24 травня 2024 р. № 400/15192/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008,
до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр "Металург", вул. Набережна, 64, с. Галицинове, Миколаївський район, Миколаївська область, 57286,
простягнення 1 296 715,15 грн,
Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - позивач) звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний центр «Металург» (далі - відповідач), в якій просить стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з 01.10.2023 до 30.11.2023 у сумі 1 296 715,15 грн.
На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невідшкодування відповідачем фактичних витрат на виплату і доставку пенсії, призначеної працівникам підприємства на пільгових умовах, за період з 01.10.2023 до 30.11.2023 у сумі 1 296 715,15 грн.
У відзиві на позовну заяву відповідач позов визнав.
У зв'язку з відсутністю заяв сторін про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін, суд, відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянув справу в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
Безпосередньо, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши докази, що містяться у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд установив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Відповідач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області.
Працівникам відповідача, робота яких на цьому підприємстві була пов'язана з важкими і шкідливими умовами праці, призначені та виплачуються пенсії на пільгових умовах.
Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, відповідно до пунктів 6.4, 6.5 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» (далі - Інструкція № 21-1) направлені на юридичну адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією.
Зазначені розрахунки відповідачем не оскаржені.
Сума фактичних витрат на виплату і доставку пенсії, призначених працівникам відповідача на пільгових умовах, за період з з 01.10.2023 до 30.11.2023 становить 1 296 715,15 грн.
Зазначену суму відповідач позивачу не відшкодував.
Ухвалюючи рішення у справі, суд виходить з такого.
Відповідно до пункту 2 розділу XV „Прикінцеві положення” Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку: підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше чинним порядком, а саме: згідно із Законом України від 26.06.1997 № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 400/97-ВР).
Відповідно до статті 4 Закону № 400/97-ВР, на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону - 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону, а саме: фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з пунктом 6.7 розділу 6 Інструкції № 21-1, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.
Відповідно до пункту 6.8 Інструкції № 21-1, у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.
Позивач виконав обов'язок з направлення відповідачу розрахунків відповідно до Інструкції № 21-1, натомість відповідач не відшкодував фактичні витрати на виплату та доставку пенсії, призначеної його колишньому працівнику на пільгових умовах.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають до задоволення в повному обсязі.
Отже, позовні вимоги належить задовольнити.
Судові витрати у справі становить судовий збір, сплачений позивачем за звернення до адміністративного суду з позовною заявою в сумі 15 560,58 грн, який на підставі статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, не належить стягувати з відповідача.
У відзиві на позовну заяву відповідач заявив клопотання, в якому просить відстрочити виконання рішення строком на шість місяців.
На обґрунтування клопотання відповідач зазначає, що має намір виконати свої зобов'язання з погашення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №1 та Списком №2, за період з 01.10.2023 до 30.11.2023 у сумі 1 296 715,15 грн, але не має такої можливості з огляду на такі обставини:
- відсутність коштів на поточному рахунку підприємства;
- неможливість здійснювати господарську діяльність в повному обсязі та отримувати дохід для погашення заборгованості;
- зупинення виконання робіт за основним договором підряду на 2023 рік, укладеним з контрагентом - ТОВ «МГЗ»;
- наявність дебіторської заборгованості ТОВ «МГЗ» перед ТОВ «СЦ «Металург» в сумі 137 505 327,28 грн;
- виникнення у відповідача податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 43 688 034,52 грн;
- накладення арешту на банківській рахунок відповідача на суму 6 223 827,91 грн.
Обґрунтовуючи можливість виконання рішення суду у разі його відстрочення, відповідач зазначає, що рішенням Вищого антикорупційного суду України від 16.02.2023 у справі № 991/265/23 стягнуто в дохід держави 100% статутного капіталу ТОВ «СЦ «Металург». Відповідно до пункту 6 рішення ВАКС України від 16.02.2023, після визначення Кабінетом Міністрів України суб'єкта, порядку та способу його виконання, рахунки ТОВ «МГЗ» та ТОВ «СЦ «Металург» не будуть підпадати під вимоги пункт 15 Постанови НБУ № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», на підставі чого ТОВ «МГЗ» зможе виконати свої грошові зобов'язання перед ТОВ «СЦ «Металург», яке, в свою чергу, зможе розрахуватися з виплати заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1 та Списком № 2, за період з 01.10.2023 до 30.11.2023 у сумі 1 296 715,15 грн.
Позивач не висловив своєї позиції щодо клопотання.
Розглядаючи наявність підстав для відстрочення виконання рішення суду відповідно до пункту 2 частини шостої статті 246, статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить з такого.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
У постанові від 06.12.2019 у справі № 2а/0570/6531/2011 Верховний Суд дійшов висновку, що відстрочення є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об'єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 30.01.2020 № 819/150/17, при розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування залежать від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання відстрочення не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися наміри боржника, що свідчать про його бажання виконати рішення.
Суд виходить з того, що інститут відстрочення виконання рішення суду має на меті створити умови для належного і повного виконання рішення суду.
Відповідач не подав до суду достатніх доказів, які б надали можливість оцінити його майновий стан і дійти висновку про те, що у разі надання відстрочення виконання рішення суду на пів року воно буде виконане в цей строк.
Зокрема, за повідомленням відповідача, він має значну кредиторську заборгованість, зокрема із сплати податків у сумі 43 688 034,52 грн, і його рахунки арештовані. У справі відсутні докази того, що за пів року відповідач, у разі отримання можливості розпоряджатися коштами на рахунку, зможе сплатити першочергово саме витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, а не податковий борг або інші борги.
Зокрема, відсутні відомості про співвідношення розміру кредиторської заборгованості позивача з наявними у нього коштами або коштами, які гарантовано надійдуть відповідачу за пів року.
Ураховуючи вищенаведене в сукупності, у суду відсутні підстави вважати, що у разі відстрочення виконання рішення суду на шість місяців таке рішення буде виконане.
На підставі зазначеного клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення не підлягає до задоволення.
Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ідентифікаційний код - 13844159) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр "Металург" (вул. Набережна, 64,с. Галицинове, Миколаївський район, Миколаївська область, 57286, ідентифікаційний код - 32654880) задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр "Металург" (вул. Набережна, 64,с. Галицинове, Миколаївський район, Миколаївська область, 57286, ідентифікаційний код - 32654880) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ідентифікаційний код - 13844159) фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з 01.10.2023 до 30.11.2023 у сумі 1 296 715,15 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Птичкіна