24 травня 2024 року м. Кропивницький Справа №340/1486/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Момонт Г.М., розглянув у порядку спрощеного провадження (письмового провадження) в м. Кропивницькому адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області,
про стягнення недоплаченої суми пенсії.
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 недоплаченої суми пенсії у розмірі 186 226,76 грн.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідачем на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.04.2023 р. у справі №340/1206/23 проведено перерахунок пенсії позивача, сума доплати склала 186 226,76 грн. Представник позивача вказує, що позивач позбавлений можливості отримати належні йому грошові кошти в рахунок пенсійних виплат, натомість ухвалене судове рішення не спроможне відновити порушене право ОСОБА_1 .
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву та доповнення відповідно до якого не погоджується із заявленими вимогами (а.с.48-51). Представник відповідача вказує, що на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.04.2023 р. у справі №340/1206/23 головним управлінням здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2019 р. по 31.05.2023 р., розмір доплати складає 186 226,76 грн, буде виплачено при надходженні відповідного фінансування з Державного бюджету України. Представник відповідача звертає увагу на те, що черговість погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду станом на 08.04.2024 р. фактично проведена по 19.09.2020 р. включно.
Представником позивача подано відповідь на відзив у якій зазначено, що окремого нормативно-правового акта, який регламентує облік заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду не має. Відповідачем не надано доказів, що рішення суду №340/1206/23 внесено у вказаний реєстр та не зазначено, які заходи вживаються для вирішення питання щодо виділення коштів та внесення відповідних змін до кошторису на погашення заборгованості. Доказів на підтвердження фактичної виплати заборгованості відповідач у відзиві не зазначив та не надав до суду (а.с.73-75).
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.03.2024 р. позовну заяву залишено без руху (а.с.36).
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.03.20243 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) (а.с.45).
07.05.2024 р. проведено перше судове засідання та розпочато розгляд справи по суті (а.с.79).
Інші процесуальні дії у справі не вчинялися.
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
ОСОБА_1 з 19.09.2005 р. призначено пенсію за вислугу років, яка виплачується згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. №2262-ХІІ (а.с.54, зі зворотного боку).
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.04.2023 р. у справі №340/1206/23 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України в Кіровоградській області» від 13.01.2023 року №8298; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести з 01.12.2019 року перерахунок пенсії, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України в Кіровоградській області» від 13.01.2023 року №8298 та виплатити різницю між фактично отриманими та належними до сплати сумами пенсії (а.с.80-85).
На виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.04.2023 р. у справі №340/1206/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 01.12.2019 р. на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Кіровоградській області» про розмір грошового забезпечення 13.01.2023 року №8298, при цьому сума доплати склала 186 226,76 грн (а.с.67).
Частиною 3 статті 8 Конституції України передбачено, що звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Частиною 1 статті 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
За правилами ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
За змістом п.9 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень зазначається обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Отже, адміністративне судочинство спрямоване на справедливе вирішення судом спорів з метою захисту саме порушених право осіб у сфері публічно-правових відносин. При цьому обов'язковою умовою визнання протиправними рішень суб'єкта владних повноважень є доведеність позивачем порушення його прав та інтересів оскаржуваним рішенням.
У постанові від 12.12.2018 р. у справі №802/2474/17-а (провадження №К/9901/55094/18) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Верховний Суд у постанові від 12.05.2021 р. у справі №640/11938/20 (провадження №К/9901/8532/21) вказав на те, що звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.
Отже, відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
У даній справі позивач фактично не погоджується із діями відповідача, які пов'язані з невиплатою йому пенсії, перерахованої на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.04.2023 р. у справі №340/1206/23.
Суд враховує, що процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративній справі, врегульовані статтями 370-383 КАС України, якими не передбачено можливості вирішення в порядку позовного провадження вимог особи-позивача, що випливають з обставин невиконання або неналежного виконання судового рішення відповідачем.
Зокрема, відповідно до ч.ч.1, 2 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф.
Відповідно до ч.1 ст.383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Таким чином, приписами статей 382, 383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Суд зазначає, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України (ст.382, ст.383), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Відповідно до статті 1291 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
На підставі вищевикладеного, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за Кодексом адміністративного судочинства України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.02.2019 р. у справі №806/2143/15, від 03.04.2019 р. у справі №820/4261/18, від 09.07.2019 р. у справі №826/17587/18, від 31.07.2019 р. у справі №803/688/18, від 23.07.2020 р. у справі №661/89/17 , від 24.07.2020 р. у справі №501/2172/15-а, Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 р. у справі №686/23317/13-а.
При цьому, при розгляді позовних вимог стосовно невиконання окремого судового рішення в іншій справі, суд не може зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконання судового рішення являє собою завершальну стадію судового провадження.
Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 р. у справі №686/23317/13-а, від 06.02.2019 р. у справі №816/2016/17, а також у постановах Верховного Суду від 20.02.2019 р. у справі №806/2143/15, від 30.03.2021 р. у справі №580/3376/20.
Як встановлено судом, позовна заява у даній справі фактично спрямована на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.04.2023 р. у справі №340/1206/23, шляхом зміни способу і порядку його виконання. Однак, питання зміни способу або порядку виконання рішення врегульовано статтею 378 КАС України, яка передбачає подання відповідної заяви про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, а не нового позову.
Таким чином, обраний позивачем у даній справі спосіб захисту є одним із способів виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.04.2023 р. у справі №340/1206/23.
Більш того, боржником за таким рішеннями є Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, яке і зобов'язане провести виплату заборгованості, що виникла внаслідок проведених перерахунків пенсії позивача.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем обрано неправильний спосіб захисту своїх прав, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню повністю.
Беручи до уваги, що у задоволенні позову відмовлено, то відповідно до ст.139 КАС України відсутні підстави для розподілу судових витрат понесених позивачем. Натомість відповідачем не надано доказів понесення судових витрат у даній справі.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7-а) про стягнення недоплаченої суми пенсії - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Дата складання повного рішення суду - 24 травня 2024 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.М. МОМОНТ