24 травня 2024 р. № 400/1955/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачівГоловне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, вул. Андрія Саєнка, 10,м. Фастів,Київська обл., Фастівський р-н,08500,
провизнання протиправним та скасування рішення від 14.11.2023 №143250008493, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач 1) та Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (далі - відповідач 2) про:
- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київський області № 143250008493 від 14.11.2023 року в частині відмови у призначені пенсії за віком;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївської області зарахувати у загальний страховий стаж час роботи на посаді бетонника в управлінні будівництва промислових підприємств «Промстрой», м. Волжськ, Волгоградської області, рф, у період з 10.12.1984 року по 13.08.1986 року;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що йому відмовлено у призначенні пенсії за віком, оскільки не враховано до загального стажу період роботи з 10.12.1984 року по 13.08.1986 року, що позивач вважає протиправним.
05.04.2024 р. відповідачем 1 подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що у призначенні пенсії відмовлено у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу. 23.12.2022 набрав чинності Закон України від 01.12.2022 № 2783-ІХ “Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року”, відповідно до якого зупинено у відносинах, зокрема, з російською федерацією дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 03 березня 1998 року № 140/98-ВР. Постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 № 1328 “Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян-держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення” передбачено вихід України з Угоди від 13.03.1992. Крім того, з 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді від 13.03.1992. Отже, до страхового стажу зараховуються періоди роботи на території РФСР по 31.12.1991. Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2023 № 639 дію Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про трудову діяльність та соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн, вчиненої 14.01.1993, припинено. У зв'язку з чим, періоди роботи на території російської федерації, починаючи з 01.01.1992 року не зараховуються до страхового стажу. Документи, необхідні для призначення пенсії, про стаж роботи до 31.12.1991 враховуються при призначенні пенсії у разі проставлення апостилю компетентним органом держави, в якій документ був складений. До страхованого стажу позивача не зараховано період роботи в рф з 10.12.1984 по 13.08.1986, зазначений в архівній довідці № 769, від 02.03.2021, оскільки на документах не проставлено апостиль компетентним органом держави. Відтак, страховий стаж Позивача, згідно наданих до заяви про призначення пенсії документами становить 13 років 6 місяців 18 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058.
29.04.2024 р. відповідач 2 подав відзив на позовну заяву, згідно з яким до страхового стажу позивача не зараховано період роботи в рф з 10.12.1984 по 13.08.1986, зазначений в архівній довідці № 769, від 02.03.2021, оскільки Законом України від 01.12.2022 № 2783-ІХ “Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року” Україна зупинила у відносинах з російською федерацією та республікою білорусь, зокрема дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22.01.1993 і ратифікованої Законом України від 10.11.1994 № 240/94-ВР. Довідка може бути прийнята до уваги після консульської легалізації або проставлення апостилю. Для зарахування періодів роботи вказаних в трудовій книжці необхідно надати уточнюючі довідки про періоди роботи, видані підприємствами, на яких працював заявник, на підставі первинних документів за час виконання роботи.
Справу розглянуто в письмовому провадженні.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Позивач є громадянином України.
04.10.2023 р. йому виповнилося 63 роки, а 09.11.2023 р. позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058).
За принципом екстериторіальності заява розглянута відповідачем 2.
Рішенням від 14.11.2023 р. № 143250008493 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
До страхового стажу не зараховано періоди роботи, зазначені у трудовій книжці б/н, дата заповнення 11.05.1979:
- з 02.04.1980 по 09.05.1980, оскільки запис про звільнення не завірений печаткою, всупереч Інструкції № 58;
- з 30.09.1980 по 17.10.1980, оскільки в запису про звільнення дата та підпис відповідальної особи дописано іншим чорнилом, всупереч Інструкції № 58;
- з 18.06.1984 по 23.07.1984, оскільки в запису про прийняття виправлено дату та не завірено належним чином, всупереч Інструкції № 58;
- період роботи в рф з 10.12.1984 по 13.08.1986, зазначений в архівній довідці № 769, від 02.03.2021, оскільки на документах не проставлено апостиль компетентним органом держави.
Таким чином, фактично спір між сторонами виник з приводу неврахування до загального страхового стажу періоду роботи з 10.12.1984 р. по 13.08.1986 р.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон № 1058.
Відповідно до абзацу 5 підпункту 3 пункту 2.1. розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Правлінням Пенсійного фонду України від 25.11.2002 №22-1, особи, яким пенсія відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення призначається з урахуванням заробітної плати, отриманої за періоди роботи на територіях держав-учасниць міжнародних договорів (угод), надають довідки про заробітну плату для призначення пенсії (з розбивкою по місяцях), видані підприємствами, установами чи організаціями (їх правонаступниками), де працювала особа, або архівними установами.
Позивач разом із заявою від 09.11.2023 р. подавав архівні довідки від 02.03.2021 р. № 769 і № 770 про період роботи та заробітну плату у «Трест площадка «Промстрой» ОАО «Волгоградгидрострой».
Зазначені довідки видані на підставі наказів, розрахункових відомостей по нарахуванню заробітної плати, містять відповідні підписи та печатки.
Отже, наведені довідки містять інформацію про заробітну плату позивача та в них вказані період роботи.
Таким чином, довідки від 02.03.2021 р. № 769 і № 770 мають бути враховані органами Пенсійного фонду під час призначення пенсії позивачу.
Суд зазначає, що 13.03.1992 набула чинності Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (далі - Угода), відповідно до статті 1 якої пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць Угоди здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої вони проживають.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 6 Угоди для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою. Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.
Відповідно до пункту 2 статті 13 вказаної Угоди пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
Отже, припинення участі російської федерації в Угоді, так само, як і постанова Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 № 1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення», не є підставою для відмови в обчисленні стажу роботи позивача, оскільки такий стаж набутий ним до ухвалення відповідних рішень.
Таким чином, стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць, а відповідно і заробітна плата за той період, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні.
З даного приводу суд зазначає, що право людини похилого віку на соціальний захист не може ставитися в залежність від виконання своїх обов'язків органом влади іншої держави.
За ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Виходячи із задекларованих принципів, суд вважає протиправною підставою для відмови позивачу у перерахунку розміру пенсії з урахуванням довідок про заробітну плату, виданих на території російської федерації.
Відтак, порушене право позивача на належний рівень пенсійної виплати підлягає судовому захисту.
Отже, рішення від 14.11.2023 р. № 143250008493 не відповідає критеріям правомірності, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, та належить скасуванню, а відповідні періоди роботи належать зарахуванню до страхового стажу позивача.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надав квитанції про сплату судового збору в загальній сумі 2422,40 грн, що й підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів солідарно.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) та Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (вул. Саєнка Андрія, 10, м. Фастів, Київська область, 08500, ідентифікаційний код 22933548) про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київський області № 143250008493 від 14.11.2023 року в частині відмови у призначені пенсії за віком; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївської області зарахувати у загальний страховий стаж час роботи на посаді бетонника в управлінні будівництва промислових підприємств «Промстрой», м. Волжськ, Волгоградської області, рф, у період з 10.12.1984 року по 13.08.1986 року; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 14.11.2023 р. № 143250008493 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 час роботи на посаді бетонника в управлінні будівництва промислових підприємств «Промстрой», м. Волжськ, Волгоградської області, рф, у період з 10.12.1984 р. по 13.08.1986 р.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.11.2023 р. про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) судовий збір у сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять грн 20 коп.) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (вул. Саєнка Андрія, 10, м. Фастів, Київська область, 08500, ідентифікаційний код 22933548) судовий збір у сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять грн 20 коп.) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 24.05.2024 р.
Суддя Н. В. Лісовська