(про відмову у відводі судді)
23 травня 2024 року м. Житомир справа № 240/7770/24
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Г.В., розглянувши заяву про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови їй здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.01.2021 по 31.12.2021, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2270,00 грн, встановленого на 01.01.2021; за період з 01.01.2022 по 31.12.2022, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2481,00 грн, встановленого на 01.01.2022; за період з 01.01.2023 по 31.12.2023, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2684,00 грн, встановленого на 01.01.2023; за період з 01.01.2024 по 31.12.2024, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028,00 грн, встановленого на 01.01.2024.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити їй перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання за період з 01.01.2021 по 31.12.2021, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2270,00 грн, встановленого на 01.01.2021; за період з 01.01.2022 по 31.12.2022, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2481,00 грн, встановленого на 01.01.2022; за період з 01.01.2023 по 31.12.2023, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2684,00 грн, встановленого на 01.01.2023; з 01.01.2024 по 31.12.2024, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028,00 грн, встановленого на 01.01.2024, з врахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.04.2024, головуючим суддею для розгляду адміністративної справи №240/7770/24 за позовом ОСОБА_1 було визначено суддю Чернову Г.В.
Ухвалою судді Чернової Г.В. від 02.05.2024 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та встановлено їй строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються її позовні вимоги, а саме відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у здійсненні їй перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, а також заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
14 травня 2024 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Чернової Г.В. від розгляду адміністративної справи №240/7770/24.
Розглянувши зазначену заяву, суддя Чернова Г.В. дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу, про що постановила ухвалу від 16 травня 2024 року.
Адміністративну справу №240/7770/24 на підставі розпорядження керівника апарату Житомирського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 №116 було передано для визначення в порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України, судді, який здійснюватиме розгляд заяви про відвід судді Чернової Г.В. від розгляду адміністративної справи №240/7770/24.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2024 суддею, яка буде вирішувати питання про відвід головуючої судді Чернової Г.В. від розгляду адміністративної справи №240/7770/24 було визначено суддю Черняхович І.Е.
Ухвалою від 21 травня 2024 року суддя Черняхович І.Е., відмовила ОСОБА_1 у задоволенні заяви від 14.05.2024 про відвід судді Житомирського окружного адміністративного суду Чернової Г.В. від розгляду адміністративної справи №240/7770/24.
21 травня 2024 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Чернової Г.В. від розгляду адміністративної справи №240/7770/24. На обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 зазначила, що ухвалою від 02.05.2024 про залишення позовної заяви без руху суддя безпідставно зобов'язала її надати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у здійсненні їй перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, хоча в доданих нею до позовної заяви документах були наявні копія рішення від 09.04.2024 про відмову в перерахунку їй щомісячного довічного грошового утримання та копія супровідного листа від 15.04.2024.
Матеріали справи передано судді Черновій Г.В. 22 травня 2024 року.
Вирішуючи заяву про відвід судді, суд зазначає наступне.
Підстави для відводу судді визначені Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи:
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'і або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Згідно з частиною 3 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Слід зазначити, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими".
Суд зазначає, що згідно з ч. 4 ст. 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Водночас, варто зазначити, що суд, який розглядає справу має бути "безстороннім" і "незалежним" (ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).
З зазначеного слідує, що для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, необхідно довести наявність відповідних вищезазначених суб'єктивних та об'єктивних критеріїв (зокрема, особисті переконання та поведінку конкретного судді, які вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах вирішення даної справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав та свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).
Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Згідно роз'яснення Пленуму Верховного Суду України в п.10 Постанови №8 від 13 червня 2007 року "Про незалежність судової влади", процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
При цьому, незгода особи, яка бере участь у справі, з процесуальними діями судді під час судового розгляду справи є підставою для оскарження прийнятих за результатами розгляду справи рішень в апеляційному чи касаційному порядку. Оцінку процесуальним діям суду можуть надавати лише суди вищих інстанції.
В контексті наведеного суд відмічає, що факт незгоди стороною з процесуальними діями судді не є тією підставою, що викликає сумніви в упередженості судді.
Зі змісту поданої ОСОБА_1 заяви про відвід вбачається, що, на думку позивача, про упередженість та необ'єктивність судді Чернової Г.В. свідчить прийняте нею під час розгляду адміністративної справи №240/7770/24 процесуальне рішення, а саме - ухвала від 02.05.2024 про залишення позовної заяви без руху. Зокрема суддя безпідставно зобов'язала її надати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у здійсненні їй перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, хоча в доданих нею до позовної заяви документах були наявні копія рішення від 09.04.2024 про відмову в перерахунку їй щомісячного довічного грошового утримання та копія супровідного листа від 15.04.2024.
Однак з доданих до позовної заяви додатків встановлено, що позивачем додано: рішення про відмову в перерахунку пенсії від 09.04.2024 №918050133046 Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та супровідний лист від 15.04.2023 №1000-0214-8/65458 Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, на підставі викладеного, вбачається, що у матеріалах справи дійсно відсутня відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
Суд зазначає, що доводи позивача стосуються процесуального рішення головуючого судді, прийнятого нею під час розгляду адміністративної справи №240/7770/24, а відтак, вони фактично полягають у незгоді позивача із процесуальними рішеннями головуючого судді у вказаній справі. Разом з тим, відповідно до застереження, передбаченого частиною четвертою статті 36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, не може бути підставою для відводу. Сумніви в неупередженості судді у зв'язку із вчиненням процесуальних дій та прийняття рішень у справі, не є чинником, що може свідчити про упередженість та необ'єктивність суду.
Відповідно до пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року №8 "Про незалежність судової влади", процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Позивач не позбавлена можливості включити до апеляційної скарги на судове рішення за наслідками розгляду адміністративної справи №240/7770/24, своїх зауважень, вказаних у заяві про відвід, щодо прийнятої суддею під час розгляду цієї справи ухвали від 02.05.2024 про залишення позовної заяви без руху. Відтак, аргументи позивача в цій частині, якими мотивовано заяву про відвід судді не викликають обґрунтованих сумнівів у об'єктивності судді, оскільки немає жодних доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості суддею Черновою Г.В. Зазначені аргументи ОСОБА_1 фактично відображають її власну позицію щодо прийнятого суддею процесуального рішення.
Частиною 4 статті 40 КАС України передбачено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу та необхідність вирішення питання про відвід в порядку, встановленому ч. 4 ст. 40 КАС України.
Керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про відвід судді Чернової Г.В..
Адміністративну справу №240/7770/24 передати на автоматизований розподіл для визначення судді, який вирішуватиме питання про відвід в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена до апеляційного суду.
Суддя Г.В. Чернова