Справа № 420/1119/23
23 травня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "БЄЛ-ТРАНС" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
встановив:
I. Зміст позовних вимог.
До суду з позовною заявою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю " БЄЛ-ТРАНС " (далі - позивач, ТОВ " БЄЛ-ТРАНС ") до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - відповідач, ГУ ДПС України в Одеській області), в якій, з урахуванням уточненої редакції від 06.06.2023 року, просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №12463/15-32-07-07-23 від 28 грудня 2022 р., яким застосовано штраф на суму 197 644,09 грн. за порушення строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
II. Позиція позивача та заперечення відповідача.
На обґрунтування вказаних позовних вимог позивач зазначає, 05 квітня 2021 року між ТОВ " БЄЛ-ТРАНС" та фірмою GUANGDONG VESLEE CHEMICAL SCIENCE AND ТECHNOLOGY CO., LTD укладено з контакт № 05042021, відповідно до умов, якого Продавець (GUANGDONG VESLEE CHEMICAL SCIENCE AND TECHNOLOGY CO., LTD) поставляє Покупцеві (ТОВ «БЄЛ-ТРАНС») Товар (автомобільну хімію та косметику та товари народного вжитку в асортименті). ТОВ «БЄЛ-ТРАНС» відповідно до домовленостей та згідно умов укладеного контакту 21.05.2021 року перераховано продавцю 12 376,44 доларів США, строк настання валютного контролю в такому разі припадав на 16.05.2022 (360 днів). Однак, з початком військових дій взагалі припинились постачання на територію України, тільки після адаптації економіки до реального становища війни почали працювати суб'єкти господарювання за ВЕД-контрактами. З урахуванням цих факторів придбаний товар завезений на митну територію України у жовтні 2022 року та розмитнений 14.10.2022, що підтверджується Вантажною митною декларацією МД-2 №UA500020/2022/018090. Відповідачем проведено документальну позапланову перевірку Позивача та підставі висновків акту від 17.11.2022 року №1904-п прийнято повідомлення-рішення № 12463/15-32-07-07-23 від 28 грудня 2022 року, яке позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Позивач вказує, що в Акті перевірки не враховано зміст Контакту № 05042021 та додаткової угоді №01- 10UA від 10 березня 2022 року в частині розрахунків між Сторонами. Окрім цього, Відповідачем в акті перевірки не взято до уваги, що в період розрахунків Позивачем мали місце обставини непереборної сили (пандемія та військові дії на території України).
09.02.2023 року відповідачем надано до суду відзив на позов, яким заперечує проти задоволення позову, вказуючи на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято за результатами проведеної документальної позапланової перевірки, якою встановлено порушення позивачем пунктів 1,3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII з урахуванням п. 21 розд. ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5 (далі - Положення № 5), в результаті порушення термінів надходження імпортного товару ТОВ «БЄЛ-ТРАНС» по контракту від 05.04.2021 № 05042021, укладеному з фірмою GUANGDONG VESLEE CHEMICAL SCIENCE AND ТECHNOLOGY CO., LTD ( Китай) на суму 32 171,10 дол. США на кількість прострочених днів - 70 днів. ТОВ «БЄЛ-ТРАНС» не зверталось з позовом до суду про ненадходження товару в становлений термін по контракту від 05.04.2021№ 05042021, висновки щодо продовження граничних строків розрахунків не отримувались. Щодо покликання позивача у позові на обставини непереборної сили, які стали наслідком невиконання своїх обов'язків, то відповідно до ст.14-1 ЗУ «Про торгово- Промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР належним засвідченням обставин форс-мажору є отримання сертифіката Торгово-промислової палати України, проте такі документи у позивача відсутні.
III. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 25 січня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Оскільки відсутні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні, справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
ТОВ «БЄЛ-ТРАНС» зареєстровано юридичною особою 25.05.2022, реєстраційний номер № 1010241070035000343, Україна, 67600, Одеська область, м. Біляївка, вул. Отамана Головатого, буд. 65.' Фактичне місцезнаходження: Україна, 67600, Одеська область, м. Біляївка, вул. Отамана Головатого, буд. 65. Основним видом діяльності ТОВ за КВЕД є 49.41 - вантажний автомобільний транспорт. (а.с. 4)
ТОВ «БЄЛ-ТРАНС» взято на облік у контролюючих органах 06.08.2010 за № 14439, на дату підписання акта перевірки перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС в Одеській області, Біляївська ДПІ.
У період з 25.11.2022 року по 01.12.2022 року уповноваженими представниками ГУ ДПС в Одеській області на підставі наказу ГУ ДПС в Одеській області від 17.11.2022 № 4904-п, відповідно до п.п. 19.1.4 п. 19-1.1 ст. 19-1, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 79.1 ст. 79, п.п. б) п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 12.05.2022 року № 2260-ІХ «Про внесення змін до податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного стану», відповідно до отриманої податкової інформації НБУ, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, надісланої ДПС України листом від 28.09.2022 року № 11625/7/99-00-07-07-01-07, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «БЄЛ-ТРАНС» з питань дотримання вимог валютного законодавства за контрактом від 05.04.2021 № 05042021 (дата здійснення операції - 06.08.2021 року) за період з 05.04.2021 року по дату закінчення документальної позапланової виїзної перевірки, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки (додаток 1 до акту перевірки, який є його невід'ємною частиною), за результатами якої складено акт від 08.12.2022 року №14127/15-32-07-07-18 ( далі - акт перевірки) ( а.с. 9-19).
Висновками даного акту перевірки встановлено порушення пунктів 1,3 ст.13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» із змінами і доповненнями, з урахуванням п.21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5, із змінами і доповненнями у результаті чого допущено порушення вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій в частині: несвоєчасного отримання імпортного товару за контрактом від 05.04.2021 року № 05042021, укладеному з компанією «GUANGDONG VESLEE CHEMICAL SCIENCE AND TECHNOLOGY CO., LTD», (Китай) в сумі 32171,10 дол. США.
Відповідно до додатку № 2 до акту перевірки « Розрахунок пені за порушення ТОВ «БЄЛ-ТРАНС» строків розрахунків по зовнішньоекономічних операціях по контракту від 05.04.2021 року № 05042021, укладеному з компанією «GUANGDONG VESLEE CHEMICAL SCIENCE AND TECHNOLOGY CO., LTD», (Китай) період порушення граничних строків розрахунків з 06.08.2022 по14.10.2022, кількість прострочених днів - 70 ( курс валюти 29,254900 * ставка пені 0,3 %) сума пені складає 197644,09 грн. ( а.с. 18)
На підставі висновків акта перевірки Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення 12463/15-32-07-07-23 від 28 грудня 2022 року, яким TOB «БЄЛ ТРАНС» нараховано пеню в розмірі 197 644,09 грн. ( а.с. 17).
Вважаючи податкове повідомлення - рішення про нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
V. Норми права, які застосував суд.
Відповідно до положень ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755 (надалі - ПК України), який передбачає, зокрема,
- контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом. ( абзац перший-другий пункту 75.1 статті 75 ПК України);
- документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. ( підпункт 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 ПК України);
- документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту; ( підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України);
- тимчасово, до 1 серпня 2023 року, податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім, документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.2 (в частині контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.12, 78.1.14-78.1.16, 78.1.21 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, та/або документальних позапланових перевірок з питань оподаткування юридичними особами або іншими нерезидентами, які здійснюють господарську діяльність через постійне представництво на території України, доходів, отриманих нерезидентами із джерелом їх походження з України, та/або документальних позапланових перевірок нерезидентів (представництв нерезидентів) ( абзац третій підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, в редакції Закону № 2719-IX від 03.11.2022)
- результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати. Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження). У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов'язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із запереченнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом. Матеріали перевірки - це: акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід'ємною частиною; заперечення, надані платником податків до акта (довідки) перевірки (у разі їх наявності на час розгляду); пояснення та їх документальне підтвердження, які надані платником податків відповідно до підпункту 16.1.15 пункту 16.1 статті 16 та відповідно до абзацу другого підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 розділу I цього Кодексу. (пункт 86.1 статті 86 ПК України).
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства регламентовано приписами Закону України “Про валюту і валютні операції” від 21.06.2018 № 2473-VIII ( далі Закон № 2473-VIIІ), зокрема
- Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. ( частина 1 статті 13 Закону №2473-VIII)
- у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати). ( частини 3 статті 13 Закону №2473-VIII)
- за порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару). ( частина 5 статті 13 Закону №2473-VIII)
- у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту). ( частина 6 статті 13 Закону №2473-VIII)
- у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується. У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено. У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем. ( частина 7 статті 13 Закону №2473-VIII)
- Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п'ятою цієї статті. ( частина 8 статті 13 Закону №2473-VIII)
- рішення про застосування до уповноважених установ, суб'єктів валютних операцій заходів впливу приймається органами валютного нагляду відповідно до компетенції, визначеної частинами п'ятою і шостою статті 11 цього Закону, у порядку, визначеному законодавством, що діє на день прийняття відповідного рішення (частина 8 статті 16 Перехідні положення Закону №2473-VIII).
Пунктом 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5, визначено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
VI. Оцінка суду.
З системного аналізу наведених вище правових норм вбачається, що документальні позапланові перевірки платників податків здійснюються за наявності отриманої податкової інформації, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями.
Як встановлено судом, підставою для проведення вказаної перевірки позивача є інформація Національного банку України про порушення ТОВ «БЄЛ-ТРАНС» граничних строків розрахунків по імпортній операції, надісланої ДПС України листом від 28.09.2022 року №11625/7/99-00-07-07-01-07.
Спірність питання у даній справі полягає у правомірності застосування контролюючим органом відповідальності за порушення вимог валютного законодавства в частині не дотримання законодавчо встановлених термінів отримання імпортного товару за контрактом від 05.04.2021 року № 05042021, укладеному з компанією «GUANGDONG VESLEE CHEMICAL SCIENCE AND TECHNOLOGY CO., LTD», (Китай) в сумі 32171,10 дол. США., що складає 70 днів за період з 06.08.2022 по 14.10.2022 р.
Вирішуючи дані спірні правовідносини, суд враховує наступне.
Стосовно змісту виявлених контролюючим органом порушень та відповідно до наявних у справі документів судом встановлено, що між Позивачем (Покупець) та нерезидентом компанією «GUANGDONG VESLEE CHEMICAL SCIENCE AND TECHNOLOGY CO. LTD» ( Продавець) укладено контракт від 05.04.2021 року № 05042021, за умовами якого Продавець поставляє Покупцеві: автомобільну хімію та косметичну та товари народного вжитку, надалі іменовано «Товар», під маркою «FUSION». Сторони домовились, що Продавець поставляє Товар Покупцеві партіями, на умовах поставки, зазначених у рахунках-фактурах (інвойсах). Термін поставки товару на склад ТОВ «БЄЛ- ТРАНС» після передплати виробнику «GUANGDONG VESLEE CHEMICAL SCIENCE AND TECHNOLOGY CO., LTD» не перевищуватиме 180 днів. Якщо товар не поставляється протягом цього періоду, всі кошти мають бути повернені на рахунок Покупця. На умовах «INCOTEPMC 2020». Умови оплати: передоплата 30% від загальної суми рахунку-фактури. А залишок 70% виплачується, коли Товар завантажений в контейнер та контейнер знаходиться у морі, підтвердження є копія коносаменту. Валюта платежу: дол. США. Загальна вартість контракту 1 000000,00 дол. США. Контракт діє до 31.12.2023 року. ( а.с. 68-74).
10.03.2022 між Позивачем (Покупець) та нерезидентом компанією «GUANGDONG VESLEE CHEMICAL SCIENCE AND TECHNOLOGY CO. LTD» ( Продавець) підписано Додаткову угоду № 01-10 UA, за умовами якої внесені зміни до контракту від 05.04.2021 року № 05042021, зокрема, Продавець поставляє Покупцеві автомобільну хімію та косметичну та товари народного вжитку в асортименті; Продавець поставляє Покупцеві товари під торговими марками, що мають назву виключно латинськими символами; Термін поставки товару після передплати Продавцю визначається окремо; Умови оплати: в разі домовленості про передоплату 30% від загальної суми рахунку-фактури. А залишок 70% виплачується, коли Товар завантажений в контейнер та контейнер знаходиться у морі, підтвердження є копія коносаменту, все інше згідно умов в інвойсі. ( а.с. 75)
ТОВ «БЄЛ-ТРАНС» з валютного рахунку № UA073057490000026004000010334 відкритого у АБ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО)) (код/МФО 305749) здійснена передплата за товар на рахунок компанії «GUANGDONG VESLEE CHEMICAL SCIENCE AND TECHNOLOGY CO., LTD», (Китай) по контракту від 05.04.2021 № 05042021 у загальній сумі 44 547,54 дол. США (екв. 890510,45 грн.), у т.ч.: 12.05.2021 року в сумі 12376,44 дол. США (339 937,49 грн.) - сума є незначною та граничні строки розрахунків не поширюються, а також 06.08.2021 року в сумі 32171,10 дол. СІЛА (550 572,96 грн.), термін надходження товару 05.08.2022 року. ( а.с. 79)
Імпортний товар (рушники махрові бавовняні: кухонні, банні та покривала постільні синтетичні, код товару 6302600000, 6304110000) за контрактом від 05.04.2021 року № 05042021 від компанії «GUANGDONG VESLEE CHEMICAL SCIENCE AND TECHNOLOGY CO., LTD», (Китай) надійшов на адресу TOB «БЄЛ-ТРАНС» за МД (оформленій в режимі ІМ40) від 14.10.2021 №UA500020/2022/018090, на суму 44547,54 дол. США ( екв. 1 629 041,17 грн.) ( а.с. 78).
Отже, внаслідок порушення термінів надходження імпортного товару ТОВ «БЄЛ-ТРАНС» по контракту від 05.04.2021 року № 05042021, укладеному з компанією «GUANGDONG VESLEE CHEMICAL SCIENCE AND TECHNOLOGY CO., LTD», (Китай), на суму 32 171,10 дол. США (екв.550 572,96 грн.) з кількістю прострочених 70 днів, відповідачем була застосована відповідальність за порушення строку розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності шляхом нарахування пені в сумі 197 644,09 грн.
Під час розгляду даної справи, позивачем не заперечується факт не дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків по імпортному контракту від 05.04.2021 року № 05042021, укладеному з компанією «GUANGDONG VESLEE CHEMICAL SCIENCE AND TECHNOLOGY CO., LTD», (Китай).
Позивач на обґрунтування вимог щодо протиправності оскаржуваного рішення покликається на наявність форс-мажорних обставин, пов'язаних з пандемією та військові дії на території України.
За позицією податкового органу, ТОВ «БЄЛ-ТРАНС» не зверталось з позовом до суду про ненадходження товару в встановлений термін по контракту від 05.04.2021№ 05042021, а документи щодо підтвердження наявності форс-мажорних обставин при виконані контракту відсутні.
Надаючи правову оцінку вказаних доводам сторін, суд враховує наступне.
Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 за №2024/02.0-7.1, який був розміщений на сайті ТПП України, то Торгово-промислова палата України, на підставі ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".
Відповідно до розпорядження ТПП України від 25.02.2022 № 3 "Про процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у період дії воєнного стану на території України" установлено, що тимчасово, на період воєнного стану на території України до припинення або скасування воєнного стану на території України, уповноважені регіональні торгово-промислові палати, мають право за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб, засвідчувати форс-мажорні обставини з усіх питань, що належать до компетенції ТПП України, в тому числі передбачених п. 4.2 Регламенту засвідчення Торгово-промислового палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс мажорних обставин, який затверджено Рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 за № 44 (5) (із змінами та доповненнями).
Наразі, позивач, як одна із сторін договору (контракту), повинен довести, що наявні обставини (введення воєнного стану, початку бойових дій) мають відношення до конкретного господарського зобов'язання та унеможливлюють після постачання товару або здійснення авансового платежу отримання резидентами валютної виручки або поставку їм імпортного товару на невизначений строк. При цьому, з метою не нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків у період дії форс-мажорних обставин необхідно засвідчити даний факт відповідною довідкою уповноваженої організації (органу) країни нерезидента та/або сертифікатом Торгово-промислової палити України.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні, сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.
Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21.
Таким чином, суд відзначає, що в межах спірних правовідносин, надання сертифікату Торгово-промисловою палатою України, отриманого у встановленому законодавством порядку, є обов'язковою умовою, оскільки сам лише факт існування форс-мажорних обставин, або лист ТПП України, не звільняє від виконання зобов'язання автоматично.
До того ж, при видачі сертифікату Торгово-промислова палата України засвідчує не тільки форс-мажорні обставини, але і їх безпосередній вплив на конкретне зобов'язання (договір), у якому заявник є стороною (причинно-наслідковий зв'язок між обставиною/подією і неможливістю виконання заявником своїх конкретних зобов'язань).
Відповідно до діючого законодавства України форс-мажорні обставини звільняють лише від відповідальності за порушення зобов'язання, що сталося внаслідок такого форс-мажору, але не звільняють від виконання відповідного зобов'язання і не є підставою для припинення зобов'язань. Проте і звільнення від відповідальності може мати місце лише у випадку, коли невиконання зобов'язання є наслідком дії форс-мажорних обставин, що має бути доведено у встановленому чинним законодавством порядку та підтверджено належними документами.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду, що міститься в постанові від 13.07.2023 року у справі №560/9742/22, з огляду на вимоги Закону України «Про валюту та валютні операції» та Регламенту ТПП, сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який видано Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, або уповноваженою організацією (органом) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту) є підставою для подовження законодавчо встановлених термінів (строків) розрахунків на період дії форс-мажорних обставин та підставою для не нарахування пені на період дії форс-мажорних обставин.
Отже, відсутність у позивача документу, який відповідно до вимог чинного законодавства та умов контракту від 05.04.2021 року № 05042021, укладеному з компанією «GUANGDONG VESLEE CHEMICAL SCIENCE AND TECHNOLOGY CO., LTD», (Китай), засвідчує наявність форс-мажорних обставин, спростовує довід позивача щодо підстав звільнення його від відповідальності за порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за вказаною імпортною операцією.
Разом з тим, вирішуючи спірні правовідносини з урахуванням доводу позивача, пов'язаною з пандемією, суд враховує наступне.
Так, згідно з абз.11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:
порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
порушення вимог законодавства в частині:
обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;
обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку;
порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.
Законом України «Про внесення змін до ПК України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-IX підпункт 14.1.162 ПК України викладено в наступній редакції: «пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов'язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».
Згідно підпункту 14.1.39. пункту 14.1. статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Відповідно до норм п. п. 54.3.3. п. 54.3. статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення, у сфері зовнішньоекономічної діяльності; є контролюючий орган.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що ПК України визначено, що пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті є різновидом грошового зобов'язання платника податків та застосовується контролюючим (податковим) органом в порядку, який передбачений для прийняття податкових повідомлень-рішень, а Закон України «Про валюту і валютні операції», зокрема його стаття 13, містить лише встановлення такого виду відповідальності, як пеня за порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 15 лютого 2024 року по справі № 420/1538/23 (адміністративне провадження № К/990/31125/23) сформував такий правовий висновок « Пеня, нарахована за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті, з 01.01.2021 (дата набрання чинності Законом України «Про внесення змін до ПК України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-IX) є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162. пункту 14.1. ст. 14 ПК України, та, відповідно, на неї розповсюджується дія положень абз. 11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, який передбачає, що протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.
Згідно ч. 5, 6 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Як встановлено судом, та не заперечується сторонами у справі, порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків по імпортному контракту встановлено за період з 06.08.2022 по 14.10.2022 року.
Пунктом 52-1 Перехідних положень ПК України було передбачено положення, за якими не застосовуються штрафні санкції за вчинені відповідні порушення: з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
Кабінет Міністрів України установив карантин на підставі постанови від 11 березня 2020 року № 211 з 12 березня 2020 року, а скасував його 30 червня 2023 року з 24 години 00 хвилин.
Застосовуючи наведений висновок до правовідносин, які виникли у цій справі, суд вказує на відсутність у контролюючого органу підстав для нарахування позивачу за період з 06.08.2022 по 14.10.2022 року пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).
Інші доводи сторін з огляду на встановлені обставини справи не спростовують та не дають підстав для іншого висновку суду при вирішені даної справи.
При цьому, суд враховує, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
VII. Висновок суду.
Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. ( ч. 2 ст. 77 КАС України).
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
VIII. Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України " Про судовий збір " від 08.07.2011 року № 3674-VI ( далі - Закон №3674-VI).
Згідно ст. 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" встановлено, що в 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року становить 2684,00 гривні.
Як встановлено судом, позивачем оскаржувалось рішення про сплату штрафу в сумі 197644,09 грн., а відтак за подання вказаного позову позивачу необхідно було сплатити судовий збір в розмірі 2964,66 грн. (1,5 % від 197 644,09 грн.).
За правилами, визначеними ч.1 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Натомість, станом на дату постановлення даного рішення, позивачем доказів сплати судового збору до суду не надано.
Відповідно до вимог частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа лише у разі задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.
Враховуючи, що при подані позовної заяви позивачем не сплачено судовий збір, а за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, тому несплачений позивачем судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 964,66 грн. підлягає стягненню з Головного управління ДПС в Одеській області на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України -
вирішив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “БЄЛ-ТРАНС” (вул. Отамана Головатого 65, м. Біляївка, Одеська область, 67600, ЄДРПОУ 37136296) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, 65044, ЄДРПОУ ВП 44069166) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 12463/15-32-07-07-23 від 28 грудня 2022 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь держави судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 964,66 ( дві тисячі дев'ятсот шістдесят чотири грн. 66 коп. ) гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.А. Дубровна