Справа № 420/7858/24
24 травня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О. Ольжича, 7, м. Житомир, 10003) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
В провадженні суду знаходиться справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі ГУ ПФУ), у якому він просить суд: - визнати протиправними дії ГУ ПФУ щодо призначеної та виплачуваної йому - ОСОБА_1 , пенсії за вислугу років з нарахованим максимальним розміром; - зобов'язати ГУ ПФУ виплачувати йому - ОСОБА_1 , пенсії з 01.03.2024 року, без обмеження з нарахованим максимальним розміром 46145,66 грн із врахуванням всіх належних до виплати надбавок та доплат з урахуванням раніше проведених виплат.
Позивач зазначив, що він отримує пенсію відповідно до Закону України №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Закон України №2262-ХІІ).
Позивач вказує, що він неодноразово звертався до суду за захистом своїх порушених прав та його позовні вимоги були задоволені, у тому числі визнавалось протиправним обмеження його пенсії максимальним розміром.
Проте пенсія йому виплачується у розмірі 44206,80грн при нарахованої у розмірі 46145,66 грн.
Позивач вважає таки дії ГУ ПФУ протиправними, оскільки рішенням Конституційного суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Позивач просив задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 15.03.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у порядку ст.262 КАС України.
Представник ГУ ПФУ надав відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що розмір пенсії позивача обмежений максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, оскільки згідно із ст. 2 Закону України від 08.07.2011 № 3668 “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” максимальний розмір пенсій (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262), не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Зазначений Закон є чинним з 1 жовтня 2011 року та неконституційним не визнавався.
Представник відповідача зауважує, що рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 12.10.2022 року №7-р(ІІ) визнано таким, що не відповідає Конституції України приписи ст.2 Закону України № 3668 вважає, що поширюють свою дію на Закон №2262, але лише на визначене коло осіб. Законодавче регулювання питання щодо обмеження розмірів пенсій призначених за Законом №2262 відсутнє, тому обмеження застосовані правомірно.
23.04.2024 року до суду надійшло засобами Укрпошти повідомлення від позивача, що ним заперечення на відзив будуть направлені додатково Укрпоштою. Станом на 24.05.2024 року будь-яких заяв (відповіді на відзив, заперечення тощо) від позивача не надійшло.
Справа розглянута у письмовому провадженні.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України (паспорт НОМЕР_1 ), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , тимчасово мешкає без реєстрації в АДРЕСА_3 , перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Житомирській області та отримує пенсію на підставі Закону України №2262-ХІІ у розмірі 90% грошового забезпечення.
На умовах та у розмірах, передбачених постановою КМУ №103, здійснено перерахунок пенсії. При проведенні перерахунку основний розмір пенсії розрахований з грошового забезпечення з урахуванням положень вказаної постанови КМУ та знижений відсотковий розмір пенсії.
Судом встановлено, що позивач неодноразово звертався до суду за захистом своїх порушених прав та рішеннями судів визнавались протиправними дії ГУ ПФУ та зобов'язано здійснювати дії на захист порушених прав позивача.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/16054/21 від 09.112021 року його позов задоволений та, зокрема, зобов'язано ГУ ПФУ здійснювати ОСОБА_1 виплату призначеної та виплачуваної пенсії за вислугу років на підставі довідки про розмір грошового забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України від 08.09.2020 року №11/1795 з розрахунку 90% від суми грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат без обмеження її максимальним розміром, починаючи з 01.04.2019 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/13089/22 від 18.10.2022 року його позов задоволений та, зокрема, зобов'язано ГУ ПФУ здійснити з 01.03.2022 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 р. № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/10656/23 від 30.06.2023 року його позов задоволений та, зокрема, зобов'язано ГУ ПФУ здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 07.03.2023 року щомісячної доплати у розмірі 2000 грн згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/12772/23 від 15.08.2023 року його позов задоволений та, зокрема, зобов'язано ГУ ПФУ перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію з урахуванням раніше проведених виплат без обмеження її максимальним розміром з 01.03.2023 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/33666/23 від 09.01.2024 року його позов задоволений та, зокрема, зобов'язано ГУ ПФУ здійснити з 07 березня 2023 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром із врахуванням всіх належних йому до виплати надбавок та доплат, з урахуванням раніше виплачених позивачу сум пенсії.
01.03.2023 року позивач звернувся до відповідача щодо нарахованої пенсії разом з доплатами та індексацією.
Листом від 07.03.2024 року позивача повідомлено, що судові рішення виконуються у межах покладених обов'язків. Пенсія позивачу нарахована у розмірі 46145,66грн.
Згідно з наданим перерахунком з 01.03.2024 року позивачу пенсія з надбавками, індексаціями нарахована у розмірі 46145,66грн, проте до виплати визначено 44206,80грн.
Позивач не погоджується з таким обмеженням, вважає таки дії відповідача протиправними та звернувся до суду з позовом.
Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Позивачу пенсія за вислугу років призначена з підстав, на умовах та у розмірі встановлених статтями 12,13 Закону № 2262-ХІІ (в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії за цим Законом).
Статтею 9 Закону №2011-ХІІ визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із ч.2 ст.9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця (ч.3 ст.9 Закону №2011-ХІІ).
Так, ст. 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано ст.63 Закону №2262-ХІІ, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ.
Проте при здійсненні перерахунку пенсії позивача з 01.03.2024 року ГУ ПФУ обмежив перераховану пенсію позивача розміром, визначеним раніше при перерахунку пенсії позивача на підставі рішення суду.
Суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо застосування до перерахованої пенсії позивача обмеження розміру пенсії.
Положення ч.7 ст.43 Закону України № 2262-ХІІ рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положенням ч.7 ст.43 Закону України № 2262-ХІІ, тобто з 20.12.2016 року положення ч.7 ст.43 Закону є такими, що втратили чинність.
При цьому вказаний висновок суду зроблений на підставі висновків Верховного Суду щодо застосування норм права, які відповідно до ч.5 ст.242 КАС України повинні бути враховані при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Вказані висновки сформовані в постановах Верховного Суду від 16.04.2020 року у справі №620/1285/19, від 09.11.2020 року у справі №813/678/18, від 09.02.2021 року у справі №640/2500/18 та полягає у наступному.
Закон України №2262-ХІІ визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом .
Згідно із Законом України від 24.12.2015 № 848-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ст. 43 Закону № 2262-XII доповнено частиною 7 про те що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Проте, зазначене положення в цілому визнано неконституційним відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016року.
Згідно із пунктом другим резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016№ 7-рп/2016, зокрема, частина 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, з 20.12.2016 не чинною є ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 01.01.2017 року, у ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».
Таким чином, буквальне розуміння змін, внесених Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 дозволяє стверджувати, що у Законі №2262-XII відсутня ч. 7 ст. 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими. Це означає, що протягом 2017 року стаття 43 Закону № 2262-XII не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Внесені Законом України від 06.12.2016 №1774 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до частини 7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Відповідно до ст. 1-1 Закону України №2262-XII законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Закон України №2262-XII є спеціальним до спірних правовідносин та саме його норми слід першочергово застосовувати для їх врегулювання.
Суттєвою є обставина, що обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром вже регулювалося ч.7 ст. 43 Закону України №2262-XII, яка визнана неконституційною з 20.12.2016, а тому неможливо стверджувати, що з вказаної дати виникла ситуація, за якої дане питання попадає під регулювання положень Закону України №3668-VI в частині, що не вирішується нормами Закону України №2262-XII.
Застосування положень Закону України №3668-VI по відношенні до військовослужбовців фактично зводить нінащо наслідки прийняття рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким фактично встановлено, що обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром не відповідає ст. 17 Конституції України.
Таким чином, здійснивши перерахунок пенсії позивача та нарахувавши надбавки, індексацію, ГУ ПФУ зобов'язано було виплачувати пенсію позивачу у визначеному розмірі. Застосування обмеження розміру перерахованої пенсії позивача є протиправним.
Висновки Верховного Суду з цього питання є сталою судовою практикою та підтверджені у постанові від 25.01.2024 року у справі №300/2754/23.
Статтями 72-76 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи викладене, оцінивши достовірність та достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, відповідно до свого внутрішнього переконання, розглянувши справу у відповідності до ч.2 ст.9 КАС України в межах позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 2,3,6,7,8,9,12,139,241-246 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О. Ольжича, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в щодо обмеження нарахованої 01.03.2024 року пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024 року без обмеження її максимальним розміром з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва