про залишення заяви без руху
24 травня 2024 року м. Київ № 320/21246/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Головенко О.Д., розглянувши в підготовчому засіданні клопотання про уточнення (збільшення позовних вимог) позовної заяви Комунального підприємства Київської обласної ради "Переяслав-Хмельницьктепломережа" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов"язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Комунальне підприємство Київської обласної ради "Переяслав-Хмельницьктепломережа" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області та просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення від 22.05.2023 № 303/4-1036 "Про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу";
зобов"язати вилучити (виключити) з інтегрованої картки відомості про наявність податкового боргу на загальну суму 4 721 443,13 грн, а саме:
з податку на додану вартість в розмірі 4 171 034,64 грн;
з податку на прибуток - 297 509,57 грн, в тому числі пеня - 47 306,41 грн;
в частині чистого прибутку - 252 898,92 грн, в тому числі пеня - 90 599,22 грн.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.06.2023, головуючим суддею у даній справі визначено суддю Харченко С.В.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 13.02.2024 суддю Київського окружного адміністративного суду Харченко С.В. було звільнено у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею у даній справі визначено суддю Головенка О.Д.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.04.2024 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 24.05.2024 о 10:30.
24.05.2024 до суду від представника позивача надійшла заява про уточнення (збільшення позовних вимог) позовної заяви, відповідно до якої останній просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення від 22.05.2023 № 303/4-1036 "Про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу";
зобов"язати вилучити (виключити) з інтегрованої картки відомості про наявність податкового боргу на загальну суму 4 721 443,13 грн, а саме:
з податку на додану вартість в розмірі 4 171 034,64 грн;
з податку на прибуток - 297 509,57 грн, в тому числі пеня - 47 306,41 грн;
в частині чистого прибутку - 252 898,92 грн, в тому числі пеня - 90 599,22 грн;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.10.2023 № 00197500407 - штраф з ПДВ на загальну суму 1 851 437,73 грн;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 19.03.2024 № 00131430407 - штраф з ПДВ на загальну суму 19 444,50 грн;
зобов?язати Головне управління ДПС у Київській області відновити попередній правовий стан шляхом скасування, відкликання платіжних інструкцій про списання (стягнення коштів) з рахунків КП КОР «Переяслав-Хмельницьктепломережа», відкритих в АТ «Перший Український міжнародний банк», АТ «Сенс Банк», АТ «Райффайзен Банк», АТ «Приват Банк» на загальну суму 8015 381,04 грн та повернення списаних коштів на рахунки позивача.
Надаючи правову оцінку поданій позивачем заяві про уточнення позовних вимог, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно ч. 3 ст. 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Водночас, загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення передбачені ст. 167 КАС України.
Суд зауважує, що якщо пред'явлено нові позовні вимоги, то недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою.
Частиною 3 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 132 КАС України).
Положеннями абзацу 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною 3 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду юридичною особою адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн) і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (30 028,00 грн).
Частиною 1 ст. 4 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Так, відповідно до Закону України Закону України "Про Державний бюджет на 2024 рік” установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2024 - 3 028,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 у разі якщо розмір позовних вимог збільшено або пред'явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою.
Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Як вбачається з матеріалів поданої заяви, позивач подано до суду докази сплати судового збору у розмірі 3 440,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 22.05.2024 № 33.
Однак, позивач звернувся до суду з заявою про збільшення позовних вимог, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.10.2023 № 00197500407 - штраф з ПДВ на загальну суму 1 851 437,73 грн, від 19.03.2024 № 00131430407 - штраф з ПДВ на загальну суму 19 444,50 грн, а також зобов?язати Головне управління ДПС у Київській області відновити попередній правовий стан шляхом скасування, відкликання платіжних інструкцій про списання (стягнення коштів) з рахунків КП КОР «Переяслав-Хмельницьктепломережа», відкритих в АТ «Перший Український міжнародний банк», АТ «Сенс Банк», АТ «Райффайзен Банк», АТ «Приват Банк» на загальну суму 8015 381,04 грн та повернення списаних коштів на рахунки позивача., що свідчить про подання юридичною особою позову з двома окремими вимогами майнового характеру.
Оскільки кожне таке повідомлення-рішення є окремим предметом спору, то судовий збір у такому випадку не може бути меншим ніж його мінімальний розмір, передбачений Законом України "Про судовий збір" за подання позову майнового характеру, у зв'язку з чим фактично позивач повинен сплатити судовий збір не від загальної суми усіх податкових повідомлень-рішень, обрахованої шляхом простого складання сум, а за кожне повідомлення-рішення окремо.
З урахуванням того, що позивачем сплачено судовий збір частково, позивачу необхідно подати докази сплати судового збору у розмірі 27 359,54 (1,5 % від 1 851 437,73 грн = 27 771,54 грн = 3 028,00 грн за вимогу немайнового характеру - сплачений судовий збір 3 440,00 грн).
Суд звертає увагу позивача на те, що інформацію щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Крім того, позивач у даній заяві просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.10.2023 № 00197500407 - штраф з ПДВ на загальну суму 1 851 437,73 грн, тобто строк на оскарження якого минув.
Так, ч. 1 ст. 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Відповідно ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 4 ст. 122 КАС України визначено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень (п. 2 ч. 4 ст. 122 КАС України).
Пунктом 56.18 ст. 56 Податкового кодекус України (далі - ПК України) встановлено, що з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Верховний Суд у своїй постанові від 26.11.2020 прийнятої у справі № 500/2486/19 зробив висновок про те, що норма п. 56.18 ст. 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми п. 56.19 ст. 56 ПК України.
Водночас норма п. 56.19 ст. 56 ПК України є спеціальною щодо норми ч. 4 ст. 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац 3 п. 56.18 ст. 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п. 56.17 цієї статті.
При цьому, Верховний Суд у вищезазначеній постанові зазначив про відступ від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 03.04.2020 у справі № 2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено.
Згідно з абзацом 1 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа: дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зазвичай ці два моменти збігаються, але це не обов'язково. Тому при визначенні початку цього строку передусім до уваги береться момент, коли особа фактично дізналася про наявність відповідного порушення.
Йдеться не про те, коли особа з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона дізналася про ці рішення, дії чи бездіяльність.
Так, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 24.02.2021 у справі № 800/30/17 зауважила, що вжиття конструкції “повинна була дізнатися” слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поважними можуть бути визнані лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом або заявою про перегляд судового рішення, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Позивач просить суд поновити строк звернення до суду, оскільки за останій час змінилась практика щодо строків звернення до суду з такою категорією справ.
Однак, на думку суду зазначенні обгрунтування є недостанніми для поновлення строку звернення до суду в цій частині вимоги, у зв"язку з чим позивачу необхідно подати обгрунтоване клопотання з посиланням на письмові докази.
Не містить заява про збільшення позовних вимог і правового обґрунтування протиправності оскаржуваних рішень, а також пояснень про взаємозв"язок та винекнення підстав звернення з ними до суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог ч. 1 цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи викладене та провівши аналогію закону, суд вважає, що позивачу необхідно усунути недоліки заяви про збільшення позовних вимог, а саме - сплатити судовий збір та надати суду докази його сплати, або надати докази звільнення від такої сплати відповідно до закону, подати правове обґрунтування протиправності оскаржуваних рішень, пояснення щодо взаємозв"язку та винекнення підстав звернення з даними вимогами до суду та об"єднання їх з попередніми вимогами, а також обгрунтованого клопотання про порушення строку звернення до суду з посиланням на письмові докази.
Керуючись ст.ст. 47, 122, 161, 166, 169 КАС України, суд
Заяву представнимка позивача у справі за позовом Комунального підприємства Київської обласної ради "Переяслав-Хмельницьктепломережа" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов"язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня отримання копії ухвали. Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог цієї ухвали заява про збільшення позовних вимог буде повернута заявникові.
Копію даної ухвали направити позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Головенко О.Д.