач оскаржує бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, яка полягає у не зарахуванні під час призначення пенсії періоду роботи ОСОБА_1 з 07.10.1992 р. по 21.07.1998 р. в Чернівецькому міжгосподарському виробничому об'єднанні до страхового стажу. При цьому, суд встановив, що позивачу призначено пенсію з 06.06.2022 р., в той час як до суду позивач звернувся лише 22.05.2024 р., з пропущенням шестимісячного строку.
При цьому позивачем не наведено доводів та їх документального підтвердження, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку.
Вказані недоліки позовної заяви унеможливлюють подальший розгляд справи, оскільки позивачем не дотримано вимог ст. 122 КАС України, а обґрунтування щодо поновлення строку звернення до суду зданим позовом є безпідставними. Тому в суду є достатньо підстав для залишення заяви без руху та надання строку для усунення недоліків, у встановлений судом строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
У зв'язку з цим, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати додаткові обґрунтування та докази щодо поважності причин пропущення строку звернення до суду з даним позовом.
На підставі наведеного та керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з моменту отримання даної ухвали шляхом приведення позовної заяви у відповідності до вимог, встановлених статтею 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.М. Брезіна