вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"02" травня 2024 р. м. Київ Справа №911/246/24
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аріан-Трейд» (08500 Київська обл., м.Фастів, вул. Поліграфічна, 12)
до Державного спеціалізованого підприємства «Північна Пуща» (07270, Київська область, м.Чорнобиль, вул. Леніна, 148)
про стягнення 663140,80 грн
Суддя Третьякова О.О.
Секретар судового засідання Капля Є.В.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Обставини справи:
В січні 2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Аріана-Трейд» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області із позовною заявою про стягнення з Державного спеціалізованого підприємства «Північна Пуща» (далі - відповідач) 663140,80 грн заборгованості, з яких 647880,00 грн основного боргу, 4899,00 грн 3% річних та 10361,80 грн інфляційних втрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором про закупівлю товарів від 20.07.2023 №56/15-Б щодо здійснення розрахунку за поставлений товар у строк, визначений договором.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.02.2024 у справі №911/246/24 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07.03.2024. Ухвала суду від 09.02.2024 про відкриття провадження у справі направлена 12.02.2024 позивачу та відповідачу поштовими відправленнями відповідно №0600086955536 та №0600086957415.
У підготовче засідання 07.03.2024 з'явився позивач, відповідач не з'явився та про причини неявки суд не повідомив, ухвалою від 07.03.2024 підготовче засідання відкладено на 28.03.2024. Про відкладення підготовчого засідання на 28.03.2024 відповідача повідомлено ухвалою суду від 07.03.2024, яка доставлено відповідачу в його електронний кабінет 11.03.2024.
У підготовче засідання 28.03.2024 з'явився позивач, відповідач не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов у встановлений судом строк не подав, протокольною ухвалою закрито підготовче провадження та призначено справу для судового розгляду по суті на 18.04.2024. Про призначення справи до судового розгляду по суті на 18.04.2024 відповідача повідомлено ухвалою суду від 28.03.2024, яка доставлена відповідачу в його електронний кабінет 01.04.2024.
У судове засідання 18.04.2024 сторони не з'явились, ухвалою суду від 18.04.2024 судове засідання відкладено на 02.05.2024. Про відкладення судового засідання позивача та відповідача повідомлено ухвалою суду від 18.04.2024, яка доставлена позивачу та відповідачу в їх електронні кабінети 22.04.2024.
У судове засідання 02.05.2024 сторони не з'явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином, а тому їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Щодо повідомлення відповідача про розгляд справи суд також зазначає, що Європейський суд з прав людини в рішенні від 10.07.1984 у справі «Гінчо проти Португалії» передбачив, що держави-учасниці Ради Європи зобов'язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень п.1 ст.6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує на тому, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожна з сторін, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у її справі.
За приписами ч.1 ст.9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Відповідно до ч.1 ст.2 та ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач про наявність справи №911/246/24 був повідомлений неодноразово шляхом направлення судом відповідачу поштового відправлення з ухвалою суду від 09.02.2024 про відкриття провадження у справі, а також відповідачу в електронний кабінет подальших процесуальних документів (ухвал суду) у цій справі. Крім того, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалами суду у даній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзив на позов не подав, про поважні причини неявки та неподання відзиву суд не повідомляв.
Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами за відсутності сторін.
Розглянувши подані документи і матеріали, проаналізувавши позовні вимоги та з'ясувавши всі фактичні обставин справи, на яких вони ґрунтуються, оцінивши наявні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд
встановив:
20.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аріан-Трейд» (позивачем) в якості продавця та Державним спеціалізованим підприємством «Північна Пуща» (відповідачем) в якості покупця був укладений договір про закупівлю товарів №56/15-Б (далі - договір), відповідно до умов пункту 1.1 якого продавець (позивач) зобов'язався поставити покупцю (відповідачу) товари - мастильні засоби, найменування, кількість, ціна за одиницю та загальна ціна яких зазначені в специфікації пункту 1.1 цього договору (далі - товар), а покупець (відповідач) зобов'язався прийняти та оплатити товар.
Відповідно до п.5.1 договору сторони погодили, що поставка товару від продавця до покупця здійснюється по заявках в строк до 31.12.2023.
Суму договору сторони визначили в п.3.1 договору, відповідно до якого сума договору становить 647880,00 грн з ПДВ.
Порядок приймання товару сторони визначили в статті 5 договору. Зокрема, відповідно до пунктів 5.1 та 5.2 цієї статті 5 договору, приймання товару здійснюється за адресою: м.Чорнобиль, вул.Леніна, 148. Перехід права власності на товар відбувається після його фактичної передачі на підставі належно оформлених первинних документів на склад покупця.
Порядок оплати товару сторони визначили статті 4 договору. Зокрема, відповідно до пунктів 4.1 та 4.2 цієї статті 4 договору розрахунок за поставлений товар здійснюється після поставки товару продавцем та пред'явленні видаткової накладної. Розрахунки за поставлений товар проводяться шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом 30 банківських днів з моменту поставки товару покупцю.
В матеріалах справи міститься копія видаткової накладної від 31.08.2023 №609 про прийняття відповідачем матеріальних цінностей (поставленого товару) від позивача на суму 539900,00 грн без ПДВ, крім того ПДВ в сумі 107980,00 грн, всього на загальну суму 647880,00 грн з ПДВ, а також копія товарно-транспортної накладної від 31.08.2023 №609, відповідно до якої вантажовідправником (позивачем) відпущено вантажоодержувачу (відповідачу) товар на загальну суму 647880,00 грн з ПДВ.
Вказані видаткова накладна від 31.08.2023 №609 та товарно-транспортна накладна від 31.08.2023 №609 на загальну суму 647880,00 грн підписані з боку позивача та відповідача.
Враховуючи визначений в п.4.2 договору строк для оплати покупцем товару (30 банківських днів з моменту поставки), суд приходить до висновку про те, що відповідач отриманий ним від позивача на підставі видаткової накладної від 31.08.2023 №609 та товарно-транспортної накладної від 31.08.2023 №609 товар на загальну суму 647880,00 грн повинен був оплатити позивачу в строк до 12.10.2023.
Таким чином, у відповідача на підставі договору виникло грошове зобов'язання сплатити позивачу в строк до 12.10.2023 вартість поставленого відповідачу товару в сумі 647880,00 грн.
У зв'язку з з неоплатою товару відповідачем позивач листом від 26.12.2023, який було направлено відповідачу 27.12.2023, звертався до відповідача з претензією про сплату боргу. Відповідач вказану претензію залишив без відповіді.
Звертаючись з даним позовом до суду в січні 2024, позивач вказує на те, що відповідач порушив строк оплати поставленого відповідачу за видатковою накладною від 31.08.2023 №609 та товарно-транспортною накладною від 31.08.2023 №609 товару на загальну суму 647880,00 грн, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 647880,00 грн основного боргу, а також стягнути за 92 дні прострочення (а саме за жовтень, листопад та грудень 2023) 4899,00 грн 3% річних та 10361,80 грн інфляційних втрат.
Відповідач процесуальним правом на подання відзиву до суду не скористався.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, які підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, суд виходить з того, що між сторонами на підставі укладеного ними договору про закупівлю від 20.07.2023 №56/15-Б виникли майнові правовідносини за договором поставки, який є різновидом договору купівлі-продажу.
Так, відповідно до ч.1 та 2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
В силу приписів ст.663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.
Згідно із ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Пунктом 1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Згідно із ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Також відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За змістом положень ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ч.1 та 2 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.
Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У ст.629 Цивільного кодексу України закріплений основоположний принцип договірного права “pacta sunt servanda”, відповідно до якого договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Враховуючи умову в п.4.2 договору, відповідно до якої строк для оплати покупцем товару становить 30 банківських днів від дня поставки, і оскільки відповідач доказів оплати товару не надав, то суд приходить до висновку про те, що відповідач порушив умови договору та взяті на себе зобов'язання перед позивачем щодо повної та своєчасної оплати за товар, вартість якого в сумі 647880,00 грн підлягала сплаті відповідачем позивачу в строк до 12.10.2023.
Відповідно до положень ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Факт поставки товару позивачем відповідачу на загальну суму 647880,00 грн за вказаним договором підтверджується видатковою накладною від 31.08.2023 №609 та товарно-транспортною накладною від 31.08.2023 №609 на загальну суму 647880,00 грн, копії яких містяться в матеріалах справи і які є належними та допустимими доказами отримання відповідачем товару, визначеного в цих документах на суму, що в них зазначена.
Відповідач факту отримання від позивача товарів не заперечив та не спростував, правом на подання відзиву на позов не скористався, доказів належного виконання своїх зобов'язань за договором та сплати коштів за отриманий товар у повному обсязі не надав.
Таким чином, оскільки строк оплати за договором настав, позивачем доведено, а відповідачем не спростовано доводів позивача, суд дійшов висновку про те, що основний борг відповідача в сумі 647880,00 грн матеріалами справи підтверджений та підлягає стягненню з відповідача.
Крім того, за несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого товару, позивачем заявлено до стягнення з відповідача також 3% річних в розмірі 4899,00 грн та інфляційні витрати в розмірі 10361,80 грн за періоди прострочення жовтень, листопад та грудень 2023 (всього 92 дні прострочення з 01.10.2023 по 31.12.2023).
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіряючи розрахунок позивача щодо нарахування річних та інфляційних витрат, суд зауважує, що позивач помилково рахував виникнення прострочення з 01.10.2023: за умовами договору відповідач повинен був оплатити товар протягом 30 банківських днів (тобто до 12.10.2023), а не 30 календарних днів (до 31.09.2023 як помилково розрахував позивач). Відтак у заявленому позивачем періоді нарахування річних та інфляційних (жовтень, листопад та грудень 2023 - всього 92 дні) річні та інфляційні підлягають нарахуванню лише з 13.10.2023 по 31.12.2023.
Отже, перевіривши за допомогою системи «ЛІГА:ЗАКОН» розрахунок річних та інфляційних втрат у межах заявлених позивачем періоду прострочення та у межах дати виникнення прострочення, судом встановлено, що за період прострочення з 13.10.2023 по 31.12.2023 розмір 3% річних становить 4260,03 грн, а інфляційних втрат - 13042,65 грн.
Разом з тим, відповідно до ч.2 ст.237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог. Таким чином, з відповідача підлягають стягненню 3% річних в сумі 4260,03 грн, а також інфляційні втрати в розмірі 10361,80 грн в межах заявленого позивачем розміру. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 638,97 грн 3% річних необхідно відмовити.
За правилами ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За змістом ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами (п. 1 ч.2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).
Частинами 1 та 2 ст.86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме з відповідача на користь позивача за договором про закупівлю товарів від 20.07.2023 №56/15-Б підлягають стягненню 647880,00 грн основного боргу, 4260,03 грн 3% річних та 10361,80 грн інфляційних втрат.
Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір в сумі 9947,10 грн.
Отже, у зв'язку із частковим задоволенням судом позовних вимог сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача в сумі 9937,52 грн відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог (9947,10 х 662501,83: 663140,80=9937,52).
Керуючись ст. 2, 7, 8, 11, 13, 14, 18, 20, 73-80, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Аріан-Трейд» до Державного спеціалізованого підприємства «Північна Пуща» про стягнення 647880,00 грн основного боргу, 4899,00 грн 3% річних та 10361,80 грн інфляційних втрат задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного спеціалізованого підприємства «Північна Пуща» (07270, Київська область, Вишгородський район, м.Чорнобиль, вул. Леніна, 148, ідентифікаційний код 40247540) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аріан-Трейд» 08500 Київська обл., м.Фастів, вул. Поліграфічна, 12, ідентифікаційний код 42140105) 647880 (шістсот сорок сім тисяч вісімсот вісімдесят) грн 00 коп. основного боргу, 4260 (чотири тисячі двісті шістдесят) грн 03 коп. 3% річних, 10361 (десять тисяч триста шістдесят одну) грн 80 коп. інфляційних втрат та 9937 (дев'ять тисяч дев'ятсот тридцять сім) грн 52 коп. витрат зі сплати судового збору.
3. В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Аріан-Трейд» до Державного спеціалізованого підприємства «Північна Пуща» в частині стягнення 638,97 грн 3% річних відмовити.
4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили
Рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку, які передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 24.05.2024.
Суддя О.О. Третьякова