Справа № 420/15112/24
23 травня 2024 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Вікторія ХОМ'ЯКОВА, розглянувши матеріали позовної заяви військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та стягнення завданої шкоди по речовій службі, -
Військова частина НОМЕР_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , в якому просить:
визнати дії ОСОБА_1 протиправними щодо завдання збитків державі, в особі військової частини НОМЕР_1 під час проходження військової служби в частині нанесення шкоди по речовій службі на загальну суму 8454 грн. 95 коп. (вісім тисяч чотириста п'ятдесят чотири гривні 95 копійок);
стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 завдану шкоду по речовій службі в 8454 грн. 95 коп. (вісім тисяч чотириста п'ятдесят чотири гривні 95 копійок);
стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.).
Ознайомившись із позовною заявою, судом з'ясовано, що її подано без додержання вимог, встановлених ст. 161 КАС України, з наступних підстав.
Представником позивача надано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, яку обґрунтовано неналежним виконанням посадових обов'язків начальником юридичної групи.
Згідно із ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ч.1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з абзацом 1 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Таким чином, у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби в тому числі питання відповідальності за невиконання договору, що зумовлює відшкодування витрат, встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а тому до даного спору підлягають застосуванню приписи ч. 5 ст. 122 КАС України.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Суд звертає увагу, що законодавче обмеження строку звернення до суду, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку, оскільки національним законодавством вирішення цього питання віднесено до дискреційних повноважень суду.
Посилання представника позивача на воєнний стан як підставу для поновлення пропущеного строку суд вважає необґрунтованим, оскільки строк закінчився ще в 2018 році, оскільки заборгованість зафіксована наказом від 12.01.2018 № 11, а службове розслідування, яке виявило причину такого пропуску та яке було проведено в 2021 році ніяким чином не перериває пропущений строк. Введення воєнного стану може бути поважною причиною пропущення процесуального строку, якщо це пов'язано не з загальними, а конкретними причинами, що практично, а не теоретично, заважали вчасно виконати процесуальну дію. Таких конкретних причин позивач не наводить, як і не надає доказів, які б вказували на поважні причини пропуску строку на звернення до суду. Крім того, не доведено, що між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану є безпосередній, прямий, причинний зв'язок.
При цьому, позивачем не наведено жодних причин та не надано жодних доказів, що обґрунтовують таку тривалу неможливість звернення позивача до суду із поданою ним позовною заявою.
Отже, суд вважає, що підстави поновлення строку звернення до суду, які вказані позивачем у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, є неповажними, а заява про поновлення строку для звернення до адміністративного суду задоволенню не підлягає.
Статтею 123 КАС України визначено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.
Так ч. 1 ст. 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч. 2 ст. 123 КАС України).
Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості, тобто, існували такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та підтверджені належними доказами.
Згідно ч.1 ст. 2 Закону України “Про судовий збір”, платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч. 8 ст. 160 КАС України, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Відповідно до ч. 1 та п. п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до адміністративного суду адміністративного позовної заяви майнового характеру, яка подана суб'єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч.3 ст.4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом на 01.01.2024, становить 3 028,00 грн.
Як вбачається з вищенаведеного змісту позовних вимог та доданих до позовної заяви документів, позивачем висунуто одну вимогу майнового характеру, судовий збір за яку складає 2 422,40 грн. (3028,00 грн. х 0,8).
Позивачем не сплачений судовий збір.
Отже, вимоги ч. 8 ст. 160 та ч. 3 ст. 161 КАС України позивачем не виконані. Необхідно сплатити судовий збір в сумі 2 422,40 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 294 КАС України, суддя, -
У задоволенні заяви представника позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду - відмовити.
Адміністративний позов військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та стягнення завданої шкоди по речовій службі - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути, визначені даним судовим рішенням недоліки, та роз'яснити, що у разі не усунення у визначений судом термін недоліків, позов буде повернуто позивачеві відповідно до приписів п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Вікторія ХОМ'ЯКОВА