Справа № 593/386/24
Провадження №2-а/593/13/2024
Бережанський районний суд Тернопільської області
"09" травня 2024 р.
в складі:
головуючого судді Німко Н.П.
за участю секретаря судового засідання Олексів О.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бережани Тернопільської області справу за позовом ОСОБА_1 до відповідача ст. ДОП СРПП ВП №1 (м.Бережани) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Гайдукевича Олександра Володимировича, відповідача Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Бережанського районного суду Тернопільської області із позовом до відповідача Ст. ДОП СРПП ВП №1 (м.Бережани) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Гайдукевича Олександра Володимировича, відповідача Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. В обгрунтування позовних вимог послався на те, що 11 березня 2024 року відносно нього капітан поліції ОСОБА_2 виніс постанову серії БАД №938689 від 11.03.2024 року про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн. за порушення ч.1 ст.122 КУпАП, а саме: порушення правил зупинки. Із такою постановою позивач не погоджується, вважає її незаконною, необґрунтованою, оскільки вона винесена без належних доказів його вини. Так, 11 березня 2024 року він близько 10:50 год знаходився за кермом припаркованого на вул.Площа Ринок автомобіля Audі E-tron (д.н.з. НОМЕР_1 ), однак водієм даного транспортного засобу він не був, правопорушення не вчиняв, а лише знаходився в автомобілі та очікував свого батька. Відтак, відповідач безпідставно притягнув його до адміністративної відповідальності, а тому така постанова підлягає скасуванню. Окрім цього просив стягнути із відповідача в його користь сплачений судовий збір за подання позову.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Його представник - адвокат Процик П.Б. подав клопотання про розгляд справи у його відсутності та у відсутності ОСОБА_1 .
Відповідач - ст. ДОП СРПП ВП №1 (м.Бережани) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Гайдукевич О.В. у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, відзив на позов не подав.
Представник відповідача - ГУНП в Тернопільській області у судове засідання не з'явився, був належним чином сповіщеним про час та місце слухання справи. Надіслав до суду відзив на позов, який обгрунтував таким: 11 березня 2024 року позивач керував автомобілем Audі E-tron (д.н.з. НОМЕР_1 ) та здійснив зупинку ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки транспортних засобів. Інспектором поліції було виявлено дане порушення ПДР та винесено віднсоно позивача постанову серії БАД №938689 від 11.03.2024 року за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 340, 00 грн. Постанова є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню, оскільки зупинивши транспортний засіб, поліцейський підійшов до автомобіля, належним чином представився водію, поінформував його про порушення ним ПДР та попросив пред'явити документи. При винесенні постанови позивач не висловлював жодних заперечень чи скарг на постанову. Відтак, просив відмовити у задоволенні позову через його безпідставність, справу просив розглянути за його відсутності.
У своєму запереченні на відзив, позивач вказав, що під час винесення постанови інспектор поліції не з'ясував хто був водієм транспортного засобу, не врахував його заперечень що він знаходився в автомобілі, очікуючи батька, який і був водієм транспортного засобу. На долученому до відзиву відеозаписі взагалі відсутні докази вчинення водієм т/з Audі E-tron (д.н.з. НОМЕР_1 ) порушення ПДР, а саме:зупинку ближче як 30 метрів від посадкового майданчика для зупинки маршрутних транспортних засобів під лінією дорожнього знаку 5.45.1 та порушення п.15.9 «Е» ПДР (порушення правил зупинки), оскільки не було здійснено замірів відстані від дорожнього знаку до автомобіля. Також відеозапис не містить доказів, що саме він (позивач) здійнив зупинку транспортного засобу із порушенням ПДР.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши позов, всебічно перевіривши матеріали справи, докази, надані по справі, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню із таких підстав.
Згідно з ст.55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст.5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю субєкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захистшляхом:1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій субєкта владних повноважень протиправними та зобовязання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності субєкта владних повноважень протиправною та зобовязання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) субєкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - субєкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Реалізуючи свої повноваження у сфері безпеки дорожнього руху, суб'єкти владних повноважень повинні діяти добросовісно та на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Суд при вирішенні справи відповідно до ст. 6 КАС України, керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Судом встановлені такі факти й відповідні їм правовідносини.
Постановою ст. ДОП СРПП ВП №1 (м.Бережани) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Гайдукевича О.В. серії БАД №938689 від 11.03.2024 року, позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень.
Як вбачається із згаданої постанови, позивач ОСОБА_1 11 березня 2024 року о 10 год. 52 хв. на вул.Площа Ринок, м.Бережани Тернопільського р-ну Тернопільської області, здійснив зупинку т/з ближче 30 м від від посадкового майданчика для зупинки маршрутних транспортних засобів під дією д.з. 5.45, чим порушив п.15.9.1 «Е» ПДР України.
Спірні правовідносини регулюються таким нормативним законодавством.
Відповідно до п.8.1 ПДР України регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.
Згідно абз.1 п.8.2 ПДР України дорожні знаки мають перевагу перед дорожньою розміткою і можуть бути постійними, тимчасовими та із змінною інформацією.
Відповідно до приписів п.п.г п.8.4 ПДР України дорожні знаки зокрема поділяються на інформаційно-вказівні знаки, які запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об'єктів, територій, де діють спеціальні правила.
Згідно положень розділу 33 ПДР України (Дорожні знаки) дорожній знак 5.45.1 «Пункт зупинки автобуса» позначає початок посадкового майданчика автобуса, що рухається за встановленим маршрутом.
Відповідно до п.15.9 е ПДР зупинка забороняється ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає ближче 30 м від дорожнього знака такої зупинки з обох боків.
Ч.1 ст. 121-3 КУпАП передбачено відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Таким чином, для наявності складу адміністративного правопорушення необхідне встановлення вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності вини особи (казус) особа не може бути притягнута до адміністративної відповідальності.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Дослідженими судом під час розгляду справи доказами, які надані відповідачем, не спростовано твердження позивача про те, що він не був водієм транспортного засобу за обставин, вказаних у постанові про накладення адміністративного стягнення.
Суд констатує, що належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП відповідачем не надано.
Суд також констатує, що при винесенні постанови інспектором поліції не з'ясовано всіх обставини, що мають значення для правильного вирішення справи: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винний ОСОБА_1 у його вчиненні, чи підлягає він притягненню до адміністративної відповідальності, передбаченій ч.1 ст.122 КУпАП.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення всі сумніви щодо події порушення та винності особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості особи (правова позиція Верховного Суду від 08.07.2020 року у справі №463/1352/16-а).
Відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, може бути винесено одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 241 цього Кодексу; 3) про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при наявності обставин, передбачених статтею 247 КУпАП.
Згідно з ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Виходячи з наведеного, оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення не може бути залишена в силі і підлягає скасуванню із закриттям провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 121-3, ч.1 ст.121 КУпАП у зв'язку недоведеністю складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 , вчиненого за обставин, зазначених у оскаржуваному рішенні поліцейського.
На підставі вищенаведеного та керуючись 5, 20, 246, 262,286 КАС України, ч.1 ст.122, 286 КУпАП,-
Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 .
Скасувати постанову серії БАД №938689 від 11 березня 2024 року, прийняту ст. ДОП СРПП ВП №1 (м.Бережани) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Гайдукевичем Олександром Володимировичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та застосування до нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень 00 коп.; провадження у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - закрити за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП за фактом подій, які мали місце за обставин, зазначених в оскаржуваній постанові серії БАД №938689 від 11 березня 2024 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Бережанський районний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Бережанського районного суду
Тернопільської області Н.П.Німко