24 травня 2024 року справа № 580/3956/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючої судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом адвоката Коробкової Г.О. від імені ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
19.04.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов адвоката Коробкової Г.О. (18001, м.Черкаси, вул.Благовісна, буд.269, оф.420) від імені ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивачка) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21100, Вінницька обл., м.Вінниця, вул.Хмельницьке шосе, буд.7; код ЄДРПОУ 13322403) (далі - відповідач 2) про:
визнання протиправним і скасування рішення відповідача 2 від 05.04.2024 №232730024144 про відмову їй у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;
зобов'язання відповідача 1 повторно переглянути заяву позивачки від 29.03.2024 про призначення пенсії та зарахувати до пільгового стажу її роботи за Списком №1 період навчання в Черкаському професійно-технічному училищі з 01.09.1990 до 29.01.1992, період роботи в Черкаському виробничому об'єднанні «Хімволокно» з 01.02.1992 до 14.03.1994, період роботи на ВАТ «Черкаське хімволокно» з 09.12.2002 до 30.03.2006 та призначити їй пенсію на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п. «а» ст.13, ст.12 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» у редакції до внесення змін Законом України від 02.03.2015 №213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» з урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у прийнятому 23.01.2020 рішенні №1-р/2020.
Додатково просила стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2 на її користь судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Обґрунтовуючи зазначила, що відповідач 2 прийняв рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з тим, що вона не досягла необхідного пенсійного віку та відсутністю пільгового стажу. Вважає, що відповідачі в порушення норм законодавства відмовили у призначені пенсії.
Ухвалою суду від 24 квітня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Вказану ухвалу сторони отримали 25.04.2024, що підтверджується довідками про доставку електронних листів.
06.05.2024 на адресу суду від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Обґрунтовуючи зазначив, що за принципом екстериторіальності виконавцем визначено відповідача 2 та за результатом розгляду заяви позивачки прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, про що її повідомлено листом. Оскільки ним право позивачки на отримання пенсії не порушувалось, підстави для визнання протиправними його рішень, дій чи бездіяльності відсутні. За результатами розгляду наданих позивачкою документів встановлено, що на момент звернення вік позивачки - 50 років, страховий стаж складає 29 років 08 місяців 26 днів, пільговий стаж відсутній. З огляду на зазначене відповідач 2 прийняв рішення від 05.04.2024 № 232730024144 про відмову їй у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1, у зв'язку з тим, що у неї відсутній пільговий стаж роботи, передбачений статтею 114 Закону №1058-ІV. Посилався на дискреційні повноваження щодо призначення пенсії.
20.05.2024 на адресу суду від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Обґрунтовуючи зазначив, що після дослідження документів наданих разом із заявою про призначення пенсії прийняв рішення №232730024144 від 05.04.2024 року про відмову в призначенні позивачці пенсії за віком на пільгових умовах, у зв'язку з тим, що у неї відсутній пільговий стаж роботи, передбачений статтею 114 Закону № 1058-ІV. Отже, з 23.01.2020 в Україні існують два закони, які одночасно регламентують правила призначення пенсій на пільгових умовах, а саме стаття 13 Закону № 1788-ХІІ, в редакції згідно із Рішенням Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020, статті 114 Закону №1058-ІV від 09.07.2003, в редакції Закону № 2148-VІІІ від 03.10.2017. Положення вищевказаних законів містять розбіжність у величині показника вікового цензу. Таким чином, має місце правова колізія - розбіжність або суперечність між нормативно-правовими актами, що регулюють одні і ті ж або суміжні правовідносини. До статті 114 Закону №1058-ІV не внесені зміни, даний Закон є чинним та не визнаний таким, що не відповідає Конституції України, а враховуючи основні правила розв'язання колізій між діючими актами права, які є рівними за своєю юридичною силою, застосовується пізніше прийнятий акт. Отже, в даному випадку застосовується Закон №1058-ІV від 09.07.2003. Стверджує, що його дії є правомірними та відповідають чинному законодавству України, а вимоги позивачки є такими, які не підлягають задоволенню.
Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Згідно з відомостями паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 позивачка народилася 16.11.1973.
29.03.2024 позивачка звернулася заявою до відповідача 1, а саме Черкаського відділу обслуговування громадян №№1-3, в якій просила призначити їй пенсію за віком за Списком №1. Вказана заява прийнята 29.03.2024 і зареєстрована за №6244. До заяви додала перелік документів.
05.04.2024 відповідач 2 прийняв рішення №232730024144 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах позивачці. У рішенні зазначив, що вік заявниці на дату звернення 50 років 4 місяці 13 днів. Страховий стаж заявниці - 29 років 8 місяців 26 днів. Пільговий стаж заявниці відсутній. У призначенні пенсії відповідно до Закону України "Про загально обов'язкове державне пенсійне страхування” відмовлено у зв'язку з відсутністю пільгового стажу роботи.
Листом від 08.04.2024 відповідач 1 на заяву позивачки від 29.03.2024 повідомив про прийняте рішення відповідачем 2.
Тому позивачка звернулася в суд з позовом.
Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У ч.1 ст.46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до п.1.8 Порядку №22-1 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Абзаци перший-другий п.1.9 Порядку №22-1 встановлюють, що призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. Якщо заява про призначення пенсії подається через веб-портал днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на веб-порталі заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).
Абзацом п'ятим вказаного пункту визначено, якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон). Відповідно до п.1.10 Порядку №22-1 особам, які одержують пенсію, призначену органами Пенсійного фонду за іншими законами, або допомогу, призначену органами соціального захисту населення, пенсія призначається з дати виникнення права на неї з урахуванням пункту 1.9 цього розділу.
Тобто, призначення пенсії відбувається за заявочним принципом.
Відповідно до п.4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів працівник сервісного центру:
ідентифікує заявника (його представника);
надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;
реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;
уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування;
з'ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;
повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;
сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;
надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;
повідомляє про можливості подавати заяви через веб-портал;
видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;
повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Згідно з п.4.3 Порядку №22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.
Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Відповідно до п.4.8 Порядку №22-1 заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та «Про захист персональних даних». Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій.
Документи, що надійшли у паперовій формі, обробляються, реєструються та зберігаються в органі, що призначає пенсію, за правилами, встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року №55 «Деякі питання документування управлінської діяльності».
Отже, за результатами розгляду заяви особи територіальний орган Пенсійного фонду не пізніше 10 днів зобов'язаний прийняти рішення. Рішення щодо розгляду заяви позивачки прийняв та, відповідно, обчислення її стажу здійснював саме відповідач 2.
Для єдності умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих 5 листопада 1991 року Верховна Рада України ухвалила закон №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII).
Статтею 2 вказаного Закону передбачено види державних пенсій: трудові пенсії: за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років.
Згідно зі ст.12 Закону №1788-XII право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Умови для призначення пенсії за віком на пільгових умовах передбачені в ст.13 зазначеного Закону.
Оскільки позивачка звернулася у спірних правовідносинах до відповідача 1 з метою призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, суд урахував.
Відповідно до пункту «а» ч.1 ст.13 Закону №1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування":
чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;
жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону №1788-XII зі змінами, внесеними Законом №213-VIII.
Стаття 13, частина друга статті 14, пункти „б“-„г“ статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення“ від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення“ від 2 березня 2015 року № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти „б“-„г“ статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення“ від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення“ від 2 березня 2015 року №213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах:
«На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам;…»
Отже, Рішенням №1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону №1788-ХІІ, у зв'язку з чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
Водночас принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій регулює закон України від 9 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV). Питання призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників врегульоване в ст.114.
Зокрема, відповідно до частини першої право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058-ІV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:
чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;
жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Оскільки норми вказаних законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду під час розгляду як зразкової справи №360/3611/20 в рішенні від 03.11.2021 дійшла висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»). Отже, у вказаній справі застосуванню підлягають саме норми Закону №1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону №1058-ІV.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
У заявлених спірних правовідносинах безпідставно не враховано територіальним органом Пенсійного фонду України зазначене вище рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 щодо порядку застосування норм Закону №1788-XII, XII, а саме щодо права на пенсію пільгових умовах жінок після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Щодо зарахування до пільгового стажу за Списком №1 періоду навчання в Черкаському професійно-технічному училищі з 01.09.1990 до 29.01.1992, періоду роботи в Черкаському виробничому об'єднанні «Хімволокно» з 01.02.1992 до 14.03.1994, періоду роботи на ВАТ «Черкаське хімволокно» з 09.12.2002 до 30.03.2006 суд урахував.
Відповідно до ст.101 Закону №1788-ХІІ органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Стаття 102 вказаного Закону передбачає, що пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати.
У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.
Відповідно до абзацу першого ст.103 Закону №1788-ХІІ суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
Отже, особа, яка має намір отримати статус пенсіонера, не несе відповідальності за правильність оформлення її роботодавцем довідок щодо роботи, за винятком дій, що підпадають під ознаки злочинів.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637).
Відповідно до п.1 вказаного Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Отже, архівні довідки необхідні за умови доцільності підтвердити відомості про роботу особи, якщо відсутня трудова книжка або відповідні записи у ній.
Трудовою книжкою НОМЕР_3 позивачки підтверджується, що вона у спірному періоді, а саме з 01.09.1990 до 31.01.1992 навчалася у Черкаському професійно-технічному училищі (запис № 1) за професією апаратник хімвиробництва з умінням виконувати роботу лаборанта хіманалізу, що також підтверджується дипломом серії НОМЕР_4 . 01.02.1992 прийнята до Черкаського виробничого об'єднання «Хімволокно» в хімічний цех апаратником підготовки сировини 3 розряду на підставі розпорядження № 93 від 03.02.1992 (запис № 3). 14.03.1994 звільнена за власним бажанням згідно зі ст. 38 КЗОТ України за власним бажанням згідно з наказом № 190 від 15.03.1994 (запис № 4). 09.12.2002 прийнята до ВАТ «Черкаське хімволокно» в прядильний цех № 1 апаратником регенерації кислотної станції 4 розряду згідно з розпорядженням № 645 від 06.12.2002 (запис №10). 21.04.2004 переведена в хімічний цех № 2 апаратником підготовки сировини та відпускання напівфабрикатів і продукції по 3 розряду содової станції згідно пер. № 78 від 20.04.2004 (запис №11). 30.03.2006 звільнена за ст.40 п. 1 КЗзП України за скороченням штату згідно з наказом № 253-к від 29.03.2006 (запис № 12).
Щодо вказаних записів зазначені повні реквізити наказів, на підставі яких вони вчинені, скріплені печаткою відділу кадрів підприємства.
Основним документом - трудовою книжкою позивачки підтверджується зазначений трудовий стаж. Вказані вище періоди роботи позивачки підлягали врахуванню відповідачами до пільгового стажу за Списком №1 та сумарно такий стаж становить 06 років 10 місяців 05 днів, що не відповідає умові щодо необхідності мати пільговий стаж не менше 7 років 6 місяців.
Оскільки пільговий стаж позивачки, яка мала 50 років 4 місяці 13 днів на дату звернення до відповідача 1, становить 06 років 10 місяців 05 днів, що не заперечується нею у позовній заяві, приймаючи оскаржуване рішення та відмовляючи у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 з підстави відсутності у позивачки необхідного пільгового стажу, відповідач 2 діяв у межах, спосіб та порядку, передбачених Конституцією України та законами, не допустивши порушення прав позивачки. Тому позовні вимоги не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Зважаючи на результат вирішеного спору, відсутні підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд
1. Відмовити повністю у задоволенні адміністративного позову адвоката Коробкової Г.О. від імені ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538), Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21100, Вінницька обл., м.Вінниця, вул.Хмельницьке шосе, буд.7; код ЄДРПОУ 13322403) про:
визнання протиправним і скасування рішення від 05.04.2024 №232730024144 про відмову їй у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;
зобов'язання повторно переглянути її заяву від 29.03.2024 про призначення пенсії та зарахувати до пільгового стажу її роботи за Списком №1 період навчання в Черкаському професійно-технічному училищі з 01.09.1990 до 29.01.1992, період роботи в Черкаському виробничому об'єднанні «Хімволокно» з 01.02.1992 до 14.03.1994, період роботи на ВАТ «Черкаське хімволокно» з 09.12.2002 до 30.03.2006 та призначити їй пенсію на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п. «а» ст.13, ст.12 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» у редакції до внесення змін Законом України від 02.03.2015 №213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» з урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у прийнятому 23.01.2020 рішенні №1-р/2020.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя Анжеліка БАБИЧ
Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 24.05.2024.