про залишення заяви без руху
24 травня 2024 року Справа № 340/3350/24
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Хилько Л.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач (через представника - адвоката Галкіна В.Л.) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить:
1) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 10.04.2024 року № 056350012542;
2) зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії від 02.04.2024 року, зарахувавши при цьому до пільгового підземного стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 наступні періоди стажу позивача: з 01.09.1993 по 09.02.1998 - навчання в Донецькому державному технічному університеті за спеціальністю "Підземна розробка родовищ корисних копалин"; період роботи у ДП "Артемсіль" з 01.10.1998 по 30.09.1999 кріпильником (підтримання гірничих виробок); з 01.10.1999 по 25.09.2001- заступником начальника дільниці в шахті, з 26.06.2001 по 12.05.2010 - майстром гірничим дільниці гірничих робіт, з 13.05.2010 по 24.06.2015 - заступником начальника дільниці гірничих робіт, з 25.06.2015 по 09.09.2022 - головним інженером.
Також, представник позивача просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення у справі та у випадку задоволенні позову стягнути його з відповідача.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем не виконано вищевказаного обов'язку.
Відповідно до ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 даного Закону, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч.3 ст.4 Закону №3674-VI).
Так, з 01.01.2024 набрав чинності Закон України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" від 9 листопада 2023 року № 3460-IX, згідно з яким розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2024 становить 3028 гривень (стаття 7).
Позовну заяву сформовано в системі "Електронний суд" 21.05.2024.
Отже, за подання позовної заяви позивачу необхідно було сплатити судовий збір в сумі 968,96 грн (3028,00 грн х 0,4 х 0,8).
Заявляючи клопотання про відстрочення сплати судового збору представник позивача вказав, що відповідно довідки ДФС розмір річного доходу позивача за попередній рік після сплати податків склав 6828,91 грн, 5% від якого складає 341,45 грн. На підтвердження своїх доводів представник надав до суду відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору відносно позивача за період 1 кв. 2023 р. по 4 кв. 2023 р..
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закону №3674-VI).
Отже, в силу приписів закону суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, а також звільнити позивача від сплати судового збору за його клопотанням і однією з підстав для цього є майновий стан особи. Однак, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
Однак докази на які посилається представник позивача не є достатніми на підтвердження тяжкого майнового стану позивача, якими підтверджується факт неможливості сплати останнім судового збору, оскільки не містить відомостей про майновий стан заявника,який може мати інші джерела для існування та забезпечення своїх потреб, зокрема для сплати судового збору (довідка про склад сім'ї та про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, документів про нарахування субсидій, документів про надання соціальної допомоги, відомості про вклади, нерухоме та рухоме майно з якого отримується дохід, компенсації, сукупний дохід родини тощо).
Також суддя враховує, що згідно рахунку № 000082 від 21.03.2024 та квитанції до прибуткового касового ордера № 000082 від 21.03.2024 позивачем було сплачено адвокату Галкіну В.Л. гарантований авансовий внесок згідно умов Договору про надання правничої допомоги від 21.03.2024 № 47 в розмірі 6000,00 (шість тисяч) гривень.
Отже, надані представником позивача відомості на підтвердження майнового стану позивача не можуть безперечно свідчити, що у позивача відсутні кошти на сплату судового збору в сумі 968,96 грн.
Відповідно до частин 1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Відтак, позовну заяву слід залишити без руху зі встановленням терміну для усунення недоліків, які можуть бути усунуті шляхом надання до суду документа про сплату судового збору в сумі 968,96 грн за реквізитами, вказаними на офіційному веб-сайті Кіровоградського окружного адміністративного суду.
Керуючись статтями 160, 161, 169 КАС України, суддя,
Відмовити у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Позовну заяву залишити без руху та повідомити позивача про необхідність виправити вказані в описовій частині ухвали недоліки позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у встановлений строк, остання буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст.256 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Л.І. ХИЛЬКО