про залишення позовної заяви без руху
23 травня 2024 року м. Київ № 320/20816/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , треті особи: військова частина НОМЕР_2 , військова частина НОМЕР_3 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , треті особи: військова частина НОМЕР_2 , військова частина НОМЕР_3 , в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України (код за ЄДРПОУ НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ) щодо не здійснення повного розрахунку позивача ОСОБА_1 (РНОКП НОМЕР_5 ; адреса: АДРЕСА_2 ) за всіма видами належного на день звільнення грошового забезпечення у належних розмірах, та рішення відповідача щодо відмови у здійсненні нарахувань, перерахунків та доплати до належних розмірів індексації грошового забезпечення за період із липня 2015 року по грудень 2022 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2015-2022 роки та підйомної допомоги при переміщенні до нового місця служби у військову частину НОМЕР_3 (виплачено у вересні 2017 року), у військову частину НОМЕР_6 (виплачено у січні 2018 року) та у військову частину НОМЕР_1 (виплачено у серпні 2018 року) з урахуванням з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення, як розрахункової величини, індексації грошового забезпечення відповідного місяця, у якому були здійснені виплати такої грошової допомоги, нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення у належних розмірах за час затримки повного розрахунку при звільненні з військової служби по день здійснення повного розрахунку;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не врахування вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період із серпня 2018 року по грудень 2022 року;
- зобов?язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування, перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення на користь ОСОБА_1 : за період із липня по листопад 2015 року - із урахуванням фіксованого розміру індексації за червень 2015 року у розмірі 126,67 грн та базового місяця для подальшого нарахування індексації - серпень 2014 року; за період із грудня 2015 року по лютий 2018 року - із застосуванням січня 2008 року місяцем підвищення доходу для обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення; за період із березня 2018 року по грудень 2022 року - із застосуванням березня 2018 року місяцем підвищення доходу для обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення та з урахуванням вимог абзаців 4-6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 Nє 1078, в частині урахування індексації, що мала становити різницю між сумою індексації грошового забезпечення за березень 2018 року і розміром підвищення доходу за березень 2018 у порівнянні з лютим 2018 року;
- зобов?язати військову частину НОМЕР_1 здійснити на користь ОСОБА_1 перерахунок і доплату грошової допомоги на оздоровлення: за 2015 рік - з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення, як розрахункової величини, індексації грошового забезпечення за червень 2015 року, коли була здійснена виплата такої грошової допомоги; за 2016 та 20217 роки - з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення, як розрахункової величини, індексації грошового забезпечення за серпень 2016 року та червень 2017 року відповідно, а також щомісячної додаткової грошової винагороди за відповідні місяці, що виплачувалась відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» за 2018-2022 роки - з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення, як розрахункової величини, індексації грошового забезпечення за серпень 2018 року, листопад 2019 року, липень 2020 року, грудень 2021 року та квітень 2022 року відповідно, коли були здійснені виплати такої грошової допомоги;
- зобов?язати військову частину НОМЕР_1 здійснити на користь ОСОБА_1 перерахунок і доплату підйомної допомоги при переміщенні до нового місця служби: у військову частину НОМЕР_3 , що виплачена у вересні 2017 року, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення, як розрахункової величини, індексації грошового забезпечення за вересень 2017 року, а також щомісячної додаткової грошової винагороди, що виплачувалась відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій»; у військову частину НОМЕР_6 , що виплачена у січні 2018 року, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення, як розрахункової величини, індексації грошового забезпечення за січень 2018 року, а також щомісячної додаткової грошової винагороди, що виплачувалась відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій»; у військову частину НОМЕР_1 , що виплачена у серпні 2018 року, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення, як розрахункової величини, індексації грошового забезпечення за серпень 2018 року;
- зобов?язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення у належних розмірах відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строку їх виплати» від 29.10.2000 № 2050-III та «Порядку проведення компенсації громадянам втрати грошових доходів у зв?язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, з моменту виникнення права на виплату індексації грошового забезпечення кожного окремого місяця по день повного розрахунку;
- відповідно до ст. 117 Кодексу законів про працю України стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток (з урахуванням здійснених перерахунків та доплат індексації грошового забезпечення) за час затримки повного розрахунку при звільненні з військової служби за період з 11 серпня 2023 року по день фактичного розрахунку.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/20816/24 передана до розгляду судді Парненко В.С.
Відповідно до пунктів 3, 6 ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України публічною службою є, зокрема, служба в поліції.
Спірні правовідносини виникли у зв'язку з не нарахуванням та не виплатою позивачу грошового забезпечення в належному розмірі та додаткової доплати до його грошового забезпечення.
Таким чином, за характером спірних правовідносин і їх суб'єктним складом цей спір є публічно-правовим спором з приводу проходження публічної служби, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Водночас нормами Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), яка регулює строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів, встановлено інші строки звернення до суду за захистом порушеного права.
Усталеною є позиція Верховного Суду щодо застосування приписів КЗпП України у разі неврегульованості нормами спеціального законодавства правовідносин, щодо яких виник спір.
Отже, з огляду на те, що строк звернення до суду за вирішенням цього публічно-правового спору щодо проходження та звільнення з публічної служби охоплюється спеціальною нормою частини п'ятої статті 122 КАС України, відсутні підстави для застосування у спірних правовідносинах норми КЗпП України.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 11.02.2021 у справі №240/532/20.
Правова позиція стосовно дотримання місячного строку звернення до суду у спорах щодо проходження публічної служби, висловлена у справі №240/532/20, підтримана і в постановах Верховного Суду від 09.06.2022 у справі №640/5221/20 та від 02.09.2022 у справі № 640/26290/20.
Також, в постанові від 22.07.2020 у провадженні № К/9901/13509/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду звернув увагу, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Інститут строків у адміністративному процесі стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
При визначенні початку перебігу строку звернення до адміністративного суду та, відповідно, вирішенні питання про дотримання, чи порушення позивачем цього строку, суду, насамперед, слід з'ясувати, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 2 статті 233 КЗпП України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 №2352, який набрав чинності з 19.07.2022, частини 1 і 2 статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Отже, до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Позивачем долучено до позовної заяви наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 10.08.2023 №292 о/с про звільнення зі служби.
У наказі, датованому 10.08.2023, зазначено про належні позивачу суми до виплати.
Позивач вказує, що лист з відмовою у нарахуванні належних сум при звільненні датований 25.10.2023.
Позовну заяву подано до суду 11.05.2024 з пропуском тримісячного строку звернення до суду.
Позивачем не надано пояснень щодо неможливості звернення до суду з позовом у межах встановленого строку позовної давності для відповідної категорії справ.
Відповідно до ч.1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Отже, позивачу необхідно надати клопотання про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності причин пропуску, з урахуванням висновків суду.
Відповідно до п.п. 6, 7 ч. 5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Позивачем не виконані вимоги вказаних пунктів, оскільки дані відомості не зазначені.
Відповідно до частин 1, 2 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі викладеного, суд залишає подану заяву без руху та надає позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду шляхом надання до суду:
- клопотання про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності причин пропуску;
- належним чином оформленого адміністративного позову із зазначенням відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі вживалися та відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися відповідно до кількості сторін.
Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 169, 171, 248, 256 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , треті особи: військова частина НОМЕР_2 , військова частина НОМЕР_3 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду шляхом надання до суду:
- клопотання про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності причин пропуску;
- належним чином оформленого адміністративного позову із зазначенням відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі вживалися та відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися відповідно до кількості сторін.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Парненко В.С.