ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.05.2024Справа № 910/12793/23
За заявоюПриватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"
провідшкодування витрат на професійну правничу допомогу
у справі 910/12793/23
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Данко"
доПриватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"
простягнення 471021,87 грн,
Суддя Смирнова Ю.М.
Представники учасників справи:
від позивача не з'явилися
від відповідача (заявника)Халявка І.М.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.12.2023 у справі №910/12793/23 позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Данко" 327663,53 грн основного боргу, 30000,00 грн пені та 5660,47 грн судового збору.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2024 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2023 у справі № 910/12793/23 залишено без змін.
12.03.2024 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2023 у справі №910/12793/23 Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.
20.03.2024 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява про визнання наказу Господарського суду міста Києва від 12.03.2024 у справі 910/12793/23 таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2024 заяву Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, повернуто без розгляду.
02.04.2024 від відповідача повторно надійшла заява про визнання наказу Господарського суду міста Києва від 12.03.2024 у справі 910/12793/23 таким, що не підлягає виконанню. У поданій заяві заявник також просив суд зупинити виконання за виконавчим документом.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2024 вказану заяву призначено до розгляду на 18.04.2024 та зупинено виконання за наказом Господарського суду міста Києва від 12.03.2024 у справі № 910/12793/23.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2024 задоволено заяву Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про визнання наказу Господарського суду міста Києва від 12.03.2024 у справі № 910/12793/23 таким, що не підлягає виконанню та визнано наказ Господарського суду міста Києва від 12.03.2024 у справі №910/12793/23 про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Данко" 327663,53 грн основного боргу, 30000,00 грн пені та 5660,47 грн судового збору таким, що не підлягає виконанню.
22.04.2024 від Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" надійшла заява про покладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "Данко" судових витрат за подання заяви про визнання наказу Господарського суду міста Києва від 12.03.2024 у справі 910/12793/23 таким, що не підлягає виконанню, в якій заявник просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Данко" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 500,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2024 призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 14.05.2024.
Представник заявника у судовому засіданні 14.05.2024 заяву підтримав повністю.
Позивач у судове засідання 14.05.2024 представників не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про розподіл судових витрат, суд зазначає таке.
Відповідно до ст.221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч.3 ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з ч.2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, пов'язану з поданням та розглядом заяви про визнання наказу Господарського суду міста Києва від 12.03.2024 у справі 910/12793/23 таким, що не підлягає виконанню, заявником надано акт приймання-передачі наданих послуг №4-1 від 22.04.2024 до договору про надання правничої допомоги від 04.01.2024 №39/12/16-24 на суму 500,00 грн.
Згідно з ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч.5 ст.129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Суд зазначає, що однією з гарантій забезпечення права особи на правову допомогу є повна і справедлива компенсація всіх понесених витрат на правову допомогу.
Сторона, яка змушена звернутись до суду за захистом своїх прав та інтересів, перебуває у становищі, коли її права та/або інтереси порушуються (не визнаються, оспорюються) іншою стороною спору, у зв'язку з чим позивачу необхідний судовий захист.
Для такого захисту, зумовленого протиправною поведінкою іншої сторони (відповідача), позивачу необхідно витрачати свій час та кошти, докладати зусиль для захисту своїх порушених прав/інтересів.
Тому цілком розумно та справедливо, коли особа, на користь якої вирішено спір, у повній мірі отримує від винної сторони (сторони, яка порушує права та призвела до виникнення спору) компенсацію своїх витрат, понесених для того, щоб захистити свої права/інтереси, які, відповідно, порушуються/не визнаються, оспорюються саме відповідачем.
Однак, в даному випадку заявник (відповідач) просить суд покласти на позивача (стягувача) витрати на правову допомогу адвоката, які були понесені відповідачем у зв'язку з розглядом судом заяви про визнання наказу Господарського суду міста Києва від 12.03.2024 у справі 910/12793/23 таким, що не підлягає виконанню.
Наказ, як вже зазначалося, видано судом 12.03.2024, 15.03.2024 - направлено стягувачу поштою, однак стягувачем не отримано, а 31.03.2024 - повернуто поштою на адресу суду у зв'язку із закінченням встановленого терміну зберігання.
У зв'язку з чим очевидним є той факт, що наказ стягувачем до примусового виконання не пред'являвся, виконавче провадження за виданим судом наказом не розпочиналося і не проводилося.
Матеріали справи свідчать про те, що в добровільному порядку заявник виконав рішення суду 06.03.2024.
Чинне процесуальне законодавство передбачає механізм нівелювання процедури примусового виконання судового наказу за відсутності відповідного обов'язку боржника шляхом визнання цього наказу таким, що не підлягає виконанню.
Зокрема, ч. 2 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку із його добровільним виконанням божником.
В обґрунтування поданої заяви відповідач вказав, що був змушений звернутися із заявою про визнання наказу Господарського суду міста Києва від 12.03.2024 у справі 910/12793/23 таким, що не підлягає виконанню, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Данко" не повідомило суд про виконання відповідачем рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2023 у справі №910/12793/23. У зв'язку з цим відповідачем були понесені судові витрати у вигляді надання правничої допомоги для вирішення питання про визнання наказу суду таким, що не підлягає виконанню.
Однак, суд зазначає, що і відповідач, як боржник, задля уникнення стягнення з нього боргу в примусовому порядку, не був позбавлений права повідомити суд про добровільне виконання рішення суду.
Проте, про ці обставини відповідач повідомив суд вже після видачі наказу на примусове виконання рішення.
Враховуючи викладене, у суду відсутні підстави вважати, що розгляд питання про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, обумовлено саме неправильними діями позивача. Як наслідок, понесені відповідачем витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 500,00 грн за подання заяви про визнання наказу Господарського суду міста Києва від 12.03.2024 у справі 910/12793/23 таким, що не підлягає виконанню, слід залишити за відповідачем.
Враховуючи викладене, заява Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про покладення на позивача судових витрат на професійну правничу допомогу задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України
1. У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про покладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "Данко" судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 500,00 грн відмовити.
2. Витрати Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на професійну правничу допомогу залишити за заявником.
3. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя Ю.М. Смирнова