Справа № 420/16387/23
23 травня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бжассо Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача щодо неприйняття звіту, встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходилась адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність щодо відмови у проведенні перерахунку основного розміру пенсії, зобов'язання вчинити певні дії.
26.10.2023 року рішенням Одеського окружного адміністративного суду задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність щодо відмови у проведенні перерахунку основного розміру пенсії, зобов'язання вчинити певні дії. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії на підставі довідок Управління СБУ в Одеській області №970 від 16.06.2023 року, №933 від 30.05.2023 року та №931 від 25.05.2023 року з урахуванням виплачених сум. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії на підставі довідок Управління СБУ в Одеській області №970 від 16.06.2023 року, №933 від 30.05.2023 року та №931 від 25.05.2023 року з 01.02.2020 року, з 01.02.2021 року та з 01.02.2022 року відповідно з урахуванням виплачених сум.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2024 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року - залишено без змін.
Ухвалою суду від 02.04.2024 року зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області у строк протягом тридцяти днів з дати прийняття цієї ухвали подати звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.10.2023 року по справі № 420/16387/23.
Ухвалою суду від 23.05.2024 року прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.10.2023 року у справі № 420/16387/23.
Як встановлено судом, позивачем було подано заяву, в якій він просив не приймати звіт відповідача про виконання вище вказаного рішення, встановити відповідачу новий строк подання звіту про виконання рішення та накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, що стосується ненадання своєчасного звіту про виконання рішення суду, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 4 ст.382 КАС України, питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін. Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.
Судове засідання з розгляду даної заяви було призначено на 23.05.2024 р. на 11.00 год.
Сторони в судове засідання не з'явились. Про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином.
Суд розглянув заяву в порядку письмового провадження.
Дослідивши заяву позивача, суд робить наступний висновок.
В силу ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться в ст.370 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст.129-1 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст.14 та ст.370 Кодексу адміністративного судочинства України.
З метою забезпечення виконання судового рішення ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду;2) накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, згідно з положеннями ч.1 та ч.2 ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлення судового контролю є правом суду, а не його обов'язком. Таке формулювання обумовлює необхідність доведення наявність підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.
Тобто встановлення судового контролю залежить від обставин, зокрема, наявності суттєвих перешкод у реалізації виконання судового рішення.
За змістом постанови Верховного Суду від23.06.2020 у справі №802/357/17-а, звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, позивач має навести аргументи на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і надати докази в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення.
Таким чином, правове регулювання питання встановлення судового контролю передбачає можливість суду зобов'язати відповідача (боржника) подати звіт про виконання рішення суду ухваленого у даній справі, якщо буде доведено, намір відповідача на ухилення від виконання судового рішення.
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження №К/9901/5159/18) зазначив, що правові норми КАС України, які регламентують порядок судового контролю, мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача.
За приписами ч.2 ст.382 КАС України? за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Верховний Суд у постанові від23.04.2020 у справі №560/523/19 зазначив, що накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.
З огляду на наданий суду звіт, відповідачем проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 08.04.2024 р. на підставі довідок Управління СБУ в Одеській області №970 від 16.06.2023 року, №933 від 30.05.2023 року та №931 від 25.05.2023 року з 01.02.2020 року, з 01.02.2021 року та з 01.02.2022 року відповідно з урахуванням виплачених сум. Розмір його пенсії з 01.05.2024 року становитиме 23610,00 грн. Сума доплати за період з 01.02.2020 р. по 30.04.2024 р. з урахуванням фактично виплачених сум склала 126 295,85 грн. та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації. На виконання Постанови №1165 доплату пенсії ОСОБА_1 в сумі 126 295,85 грн. занесено до переліку боргів, поетапна виплата яких проводиться отримувачем за окремою програмою, передбаченою в бюджеті ПФУ на відповідну мету, за рахунок коштів державного бюджету України на відповідний рік. При цьому, проведення виплат відповідно до Порядку №1165 не може бути здійснено за рахунок власних коштів ПФУ, зокрема, ГУ ПФУ в Одеській області, що надійшли від сплати єдиного внеску, а може бути здійснено лише у разі наявності на це відповідних бюджетних асигнувань. Окрім того, КМУ бюджет ПФУ на 2024 р. не затверджено, тому ГУ ПФУ в Одеській області на сьогодні діє на підставі тимчасового розпису доходів і видатків ПФУ на 2 квартал 2024 року, яким не передбачені кошти на виплати за рішенням суду. Станом на 24.04.2024 рік за рахунок виділеного ПФУ фінансування ГУ ПФУ в Одеській області здійснено погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду з датою набрання рішеннями законної сили по 20.09.2020 р. включно.
Таким чином, суд вважає, що відповідачем покладені зобов'язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством та в межах повноважень, покладених на нього.
Відтак, з огляду на вище викладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача, оскільки відповідачем подано звіт про виконання рішення, а судом, в свою чергу, відповідний звіт було прийнято.
Керуючись ст. ст. 241-243, 248, 256, 294, 382 КАС України, суд
В задоволенні заяви позивача щодо неприйняття звіту, встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Н.В. Бжассо