про залишення позовної заяви без руху
24 травня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/3303/24
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Черниш О.А.
розглянула матеріали адміністративного позову
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач: військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 , через адвоката Охременка А.В., за допомогою підсистеми "Електронний суд", звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_2 , в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , що полягає у невиплаті йому відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №16 від 16.01.2024 року щомісячної премії за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 523% місячного грошового забезпечення, надбавки за виконання особливо важких завдань у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років за період з 01.01.2024 року по 16.01.2024 року; грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022, 2023 та 2024 роки; грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2023 та 2024 роки;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №16 від 16.01.2024 року нарахувати та виплатити йому щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 523% місячного грошового забезпечення, надбавку за виконання особливо важких завдань у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років за період з 01.01.2024 року по 16.01.2024 року; грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022, 2023 та 2024 роки; грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2023 та 2024 роки.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі за цією позовною заявою з'ясовано, що вона подана без додержання вимог, установлених статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, частиною 5 статті 160 КАС України передбачено, що у позовній заяві зазначаються, зокрема: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Всупереч цим вимогам представник позивача - адвокат Охременко А.В. - у позовній заяві не зазначив повну адресу місцезнаходження відповідача (вулицю, номер будинку тощо).
Разом з позовною заявою представник позивача подав заяву про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, в якій стверджував, що ОСОБА_1 до теперішнього часу не одержав письмового повідомлення про нараховані йому суми, яке передбачене статтею 116 КЗпП України, тож у розумінні частини 2 статті 233 КЗпП строк на звернення до суду ще триває.
Пунктом 5 частини 1 статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Статтею 122 КАС України установлені строки звернення до адміністративного суду та передбачено таке:
1. Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
2. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
3. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
5. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині 2 статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною 5 статті 122 КАС України.
Водночас, у зазначених положеннях КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
Умови проходження більшості видів публічної служби, зокрема й у питаннях щодо оплати праці, регулюються як спеціальним законодавством, так і загальними нормами трудового законодавства, тобто нормами законодавства про працю.
Відповідно до частин 1, 2 статті 233 КЗпП України (Строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Матеріали позову свідчать про те, що позивач проходив військову службу у складі військової частини НОМЕР_2 та за наказом командира військової частини НОМЕР_2 №16 від 16.01.2024 року з 16.01.2024 року виключений зі списків особового складу цієї військової частини та всіх видів забезпечення у зв'язку з вибуттям військовослужбовця до нового місця служби.
Згідно з цим наказом позивачу наказано виплатити щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 523% місячного грошового забезпечення, надбавку за виконання особливо важких завдань у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років за період з 01.01.2024 року по 16.01.2024 2024 року.
Спір стосується нарахування та виплати позивачу військовою частиною НОМЕР_2 щомісячної премії, надбавок, грошових компенсацій за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток за період проходження його служби у 2022 - 2024 роках.
Відповідно до пункту 7 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 року за №745/32197, військовослужбовцям, які виключаються зі списків особового складу військової частини, грошове забезпечення виплачується до дня виключення включно. В наказах про виключення зі списків особового складу обов'язково зазначається про виплату одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Виплата грошового забезпечення в разі вибуття військовослужбовців до нового місця служби за строк із дня, наступного за днем виключення зі списків особового складу військової частини, і до дня прийняття посади здійснюється за новим місцем служби в розмірі, встановленому за попереднім місцем служби, після зарахування їх на грошове забезпечення до цієї військової частини.
За час прийняття справ і посади військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, в межах строків, визначених чинним законодавством для прийняття та здавання справ і посади, виплачується грошове забезпечення, яке військовослужбовець отримував за останньою займаною посадою, виходячи з окладу за військове звання, посадового окладу, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.
У разі виникнення спірних питань щодо нарахування грошового забезпечення виплата здійснюється у безспірному розмірі до вирішення питань у встановленому чинним законодавством порядку.
Суд вважає, що саме з дня виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 позивач вважається таким, що повинен був дізнатися про порушення своїх прав, оскільки в цей день, тобто 16.01.2024 року, з ним мав бути проведений повний розрахунок, а про виплату йому грошового забезпечення (зокрема премій та надбавок) вказано саме у наказі №16 від 16.01.2024 року.
Законодавство, яке регулює порядок проходження військової служби, не містить норм щодо обов'язку командира військової частини повідомляти військовослужбовця про суми, нараховані йому при звільненні, в інший спосіб, ніж у наказі про звільнення (виключення зі списків особового складу).
З цим позовом позивач звернувся до суду 20.05.2024 року, пропустивши тримісячний строк, установлений статтею 233 КЗпП України.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України, згідно з частинами 1, 2 якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Частиною 1 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суддя -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити спосіб і строк усунення недоліків позовної заяви - протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали подати до суду:
- позовну заяву із зазначенням повної адреси місцезнаходження відповідача (вказавши вулицю, номер будинку тощо); копію виправленої позовної заяви для відповідача;
- заяву, в якій вказати підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ