24 травня 2024 року справа № 580/11827/23
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А. В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
11.12.2023 до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі позивач) з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі відповідач), в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови позивачу в здійсненні перерахунку пенсії за ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», як працюючому пенсіонеру станом на 01.07.2022 та застосуванні показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017-2019 роки в розмірі 7 763,17 грн;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії за ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивачу, як працюючому пенсіонеру станом на 01.07.2022, із застосуванням середньої заробітної плата (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за три календарні роки, що передують року звернення за перерахунком пенсії, а саме з застосуванням показника середньої зарплати за 2019-2021 роки - 10 846,37 грн, забезпечити її виплату та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Після виходу на пенсію продовжив працювати. У червні 2023 року звернувся до пенсійного органу із заявою, в якій просив перерахувати пенсію як особі, що продовжила працювати після призначення пенсії за віком, із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2019-2021 рр., а не з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2017-2019 рр. Проте відповідач листом від 28.07.2023 відмовив позивачу у здійсненні такого перерахунку. Позивач зазначає, що при обрахунку пенсії за віком відповідно до вимог статті 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” підлягає застосуванню показник середньої заробітної плати (доходу) за три календарні роки, що передують перерахунку пенсії, а не той, який був застосований під час призначення пенсії, тому вважає вказану відмову протиправною та такою, що порушує його право на соціальний захист.
Відповідач проти позову заперечив. 09.01.2024 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивачу з 29.01.2007 призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». За заявою позивача його з 10.03.2020 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-ІV. Оскільки позивачу пенсія за віком призначена в 2020 році, підстави для здійснення перерахунку пенсії позивача з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2019-2021 роки відсутні. З вказаних підстав у задоволенні позову просив відмовити.
Ухвалою судді від 15.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи.
З'ясувавши доводи учасників справи, викладені у заявах по суті, дослідивши подані письмові докази, суд встановив таке.
Позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-ІV.
При призначенні пенсії за віком застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три роки, які передують року звернення за пенсією, а саме: за 2017-2019 роки, який складав 7 763,17 грн.
Після призначення пенсії за віком позивач продовжував працювати, у зв'язку з чим здійснено перерахунок його пенсії за віком та до страхового стажу зараховано відповідний період роботи, загальний страховий стаж позивача склав 45 років.
Позивач звернувся до відповідача із заявою щодо перерахунку його пенсії.
Відповідач за результатами розгляду заяви позивача листом від 28.07.2023 №9127-8558/Л-02/8-2300/23 повідомив, що пенсію позивача обчислено з урахуванням страхового стажу 42 роки 4 місяці, заробітної плати за періоди з 01.07.1995 до 30.06.2000 та за даними системи персоніфікованого обліку з 01.07.2000 до 31.01.2020 (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 1,48146), позивач працює. Загальний розмір його пенсії на березень 2023 року становив 10 988,25 грн, зокрема, 4 868,65 грн розмір пенсії за віком, обчислений з урахуванням стажу та заробітку позивача згідно із статтею 27 Закону (7 763,17 грн (середня заробітна плата, в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2017-2019 роки) х 1,48146 х 0,42333 (коефіцієнт стажу)). З 01.04.2023 автоматизованим способом без звернення проведено перерахунок пенсії позивача з урахуванням страхового стажу 45 років (до 30.09.2022), коефіцієнт страхового стажу 0,45000, заробітної плати за періоди з 01.07.1995 до 30.06.2000 та заданими системи персоніфікованого обліку з 01.07.2000 до 31.09.2022 (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 1,48974). Загальний розмір пенсії із 01.04.2023 становить 10 988,25 грн, зокрема: 5 204,30 грн - розмір пенсії за віком, обчислений з урахуванням стажу та заробітку згідно із статтею 27 Закону (7763,17 грн х 1,48974 х 0,45000).
Вважаючи, що відповідач протиправно відмовив у перерахунку та виплаті пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за перерахунком пенсії за віком, тобто за 2019-2021 роки, позивач звернулась до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим фактичним обставинам суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV (далі Закон №1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до статті 27 Закону №1058-ІV розмір пенсії за віком визначається з урахуванням тривалості страхового стажу та обчисленої в установленому порядку заробітної плати особи.
За приписами частини другої статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Статтею 42 Закону №1058-ІV передбачені індексація та перерахунок призначених пенсій.
Так, частиною 2 статті 42 Закону №1058-IV визначено, що пенсіонерам з метою збільшення розміру пенсій проводиться індексація заробітку, з якого обчислена пенсія. Для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Згідно частини 4 статті 42 Закону № 1058-IVу разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї статті, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
З аналізу наведених норм Закону №1058-IV вбачається, що при призначенні пенсії заробітна плата обчислюється із врахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Натомість перерахунок пенсії у зв'язку з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії проводиться з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Судом встановлено, що позивачу з 29.01.2007 призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону № 2262-ХІІ. За заявою позивача його з 10.03.2020 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-ІV. Пенсію обчислено з урахуванням страхового стажу 42 роки 4 місяці, заробітної плати за періоди з 01.07.1995 до 30.06.2000 та за даними системи персоніфікованого обліку з 01.07.2000 до 31.01.2020 (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 1,48146) із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2017-2019 роки в сумі 7 763,17 грн, тобто за три роки перед роком звернення за призначенням пенсії. Позивач продовжував працювати.
Згідно з постановами від 01.04.2020 №251 “Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році”, від 22.02.2021 №127 “Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році”, від 16.02.2022 №118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році”, від 24.02.2023 №168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році” середню заробітну плату (дохід) в Україні, яка застосовується для обчислення пенсії, збільшено на відповідні коефіцієнти, а саме: 1,11 (з 01.05.2020), 1,11 (з 01.03.2021), 1,14 (з 01.03.2022), 1,197 (з 01.03.2023).
Таким чином, при перерахунку пенсії позивача відповідно до частини 4 статті 42 Закону №1058-ІV, тобто з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії повинна застосовуватись середня заробітна плата (дохід) в Україні за 2017-2019 роки, збільшена на коефіцієнт індексації відповідно до вказаних постанов Кабінету Міністрів України.
Враховуючи, що показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні для обчислення пенсії визначається на день призначення пенсії, а не при її перерахунку, відповідач відмовив позивачу у застосуванні показника середньої заробітної плати за 2019-2021 роки при перерахунку її пенсії на законних підставах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.05.2020 у справі №334/13/16-а (2а/334/85/16), від 17.05.2021 у справі №185/1473/17.
Позивач в обгрунтування своїх доводів посилається на статтю 40 Закону №1058-ІV та зазначає, що вказана стаття передбачає застосування показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують року перерахунку, а не той, що враховувався при призначенні пенсії. Проте такі доводи є хибними, позаяк стаття 40 Закону №1058-ІV регулює визначення заробітної плати для призначення пенсії.
Натомість умови перерахунку пенсії врегульовані статтею 42 вказаного Закону, яка передбачає, що при перерахунку пенсії застосовується показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Щодо посилання на ту обставину, що стаття 42 Закону №1058-ІV передбачає застосування показника середньої заробітної плати (доходу) по Україні, що застосований як під час призначення пенсії, так і під час її перерахунку, то за змістом статті 42 вказаного Закону показником середньої заробітної плати (доходу) по Україні, що застосований під час перерахунку пенсії є показник середньої заробітної плати (доходу) по Україні, застосований під час призначення пенсії, збільшений на коефіцієнт індексації.
Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.
Суддя Алла РУДЕНКО