ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про повернення заяви про відвід судді
24.05.2024Справа № 910/19584/20
Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши
заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
про відвід судді Нечая О.В. від розгляду справи № 910/19584/20
за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
до 1) ОСОБА_1
2) ОСОБА_2
3) ОСОБА_3
4) ОСОБА_4
5) ОСОБА_5
6) ОСОБА_6
про солідарне стягнення 137 454 309,83 грн
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 про солідарне стягнення 137 454 309,83 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачами, які входили до керівних органів Акціонерного товариства "ЕРДЕ БАНК", приймались необґрунтовані рішення щодо кредитування прямо чи опосередковано пов'язаних із власниками Акціонерного товариства "ЕРДЕ БАНК" позичальників, без оформлення будь-якого забезпечення (або забезпечення, співмірного із сумою кредиту), з надмірною концентрацією кредитного ризику та безпідставного продовження строків виданих кредитів, що призвело до завдання Акціонерному товариству "ЕРДЕ БАНК" збитків у розмірі 137 454 309,83 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2020 (суддя Морозов С.М.), залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2021, позовну заяву повернуто на підставі пункту 2 частини п'ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.08.2021 ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.12.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2021 скасовано, справу № 910/19584/20 передано до Господарського суду міста Києва для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2021 (суддя Балац С.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/19584/20, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2022 (суддя Балац С.В.) здійснено заміну відповідача-6 - ОСОБА_7 її правонаступником - ОСОБА_6 .
04.11.2022 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про зміну предмета позову, відповідно до якої позивач просив:
- стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 майнову шкоду в розмірі 953 000,00 грн;
- стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 майнову шкоду в розмірі 136 501 309,83 грн.
У підготовчому засіданні 07.11.2022 судом було прийнято заяву позивача про зміну предмета позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2022 (суддя Балац С.В.) позовну заяву залишено без розгляду на підставі пункту 1 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2023 ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.12.2022 скасовано, справу № 910/19584/20 повернуто до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.06.2023, у зв'язку з перебуванням судді Балаца С.В. у відпустці, справу №910/19584/20 було передано для розгляду судді Нечаю О.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.06.2023 справу № 910/19584/20 прийнято до провадження новим складом суду та залишено без розгляду позов Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про солідарне стягнення 137 454 309,83 грн.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2024 ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.06.2023 скасовано, справу № 910/19584/20 повернуто до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.
09.05.2024 матеріали справи № 910/19584/20 повернулись до Господарського суду міста Києва.
23.05.2024 від позивача надійшла заява про відвід судді Нечая О.В. від розгляду справи № 910/19584/20.
Вивчивши зазначену заяву, суд дійшов висновку про наявність підстав для її повернення, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) господарського судочинства (пункт 11 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).
Частина перша статті 43 Господарського процесуального кодексу України визначає, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства.
При цьому наведена норма не містить вичерпного переліку обставин, що можуть бути розцінені судом як зловживання процесуальними правами.
У заяві про відвід судді Нечая О.В. від розгляду справи № 910/19584/20 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб вживає емоційні речові обороти щодо судді, які свідчать про очевидну неповагу до суду. При цьому у цих твердженнях заявник демонструє поверхневе розуміння змісту судового рішення, ухваленого не на його користь.
Нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.
Використання учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до честі, гідності цих осіб з боку осіб, які такі дії вчиняють. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) господарського судочинства, а також його завданню.
Подібні висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14.03.2019 у справі № 9901/34/19.
Аналогічно Європейський суд з прав людини, застосовуючи підпункт ''а'' пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див. ухвали щодо прийнятності у справах ''Ржегак проти Чеської Республіки'' від 14 травня 2004 року (Rehak v. the Czech Republic, заява № 67208/01), ''Дюрінже та Грандж проти Франції'' від 4 лютого 2003 року (Duringer and Grunge v. France, заяви № 61164/00 і № 18589/02)).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.04.2021 у справі № 9901/23/21 звернула увагу на те, що якщо особа здійснює певну процесуальну дію не з метою виконання завдань судочинства, а для досягнення інших цілей (зокрема, образити, принизити учасників судового процесу, їхніх представників, суд, виявити до них і до їхніх дій власні негативні емоції), така особа виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від цих дій. І саме на такий захист спрямовані заходи, які суд застосовує через зловживання учасником судового процесу процесуальними правами.
Дії учасників судового процесу та їхніх представників мають не лише за формою, але й за змістом відповідати завданню господарського судочинства. Зміст права на справедливий суд несумісний зі свідомим виявом учасником судового процесу чи його представником неповаги до честі, гідності, репутації іншого учасника, представника, суду тощо. Тому суди не повинні розглядати справи, в яких особа, яка ініціювала судовий процес, використовує її процесуальні права на шкоду іншим учасникам судового процесу й інтересам правосуддя.
У процесуальних відносинах, намагаючись донести певну думку до суду, учасники судового процесу, їхні представники, інші особи мають ретельно підбирати слова, а також з обережністю виявляти емоції щодо інших учасників, їхніх представників, суду, осіб, які не беруть участь у судовому процесі. Суд не повинен толерувати використання нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів, зокрема для надання характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям). Такі слова та символи не можна використовувати ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їхніх представників (аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постановах від 13.03.2019 у справі № 199/6713/14-ц, від 14.03.2019 у справі № 9901/34/19, від 07.11.2019 у справі № 9901/324/19.).
Використання у заяві про відвід принизливих, глумливих, образливих висловлювань щодо суду свідчить про зловживання заявником своїми процесуальними правами.
За правилами ч. 3 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для визнання зловживанням процесуальними правами подання Фондом гарантування вкладів фізичних осіб заяви про відвід судді такого змісту, а відтак необхідність повернення її заявнику без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись статтями 43, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про відвід судді Нечая О.В. від розгляду справи № 910/19584/20 повернути позивачу без розгляду.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України.
Додаток: заява з додатками.
Суддя О.В. Нечай