Справа № 420/15184/24
22 травня 2024 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Василяка Д.К,, вивчивши позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про визнання протиправними дій стягнення коштів,
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
визнати дії ОСОБА_1 протиправними щодо завдання збитків державі, в особі військової частини НОМЕР_1 під час проходження військової служби в частині нанесення шкоди по речовій службі на загальну суму 21443 грн. 40 коп. (двадцять одна тисяча чотириста сорок три гривні 40 копійок);
стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 завдану шкоду в розмірі 21443 грн. 40 коп. (двадцять одна тисяча чотириста сорок три гривні 40 копійок) по продовольчій службі, яка встановлена службовим розслідуванням, за результатом якого видано наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 15.01.2019 року № 103;
стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.).
Відповідно до п.п. 3, 5, 6 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До позовної заяви позивач не додав документ про сплату судового збору.
Згідно з пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється ставка судового збору у сумі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем встановлюється ставка судового збору у сумі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 01.01.2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028,00 грн.
Таким чином, позивачу необхідно надати документ про сплату судового збору в розмірі 2422,40 грн. (із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, оскільки позовна заява подана через підсистему «Електронний суд»).
Згідно ч.1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Позивачем у позові зазначено, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 19.12.2019 № 2833 було призначено службове розслідування за фактом незаконного витрачання продуктів харчування за результатами якого на підставі Акту службового розслідування було видано наказ командира військової частини НОМЕР_1 «Про результати службового розслідування» за фактом незаконного витрачання продуктів харчування від 15.01.2019 за № 103.
Так, згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 , «Про результати службового розслідування» від 15.01.2019 за № 103, було встановлено, що в результаті неналежного виконання молодшим лейтенантом ОСОБА_1 вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та інших керівних документів щодо обліку особового складу, що призвело до нестачі продовольчого забезпечення військової частини НОМЕР_1 (польова пошта НОМЕР_2 ), у результаті чого державі у особі військової частини НОМЕР_1 , було завдано матеріального збитку по продовольчій службі на загальну суму 21443 грн. 40 коп. (двадцять одна тисяча чотириста сорок три гривні 40 копійок).
Пунктом 3 зазначеного вище наказу командира військової частини НОМЕР_1 , начальнику відділу персоналу військової частини зазначено вжити заходів щодо підготовки та направлення до суду позовів з метою відшкодування завданих державі збитків в особі військової частини НОМЕР_1 по продовольчій службі у тому числі і стосовно молодшого лейтенанта ОСОБА_1 , щодо відшкодування матеріального збитку по продовольчій службі на загальну суму 21443 грн. 40 коп. (двадцять одна тисяча чотириста сорок три гривні 40 копійок). За загальною нормою КАС України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто позивачу достовірно стало відомо про завдання збитків державі під час винесення наказу від 15.01.2019 за № 103, проте до суду позивач звернувся лише 17.05.2024 року, тобто с пропуском тримісячного строку звернення до суду.
Разом із позовною заявою до суду від Військової частини НОМЕР_1 надійшла заява про поновлення пропущеного процесуального строку, обґрунтовуючи підстави для поновлення строку введенням воєнного стану на території України.
У рішенні “Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії” від 25.01.2000 р. Європейський суд зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі “Перез де Рада Каванілес проти Іспанії” від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень.
Днем, коли особа дізналась про порушення свого права, - є день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.
Суд звертає увагу, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Враховуючи викладене та те, що 15.01.2019 розпочався перебіг процесуального 3-місячного строку звернення до суду із цим позовом та який сплив 15.04.2019, суд зазначає, що введення з 24.02.2022р. воєнного стану на підставі Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 №64/2022 мало місце після порушення строку звернення до суду із цим позовом та відповідно вказані позивачем підстави не можуть бути підставою для поважності пропуску строків звернення до суду із цим позовом.
Поряд з цим, враховуючи те, що з моменту виникнення права на звернення до суду з даним позовом минуло 6 років та позивач не надав до суду докази на підтвердження неможливості звернення у найкоротші строки із вказаним позовом, наведені у заяві про поновлення строку звернення до суду підстави суд вважає неповажними.
Враховуючи наведене та з урахуванням приписів ст. 123 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав для надання позивачу строку для звернення до суду з обґрунтованою заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду із даними вимогами та/або надати докази дотримання ним строків звернення до суду із цим позовом.
Згідно з ч.1 ст.169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов підлягає залишенню без руху для надання позивачу строку для усунення недоліків.
При цьому, позивач не надав до суду жодних доказів на підтвердження поважності причин пропуску процесуального строку звернення до суду.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст.2, 5, 79, 94, 160, 161, 169, 171, 243, 248, 287 КАС України, суддя
Адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про визнання протиправними дій стягнення коштів - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність протягом 10-ти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки, та роз'яснити, що у разі не усунення у визначений судом термін недоліків, позов буде повернуто позивачу відповідно до приписів п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Д.К.Василяка