Справа № 560/7772/24
24 травня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Драновського Я.В. розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та скасування дій, висновку ВЛК та мобілізаційного розпорядження,
Позивач звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та скасування дій, висновку ВЛК та мобілізаційного розпорядження.
Одночасно з позовною заявою 24 червня 2024 року позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій просить заборонити ІНФОРМАЦІЯ_2 вчиняти дії щодо його призову на військову службу до набрання законної сили рішенням у цій справі.
Вказану заяву обґрунтовує тим, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до настання значних негативних наслідків, а саме: існує загроза, що мати позивача буде залишена без догляду, в разі його мобілізації. У зв'язку з цим, позивач вважає, що має право на відстрочку від мобілізації, проте, представниками відповідача була вручена позивачеві повістка.
За викладеного, позивач вказує на те, що якщо його буде призвано на військову службу під час мобілізації, в особливий період, він набуде нового юридичного статусу військовослужбовця, що унеможливить реалізацію права на відстрочку, а також унеможливить виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, оскільки надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації особі, яка вже є військовослужбовцем, є неможливим, а тому заявник просить застосувати заходи забезпечення позову.
Розглянувши вищевказану заяву про забезпечення позову, вивчивши надані докази на підтвердження поданої заяви, суд виходить з наступного.
Суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову згідно до ч.1 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи з таких підстав, а саме:
- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом якого він звернувся або має намір звернутися до суду;
- очевидними є ознаки протиправності рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю ч.1, ч.2 ст. 150 вказаного наведеного Кодексу.
За приписами п.3 ч.1 ст.151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено, зокрема, встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії.
У відповідності до вимог ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи (ч.1).
Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу (ч.5).
При цьому, відповідно до абз.2 п.17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ", в ухвалі про забезпечення позову, суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Разом з тим, заява про забезпечення позову, а також і додані до даної заяви докази не містять посилань на конкретні обставини, що свідчать про наявність обставин, що можуть ускладнити в майбутньому поновлення порушених (оспорюваних) прав та інтересів позивача, за захистом яких він звертається до суду.
Окрім того, зміст позовних вимог зводиться до порушення процедури медичного огляду, а протиправність дій відповідача обґрунтовано прийняттям рішення про призов позивача на військову службу під час мобілізації без проведення належного медичного огляду.
Тобто, відсутня відповідність способу забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти дії, пов'язані з мобілізацією позивача із заявленими вимогами, які зводяться до оскарження процедури проведення медичного огляду.
Іншою позовною вимогою, є скасування мобілізаційного розпорядження.
В адміністративних справах з приводу оскарження правового акта індивідуальної дії, в даному випадку мобілізаційного розпорядження, забезпечуючи такий позов шляхом заборони відповідачу вчиняти дії, пов'язані з мобілізацією позивача, судом фактично ухвалюється рішення в цій частині без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову та є неприпустимим.
Отже, заявником не доведено обґрунтованими доказами існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення по адміністративній справі, або, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено наявності у даній адміністративній справі хоча б однієї з вичерпного переліку підстав, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України та не надано відповідних доказів на підтвердження існування небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення у цій справі для постановлення судом ухвали про забезпечення позову.
При цьому, суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику про те, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації (пункт 58 постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період" (далі - Постанова №560)).
Також, суд звертає увагу на те, що згідно з абзацом 7 пункту 60 Постанови №560, до ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Отже, під час розгляду заяви про забезпечення позову не виявлено існування очевидної небезпеки порушення прав та інтересів заявника до прийняття у відповідній справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь заявника.
За таких обставин, у суду відсутні підстави для задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись статтями 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №560/7772/24 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її
Головуючий суддя Я.В. Драновський