Справа № 420/1288/23
24 травня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Завальнюка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності при виконанні судового рішення від 22.03.2023 по справі № 420/1288/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 яка полягає у не підготовці та ненадані до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача за нормами чинними станом на 01.01.2022, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2022 рік», на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2022 основного розміру його пенсії; зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами чинними станом на 01.01.2022, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2022 основного розміру його пенсії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22.03.2023 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено та зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за вiйськовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2022.
22.05.2023 до суду від представника позивача надійшла заява в порядку ст. 383 КАС України, в якій заявник просить суд:
- визнати бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 яка полягає у не зазначенні в довідці про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 від 17.05.2023 № ЮО112457, яка видана на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.03.2023 року по справі №420/1288/23, відомостей про розміри посадового окладу і окладу за військовим званням визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 протиправною;
- постановити окрему ухвалу, якою зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону та не виконанню рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.03.2023 року у справі № 420/1288/23 в частині зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2022.
Крім того, заявник просить поновити строк звернення до суду із заявою про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 - відповідача щодо невиконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.03.2023 року у справі № 420/1288/23, в порядку ст. 383 КАС України.
Як на підставу для поновлення строку на звернення до суду із даною заявою, заявник зазначає, що про порушення своїх прав позивач дізнався отримавши лист ІНФОРМАЦІЯ_3 від 25.03.2024 № 943/6029, до якого було долучено копію довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для обчислення пенсії від 17.05.2023 № ЮО112457.
Ознайомившись зі змістом наданої довідки, позивачу стало відомо, що відповідачем визначено розмір посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів - 2102,00 грн. на відповідний тарифний коефіцієнт, замість визначеного у рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 22.03.2023 року по справі №420/1288/23 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, який згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» становить 2481,00 грн.
У встановлений чинним законодавством строк позивач оскаржив бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка полягає невірному визначенні розмірів та складових довідки, до суду. Проте, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 року по справі №420/10428/24 відмовлено у відкритті провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, оскільки суд дійшов висновку, що спірні правовідносини по даній справі є такими, що вирішені рішенням суду від 22.03.2023 року по справі №420/1288/23, яке набрало законної сили, та які підлягають вирішенню на стадії виконання рішення суду згідно Розділу IV КАС України (Процесуальні питання, пов'язані з виконання судових рішень в адміністративних справах). Зазначене рішення суду було отримано представником позивача в Електронному кабінеті 25 квітня 2024 року.
У зв'язку з проведенням активних бойових дій на території Харківського регіону, роботу адвоката позивача та надання професійної правничої допомоги значно ускладнено, оскільки питання безпеки та здоров'я людей є пріоритетним.
Згідно з ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Ілхан проти Туреччини» (№ 22277/93 від 27.06.2000 року § 59) зазначено, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Відповідно до рекомендацій Ради суддів України щодо роботи суддів в умовах воєнного стану від 02 березня 2022 року суддям необхідно виважено підходити до питань, пов'язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків та по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.
Запровадження воєнного стану може бути підставою, яка повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться у прямому причинному зв'язку з такими обставинами.
Отже, строк на звернення до суду позивача із даною заявою, з урахуванням сукупності повідомлених представником позивача обставин підлягає поновленню як такий, що пропущений з поважних причин. Інакший судовий розсуд призвів би до порушення базового права людини на доступ до правосуддя, гарантований як Конституцією України, так і Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
На підтвердження порушення прав позивача неналежним виконанням судового рішення заявником зазначено, що на виконання зазначеного рішення суду ІНФОРМАЦІЯ_4 склав та направив до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідку від 17.05.2023 № ЮО112457 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2022.
Зазначена довідка містить відомості: про розмір посадового окладу - 6050,00 грн.; окладу за військове звання (підполковник) - 1680,00 грн.; надбавка за вислугу років (45% від посадового окладу та окладу за військове звання) - 3478,50 грн.; надбавки за особливості проходження служби у розмірі (1% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років) - 112,09 грн.; премії (10% посадового окладу) - 605,00 грн. Всього грошове забезпечення для обчислення пенсії - 11925,59 грн.
Ознайомившись зі змістом наданої довідки, позивачу стало відомо, що відповідачем визначено розмір посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів - 2102,00 грн. на відповідний тарифний коефіцієнт, замість визначеного у рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 22.03.2023 року по справі №420/1288/23 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, який згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» становить 2481,00 грн.
Окрім того, розмір надбавки за особливості проходження служби відповідачем визначено 1% (від посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років) та розмір премії - 10% (від посадового окладу), що суперечить положенням постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 та рішення Міністра оборони України від 14.01.2022 року №248/269 чинними станом на 01.01.2022 року (на дату виникнення права на перерахунок пенсії).
Отже, розмір посадового окладу та окладу за військове звання позивача станом на 01.01.2022 повинні бути визначені шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, який згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» становить 2481,00 грн., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови КМУ від 30.08.2017 №704.
Враховуючи наведене відповідачем не виконано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.03.2023 року по справі №420/1288/23, що зумовлює необхідність застосування заходів судового контролю.
Вирішуючи подану позивачем заяву про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якого ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України обов'язковість судового рішення є однією із основних засад судочинства.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Частинами другою, четвертою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Аналогічні положення містить КАС України, зокрема, нормами статті 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
У справі «Савіцький проти України» Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у рішенні від 26.07.2012 зазначив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін (див. рішення від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece), в. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II). Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок (див. рішення у справі ««Immobiliare Saffi» проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy) [ВП], заява № 22774/93, п. 66, ECHR 1999-V).
Тому необґрунтована тривала затримка виконання обов'язкового рішення може суперечити Конвенції (див. рішення у справі «Бурдов проти Росії» (Burdov v. Russia), заява № 59498/00, ECHR 2002-III). Саме на державу покладається обов'язок забезпечення того, щоб остаточні рішення, постановлені проти її органів або організацій чи підприємств, якими вона володіє або які вона контролює, були виконані відповідно до вищезазначених вимог Конвенції (див., серед багатьох інших джерел, рішення від 7 грудня 2006 року у справі «Козачек проти України» (Kozachek v. Ukraine), заява №29508/04). Держава відповідає за виконання остаточних рішень, якщо органи влади контролюють обставини, що блокують або перешкоджають їхньому повному та своєчасному виконанню (див. рішення у справах «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), заява №29439/02, від 26 квітня 2005 року, та «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), заява №1811/06, від 19 лютого 2009 року).
З огляду на матеріали справи, відповідачем визначено розмір посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів - 2102,00 грн. на відповідний тарифний коефіцієнт, замість визначеного у рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 22.03.2023 року по справі №420/1288/23 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, який згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» становить 2481,00 грн.
Згідно з Додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 «Тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу», тарифному розряду « 24» відповідає тарифний коефіцієнт « 2,88».
У складеній ОТЦК та СП на виконання судового рішення довідці № ЮО112457 від 17.05.2023 зазначено: посадовий оклад 24 тарифний розряд - 6050 грн, тобто відповідачем застосовано прожитковий мінімум в розмірі 2102 грн (2,88 х 2102 = 6053,76 грн), замість встановленого станом на 01.01.2022 розміру 2481 грн (2,88 х 2481 = 7145,28 грн).
Згідно з додатком 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 «Схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу» військові (спеціальні) звання підполковник, капітан 2 рангу, підполковник служби цивільного захисту, підполковник внутрішньої служби, підполковник податкової міліції мають тарифний коефіцієнт «0,8». У довідці оклад за військовим званням полковник зазначено - 1680 грн.
Згідно з додатком 16 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 «Розміри надбавки за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу», за вислугу років від 20 до 25 років - розмір надбавки, відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням становить 45%. У довідці сума надбавки за вислугу років 45% визначена в розмірі 3478,50 грн.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що відповідачем визначено розмір посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів - 2102,00 грн. на відповідний тарифний коефіцієнт, замість визначеного у рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 22.03.2023 року по справі №420/1288/23 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, який згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» становить 2481,00 грн.
Судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постановах Верховного Суду від 23.09.2020 у справі №760/3142/17, від 29.04.2022 у справі №120/2914/19-а).
Таким чином, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.03.2023 по справі № 420/1288/23, яке набрало законної сили, відповідачем в повному обсязі не виконано, а саме довідка № ЮО112457 від 17.05.2023 складена ІНФОРМАЦІЯ_5 не у відповідності до судового розсуду, адже відповідачем для обрахунку використано прожитковий мінімум для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів (2102), замість станом на 01.01.2022 (2481).
Згідно із частиною шостою статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
За приписами частин першої, четвертої сьомої статі 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання. Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій. Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується. Окрема ухвала Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Згідно з рішенням у справі «Лізанець проти України» від 31.05.2007 р. (заява № 6725/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що від особи, яка домоглася остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання (рішення у справі «Метаксас проти Греції», № 8415/02, п. 19, від 27.05.2004 р.).
У рішенні «Іммобільяре Саффі проти Італії» (заява № 22774/93, п. п. 63, 66) ЄСПЛ доходить висновку, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Право на звернення до суду, гарантоване статтею 6 Конвенції, також передбачає практичне виконання остаточних, обов'язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні.
Оскільки рішення суду у цій справі в частині складення та направлення до ГУ ПФУ в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за вiйськовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2022 - протиправно боржником не виконується у повному обсязі, тому суд дійшов висновку про задоволення заяви у спосіб визнання протиправними дій боржника, вчинених на виконання рішення суду у цій справі.
Поряд із тим, доводи позивача про те, що розмір надбавки за особливості проходження служби відповідачем визначено 1% (від посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років) та розмір премії - 10% (від посадового окладу), що суперечить положенням постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 та рішення Міністра оборони України від 14.01.2022 року № 248/269 чинними станом на 01.01.2022 року (на дату виникнення права на перерахунок пенсії), суд відхиляє, оскільки розміри цих складових не становили предмету судового спору, відповідні обставини не досліджувалися та не оцінювалися судом, а відтак суд і не висновувався з цього приводу.
Крім того, у порядку частин першої, п'ятої статті 249 КАС України відповідача (боржника) необхідно зобов'язати вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, та встановити йому строк для надання відповіді.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 249, 383 КАС України, суд
Поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду із даною заявою.
Заяву представника ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у незазначенні в довідці про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 від 17.05.2023 № ЮО112457, яка видана на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.03.2023 року по справі № 420/1288/23, відомостей про розміри посадового окладу і окладу за військовим званням визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 протиправною при виконанні рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.03.2023 по справі № 420/1288/23.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону та невиконанню рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.03.2023 у справі № 420/1288/23 в частині зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2022.
Про вжиті заходи реагування повідомити суд протягом одного місяця з дня отримання даної окремої ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя І.В. Завальнюк