23 травня 2024 рокусправа № 380/28457/23
місто Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гулика А.Г.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії
І. Стислий виклад позицій учасників справи
до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, у якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного Фонду України у Львівській області щодо відмови позивачу в перерахунку пенсії відповідно до частин четвертої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України у Львівській області перерахувати позивачу призначену пенсію відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на думку позивача, він отримує пенсію меншу, ніж встановлено діючим законодавством України, а відповідач відмовив йому в перерахунку пенсії і зазначив, що його пенсійне забезпечення здійснюється згідно з чинним законодавством та наданими документами про стаж і заробіток. Позивач додатково зазначає, що такий перерахунок повинен бути здійснений відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
01.02.2024 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позову заперечує повністю. Відзив обґрунтований тим, що позивач не звертався до органу Пенсійного фонду із належною заявою, а тому йому було надано не рішення органу Пенсійного фонду, а роз'яснення щодо здійснення належного звернення. Окрім цього, позивачу призначена пенсія по інвалідності з 07.05.2008, а також з 01.09.2012 позивача переведено з пенсії по інвалідності на пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком з 25.09.2012. Додатково зазначає, що з 25.09.2012 позивач не працював та не отримував заробітну плату.
22.05.2024 до суду від представника відповідача надійшли пояснення, у яких проти задоволення позову заперечує повністю. Додатково представник відповідача обґрунтовує правомірність розміру середньої заробітної плати, застосованої при перерахунку пенсії тим, що при перерахунку враховується такий же розмір, який був розрахований при первинному призначені пенсії.
ІІ. Рух справи
Ухвалою від 11.12.2023 суддя залишив позовну заяву без руху для усунення недоліків. У встановлений в ухвалі строк позивач недоліки позовної заяви усунув.
Ухвалою від 10.01.2024 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.
Заходи забезпечення позову та доказів, у тому числі шляхом їх витребування, не вживались.
ІІІ. Фактичні обставини справи
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, дослідивши та об'єктивно оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності з 7 травня 2008 року відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі Закон). Згідно поданої заяви та додатково наданих документів ОСОБА_1 від 31 серпня 2012 року проведено перерахунок щодо зміни стажу з 01 вересня 2012 року та згідно із заявою від 12 жовтня 2012 року проведено перерахунок - зміну виду розрахунку, а саме з пенсії по інвалідності на пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком з 25 вересня 2012 року.
ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії від стажу з 01.04.2018 року (стаж зараховано по 30.09.2012). За матеріалами пенсійної справи та за індивідуальними відомостями про застраховану особу, що містяться в системі персоніфікованого обліку, ОСОБА_1 не працює з 25.09.2012 та заробітню плату не отримує.
Загальний стаж складає 37 роки 7 місяців 23 дні.
Відповідно коефіцієнт страхового стажу із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1% 0,37583.
Розмір пенсії обчислений із заробітної плати за період роботи з 1 липня 1995 року по 30 червня 2000 року та за даними персоніфікованого обліку з 1 липня 2000 року по 30 квітня 2008 року.
Індивідуальний коефіцієнт заробітку 3,12356.
Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії ОСОБА_1 становить 23130,06грн (7405,03грн х 3,12356, де 7405,03 показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні для обчислення пенсії, який визначено з урахуванням коефіцієнта підвищення 1,197 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 24.02.2023).
Розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 з 01.03.2023 становить 8944,13 грн, в тому числі: 8692,97грн розмір пенсії, обчислений згідно із статею 27 Закону і визначається як добуток середньомісячного заробітку на коефіцієнт стажу (23130,06грн х 0,37583); 251,16грн - доплата за 12 років понаднормативного стажу (2093,00грн х 12% підвищення обчислюється в розмірі 1% пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком).
Вважаючи, що він отримує пенсію меншу, ніж встановлено діючим законодавством України, та за наявності права на перерахунок пенсії, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
IV. Позиція суду
Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Частиною першою статті 9 Закону №1058-ІV установлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною другою статті 9 Закону №1058-ІV визначено, що за рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування, що обліковуються на накопичувальних пенсійних рахунках Накопичувального фонду або на індивідуальних пенсійних рахунках у відповідних недержавних пенсійних фондах суб'єктах другого рівня системи пенсійного забезпечення, здійснюються такі пенсійні виплати, як довічні пенсії і одноразова виплата.
Відповідно до статті 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Згідно з частиною першою статті 28 Закону № 1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.
За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.
Відповідно до частини другої статті 28 Закону № 1058-IV з 1 січня 2018 року для осіб, які досягли віку 65 років, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі 40 відсотків мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, але не менше прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Частиною першою статті 40 Закону № 1058-IV встановлено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Відповідно до положень частини другої статті 40 Закону №1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1+ Кз2+Кз3+...+Кзn); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно з частиною четвертою статті 42 Закону № 1058-IV у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 згаданого Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї статті, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Згідно із пунктом 3 Порядку проведення перерахунку пенсії без додаткового звернення особи відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління ПФУ від 18.05.2018 року №10-1, перерахунок пенсії проводиться пенсіонеру, який після призначення (перерахунку) пенсії:
1) продовжував працювати та має не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію або із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії;
2) продовжував працювати і має менш як 24 місяці страхового стажу. Перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки з дня звернення за призначенням (попереднім перерахунком) пенсії.
Перерахунок проводиться з урахуванням страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) та із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію.
З аналізу наведених норм Закону № 1058-IV вбачається, що перерахунок пенсії проводиться з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Як встановлено судом з матеріалів справи, ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності з 7 травня 2008 року відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
В подальшому ГУ ПФУ у Львівській області на підставі заяви ОСОБА_1 від 31 серпня 2012 року проведено перерахунок щодо зміни стажу з 01 вересня 2012 року та згідно із заявою від 12 жовтня 2012 року проведено перерахунок - зміну виду розрахунку, а саме з пенсії по інвалідності на пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком з 25 вересня 2012 року.
ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії від стажу з 01.04.2018 року (стаж зараховано по 30.09.2012). За матеріалами пенсійної справи та за індивідуальними відомостями про застраховану особу, що містяться в системі персоніфікованого обліку, ОСОБА_1 не працює з 25.09.2012 та заробітну плату не отримує.
Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії становить 23130,06 грн, з урахуванням проіндексованого показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2018 роки з урахуванням коефіцієнта індексації у розмірі 1,197 - 7405,03 грн * 3,12356 індивідуальний коефіцієнт заробітної плати. З 01.01.2023 розмір пенсії становить 8944,13 грн.
Позивач 08.08.2023 подав до ГУ ПФУ у Львівській області заяву про перерахунок пенсії як особі, що продовжила працювати після призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2020-2022 роки.
Тобто, позивач, одержуючи з 01.09.2012 року пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком, звернувся з заявою про перерахунок йому того самого виду пенсії.
У заяві він вказує показники перерахунку пенсії, проведеного ним самостійно, єдина відмінність яких із вищенаведеними - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, оскільки у заяві він вказаний за 2020-2022 роки у розмірі 12236,71 грн, в той час як при здійснені перерахунку пенсії 01.03.2023 він вказаний за 2016-2018 роки з урахуванням коефіцієнта індексації у розмірі 1,197 у розмірі 7405,03 грн.
Таким чином, позивач вважає, що перерахунок його пенсії повинен бути здійснений з іншим показником середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески.
Верховний Суд у постанові від 10.11.2022 у справі №813/2355/18 зробив висновок, що застосування показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення, можливе за переведенням з одного виду пенсії на інший, а саме з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, тобто має мати місце первинне призначення пенсії за віком згідно до Закону № 1058- IV.
Суд також зауважив, що показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058- IV.
Вказана правова позиція врахована при розгляді справи та зумовлює висновок суду про те, що оскільки позивачу пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV було призначено вперше ще 25.09.2012, а перерахунок проведено 01.04.2018, то застосування відповідачем під час перерахунку пенсії того самого виду пенсії (за віком) показника середньої заробітної плати є правомірним.
Отже, підстави для задоволення вимог позивача шляхом обрахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2018-2020 роки відсутні.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.
V. Судові витрати
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.
Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд
у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.
Судові витрати між сторонами не розподіляються.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Суддя Гулик Андрій Григорович