про залишення позовної заяви без розгляду
24 травня 2024 рокум. Ужгород№ 260/987/24
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ ВП 44106694) про визнання протиправним та скасування рішення, -
19 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС в Закарпатській області, якою просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Закарпатській області форми «Ф»: № 0063677-5233-0706 від 05.05.2020 на суму 15 749,60 грн.; № 1071203-2405-0706 від 29.12.2021 року на суму 29 021,56 грн.; № 12341-5033-0701 від 06.03.2020 року на суму 15 749, 60 грн.; № 12339-5033-0701 від 06.03.2020 року на суму 7 316, 64 грн.; № 36415-2403-0701 від 06.04.2021 року на суму 29 021, 56 грн.; № 36414-2403-0701 від 06.04.2021 року на суму 7 З16, 64 грн.; № 942402-2408-0701 від 22.09.2022 року на суму 31 923, 71 грн.; № 942402-2408-0701 від 22.09.2022 року на суму 31 923, 71 грн.; № 942401-2408-0701 від 22.09.2022 року на суму 10 283, 99 грн.; № 7326092-5223-0709 від 29.05.2020 року на суму 3 164, 54 грн; № 6939024-2405-0706 від 24.05.2021 року на суму 3 164, 54 грн.; № 125517-5233-0709 від 19.06.2020 року на суму 1 284, 90 грн.; № 578675-2405-0706 від 19.06.2021 року на суму 1 284,90 грн.; № 1065-23 за 2015 рік на суму 7 253, 48 грн., в яких зазначена сума податкового богу у розмірі 155 218, 92 гривні Головного управління ДПС у Закарпатській області до Фізичної особи ОСОБА_1 - скасувати.
22 лютого 2024 року ухвалою суду позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
01 березня 2024 року представником позивача подано заяву про виконання ухвали суду від 22.02.2024 року.
04 березня 2024 року ухвалою суду відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) сторін на 04 квітня 2024 року.
12 березня 2024 року ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів.
04 квітня 2024 року ухвалою суду у задоволенні клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи - відмовлено. У задоволенні клопотання представника позивача про залучення співвідповідачів у справі - відмовлено. Клопотання представника позивача про витребування доказів - повернуто без розгляду. Відкладено розгляд справи.
15 квітня 2024 року ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 240 КАС України.
22 квітня 2024 року ухвалою суду закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Закарпатській області, в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.03.2020 №12339-5033-0701 на суму 7316,64 грн за звітний період 2020 рік; від 06.04.2021 №36414-2403- 0701 на суму 7316,64 грн за звітний період 2021 рік; від 22.09.2022 №942401- 2408-0701 на суму 10283,99 грн за звітний період 2022 рік та по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки - ППР від 05.05.2020 №0063677-5233-0706 на суму 15749,60 грн за звітний період 2019 рік; від 29.12.2021 №1071203-2405-0706 на суму 15686,34 грн за звітний період 2020 рік. В іншій частині позовних вимог продовжено розгляд справи.
18 квітня 2024 року представником відповідача подано до суду клопотання про залишення позову без розгляду, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду.
22 квітня 2024 року ухвалою суду витребувано від Головного управління ДПС у Закарпатській області оригінали рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, щодо надіслання оскаржуваних ППР, корінці податкових повідомлень рішень та корінці податкової вимоги, щодо оскарження рішень (вимог) в частині яких продовжено судовий розгляд. Витребувано від Нижньоворітської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області відомості, щодо перейменування вулиці Леніна в с. Нижні Ворота Мукачівського району Закарпатської області.
30 квітня 2024 року відповідачем надано до суду оригінали корінця податкової вимоги форми «Ф» від 20.10.2015 року №1065-23; рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №880001625821; корінець податкового повідомлення-рішення №942401-2408-0701 від 22.09.2022; корінець податкового повідомлення-рішення №942402-2408-0701 від 22.09.2022; рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №8800020082521; корінець податкового повідомлення-рішення №6939024-2405-0706 від 24.05.2021; корінець податкового повідомлення-рішення №7326092-5233-0709 від 29.05.2020; корінець податкового повідомлення-рішення №125517-5233-0709 від 19.06.2022; корінець податкового повідомлення-рішення №578675-2405-0708 від 24.05.2021;корінець податкового повідомлення-рішення №36415-2403-0701 від 06.04.2021; рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №8800027128802; корінець податкового повідомлення-рішення №12339-5033-0701 від 06.03.2020; корінець податкового повідомлення-рішення №12341-5033-0701 від 06.03.2020.
24 травня 2024 року Нижньоворітська сільська рада Мукачівського району Закарпатської області на електронну адресу суду листом № 564/02-01-01 надіслала рішення Нижньоворітської сільської ради від 27 серпня 1997 року «Про перейменування вулиць», а саме вул. Леніна на вул. Центральна в селі Нижні Ворота, Мукачівського району, Закарпатської області.
Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду та заяву позивача про поновлення строку на звернення до суду, судом встановлено наступне.
У відповідності до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
За приписами частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Зазначеною статтею визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням.
Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Позивач просить суд, з врахуванням ухвали суду від 22 квітня 2024 року, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення ГУ ДПС в Закарпатській області № 12341-5033-0701 від 06.03.2020 року на суму 15 749, 60 грн.; № 36415-2403-0701 від 06.04.2021 року на суму 29 021, 56 грн.; № 942402-2408-0701 від 22.09.2022 року на суму 31 923, 71 грн; № 942402-2408-0701 від 22.09.2022 року на суму 31 923, 71 грн.; № 7326092-5223-0709 від 29.05.2020 року на суму 3 164, 54 грн; № 6939024-2405-0706 від 24.05.2021 року на суму 3 164, 54 грн; № 125517-5233-0709 від 19.06.2020 року на суму 1 284, 90 грн; № 578675-2405-0706 від 19.06.2021 року на суму 1 284,90 грн; № 1065-23 за 2015 рік на суму 7 253, 48 грн.
Однак, з доданих до позовної заяви доказів, судом встановлено, що у прохальній частині позовної заяви позивачем помилково зазначено суму боргу 15 749,60 грн замість 29 021,56 грн у податковому повідомленні - рішенні № 12341-5033-0701 від 06.03.2020 року, № податкового повідомлення - рішення 7326092-5223-0709 від 29.05.2020 року замість № 7326092-5233-0709, суму боргу 29 021,56 грн замість 15 686,34 грн у податковому повідомленні - рішенні № 1071203-2405-0706 від 29.12.2021 року. Крім того, позивач оскаржує податкове повідомлення - рішення № 1065-23 за 2015 рік на суду 7 253,48 грн, однак до матеріалів позовної заяви надано податкову вимогу від 20.10.2015 року № 1065-23 із сумою податкового боргу 7253,48 грн.
Ухвалюючи постанову у справі № 500/2486/19, Верховний Суд виходив, зокрема, з того, що граматичне тлумачення змісту пункту 56.18 статті 56 ПК України дає підстави для висновку, що вказана норма не встановлює процесуальних строків звернення до суду. Абзац перший цієї норми презюмує право платника податків використати судовий порядок оскарження відповідного рішення контролюючого органу та встановлює момент виникнення права на відповідне оскарження - з моменту отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу. Також він передбачає, що при реалізації такого права необхідно враховувати строки давності, установлені статтею 102 ПК України. При цьому, мова йде не тільки про строки, згадані в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.
Норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
З метою забезпечення єдиної правозастосовчої практики під час судового розгляду відповідних спорів у справах, у яких позивачами не використовувалась процедура адміністративного оскарження рішень податкового органу про нарахування грошових зобов'язань, та у розвиток правового підходу, викладеного у постанові Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19, судова палата у постанові від 27 січня 2022 року у справі № 160/11673/20 відступає від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 3 квітня 2018 року у справі №826/5325/17, від 23 травня 2018 року у справі №803/728/17, від 18 червня 2018 року у справі № 805/1146/17-а та вважає за необхідне сформулювати такий правовий висновок.
Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судова палата вважає, що такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 ПК України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності.
Зокрема, питання наявності підстав вважати поважними причини пропуску строку звернення до суду з позовом, які пов'язані зі зміною правової позиції Верховного Суду з цього питання було предметом дослідження Верховним Судом у справі № 640/11650/21, за наслідками касаційного розгляду якої було ухвалено постанову від 23 вересня 2021 року. У цій постанові суд касаційної інстанції зазначив, що у перехідний період для забезпечення реалізації права особи на звернення до суду у вказаних умовах їй має бути забезпечений певний розумний строк, достатній для формулювання правової позиції і вчинення дій з підготовки відповідного позову та його подання до суду. Тобто, новий підхід Верховного Суду у питанні визначення строку звернення до суду з позовами може застосовуватися для нових позовів, поданих після ухвалення постанови від 26 листопада 2020 року, однак, при вирішенні питання поновлення строку звернення з позовом істотне значення мають такі обставини: строк, який сплинув після зміни судової практики і до моменту звернення до суду з позовом; причини, які заважали звернутися до суду з позовом у максимально короткий термін після зміни судової практики; чи є підставі вважати, що позивачем було допущено необґрунтовані зволікання.
У цій справі позивач звернувся до суду з позовом 19 лютого 2024 року, тобто після зміни судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, тобто через три роки після розгляду Верховний Судом справи № 500/2486/19.
Як було встановлено судом, предметом розгляду у даній справі є податкові повідомленнями-рішеннями за:
- платежем 8010700 «Земельний податок з фізичних осіб» (Ужгородська ТГ) визначено податкове зобов'язання за: податковим повідомленням-рішенням від 06.03.2020 року № 12341-5033-0701 за період 2020 року в розмірі 29021,56 грн., яке було надіслано позивачу засобами поштового зв'язку та отримано позивачем (8800023223754); податковим повідомленням-рішенням від 06.04.2021 року №36415-2403-0701 за період 2021 року в розмірі 29021,56 грн., яке було надіслано відповідачу засобами поштового зв'язку та отримано позивачем (8800027128802); податковим повідомленням-рішенням від 22.09.2022 року №942402-2408-0701 за період 2022 року в розмірі 31923,71 грн., яке було надіслано позивачу засобами поштового зв'язку та отримано позивачем (8800020082521);
- платежем 8010700 «Земельний податок з фізичних осіб» (Нижньоворітська ТГ) визначено податкове зобов'язання за: податковим повідомленням-рішенням від 29.05.2020 року № 7326092-5233-0709 за період 2020 року в розмірі 3164,54 грн. (отримано позивачем нарочно ); податковим повідомленням-рішенням від 24.05.2021 року №6939024-2405-0706 за період 2021 року в розмірі 3164,54 грн. (отримано позивачем нарочно); податковим повідомленням-рішенням від 19.06.2020 року №125517-5233-0709 за період 2020 року в розмірі 1284,90 грн. (отримано позивачем нарочно); податковим повідомленням-рішенням від 24.05.2021 року №578675-2405-0706 за період 2021 року в розмірі 1284,90 грн. (отримано позивачем нарочно).
Вищевказані податкові повідомлення-рішення були отримані нарочно та надіслані на податкову адресу (місцезнаходження) позивача рекомендованими листами з повідомленням про вручення та отримані.
На виконання вимог ПК України, позивачу було виставлено податкову вимогу у розмірі 7253,48 грн за № 1065-23 від 20.10.2015 року, яка вручена позивачу 21 листопада 2015 року засобами поштового зв'язку, про що свідчить відповідна відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, що повернуто на адресу податкового органу (880001625821).
Щодо тверджень позивачки про те, що жодне податкове повідомлення-рішення не отримувала, суд зауважує наступне.
Порядок листування платників податків та контролюючих органів визначений статтею 42 ПК України, відповідно до пункту 42.2 якої - документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно з пунктом 42.3 ст. 42 ПК України якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.
Як визначено пунктом 45.1 ст. 45 ПК України платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Згідно з пунктом 63.5 статті 63 ПК України всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом.
При цьому, відповідно до положень пункту 70.7. статті 70 ПК України фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
До облікової картки фізичної особи - платника податків та повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) вноситься інформація про місце проживання (підпункт 70.2.4 пункту 70.2 статті 70 ПК України).
Судом встановлено, що згідно відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру адреса ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 , (а.с. 22).
Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, податкова адреса ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .
Відповідно до копії паспорта ВО319259 від 20 липня 1998 року місцем реєстрації ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 , (а.с.29-31).
Разом з тим, Головним управлінням було отримано від Нижньоворітської сільської ради відповідь на запит від 31.03.2023 року № 287/02-01-01, згідно якої гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 .
24 травня 2024 року Нижньоворітська сільська рада Мукачівського району Закарпатської області на електронну адресу суду листом № 564/02-01-01 надіслала рішення Нижньоворітської сільської ради від 27 серпня 1997 року «Про перейменування вулиць», а саме АДРЕСА_3 .
Податкові повідомлення-рішення, які є предметом оскарження та податкова вимога направлені ГУ ДПС у Закарпатській області на вказану в Державному реєстрі платників податків-фізичних осіб ДПС України податкову адресу позивача, а відтак дані доводи позивача є безпідставними та необґрунтованими.
В суду відсутні будь-які сумніви щодо достовірності вручення поштового відправлення, оскільки відповідальність за встановлення особи адресата, вручення поштового відправлення несе відповідальна особа установи поштового зв'язку.
Необхідно зазначити, що поновлення процесуальних строків на оскарження судових рішень є дискреційними повноваженнями суду, а під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний або судовий орган, приймаючий рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; ця причина виникла протягом строку, який пропущено; ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Відповідно до статті 123 частини 3 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
За частиною четвертою статті 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, судом при обчисленні шестимісячного строку звернення до суду, не встановлено та позивачем не доведено про наявність будь-яких обставин, які не залежали від волі позивача та ускладнили звернення позивача до суду у визначений строк.
Отже, позивачем не наведено поважних причин пропуску нею строку звернення до суду.
Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в межах строку звернення до суду залежало виключно від нього самого, нереалізація цього права зумовлена його власною поведінкою.
Відповідно до статті 240 частини 1 пункту 8 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов'язано з реалізацією права на справедливий суд.
Враховуючи те, що причини пропуску строку, які наведені позивачем в заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду визнано неповажними, суд дійшов висновку, про залишення позовної заяви без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 123, 240, 291, 294 КАС України суд,-
1. Клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду - задоволити.
2. Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без розгляду.
3. Ухвалу направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
СуддяТ.В.Скраль