Провадження № 2-др/582/2/24
Справа № 582/353/24
Копія
"16" травня 2024 р.
Недригайлівський районний суд Сумської області в складі: головуючого судді Жмурченка В. Д., за участю секретаря Коваль В. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Недригайлів заяву адвоката Ломаги Катерини Валеріївни про винесення додаткового рішення по справі за заявою ОСОБА_1 про скасування судового наказу по справі № 582/353/24 від 26 березня 2024 року про стягнення заборгованості за спожитий природний газ та витрат по сплаті судового збору,
Ухвалою Недригайлівського районного суду Сумської області від 12.04.2024 заяву ОСОБА_1 , про скасування судового наказу по справі № 582/353/24 від 26 березня 2024 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумигаз збут» про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ та витрат по сплаті судового збору, задоволено, та скасовано судовий наказ Недригайлівського районного суду Сумської області від 26 березня 2024 року, виданий за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумигаз збут» про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ в розмірі 2000 (дві тисячі) грн 01 коп та витрати по сплаті судового збору у розмірі 302 (триста дві) грн 80 коп.
22.04.2024 від представник заявника ОСОБА_1 , адвоката Ломаги К. В. до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якому остання просить ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання щодо розподілу судових витрат, а саме: стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумигаз збут» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп., та витрати по сплаті судового збору у розмірі 151 (сто п'ятдесят одна) грн. 40 коп.
У судове засідання заявник ОСОБА_1 та його представник, адвокат Ломага К. В. не прибули, але остання надіслала на адресу суду клопотання про розгляд справи без їх участі. Заявлені вимоги підтримала у повному обсязі.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумигаз збут» заявлені вимоги ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп., та витрат по сплаті судового збору у розмірі 151 (сто п'ятдесят одна) грн. 40 коп. не визнала. Зазначила, що порядок розгляду справ наказного провадження визначений розділом ІІ ЦПК України. Даний розділ не встановлює порядок відшкодування витрат, пов'язаних з розглядом справи, що понесені боржником. Просила суд відмовити задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає ухваленню додаткового рішення.
Судове засідання проведено у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, вважає, що заява не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом установлено, що ухвалою Недригайлівського районного суду Сумської області від 12.04.2024 заяву ОСОБА_1 , про скасування судового наказу по справі № 582/353/24 від 26 березня 2024 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумигаз збут» про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ та витрат по сплаті судового збору, задоволено, та скасовано судовий наказ Недригайлівського районного суду Сумської області від 26 березня 2024 року, виданий за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумигаз збут» про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ в розмірі 2000 (дві тисячі) грн 01 коп та витрати по сплаті судового збору у розмірі 302 (триста дві) грн 80 коп.
Згідно ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До заяв про скасування судового наказу та ухвалення додаткового рішення додано доказ сплати судового збору у розмірі 151,40 грн та докази оплати послуг адвоката у сумі 10000,00 грн, що підтверджується копіями виписок з АТ КБ «Приватбанк», актом здачі-приймання послуг від 12.04.2024, орієнтовним розрахунком гонорару на відшкодування витрат на правничу допомогу, договором про надання правової допомоги, ордером на надання правничої (правової) допомоги.
За змістом положень ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Суд звертає увагу на той факт, що відповідно до частини першої ст. 42 ЦПК України, сторони є учасниками справи у справах позовного провадження, тоді як заява про скасування судового наказу розглядається в порядку наказного провадження.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумигаз Збут» звернулося до суду в порядку наказного провадження про стягнення грошової суми незначного розміру, щодо якої відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо. Заява про скасування судового наказу також подана у порядку наказного провадження
У справах наказного провадження учасниками справи є заявник та боржник (ч.2 ст.42 ЦПК України).
Порядок розгляду справ наказного провадження визначений розділом II ЦПК України «Наказне провадження». Вказаний розділ ЦПК України окремо не встановлює порядку відшкодування витрат, пов'язаних із розглядом справи, які понесені боржником.
Суд зазначає, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, при цьому, в силу принципу змагальності сторін, обов'язок доведення обставин, що мають значення для справи і на які сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України, покладається саме на сторони по справі. Отже стягувач за правилами наказного провадження буде позбавлений можливості довести неспівмірність заявлених вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу або погодитися з розміром цих витрат.
Із зазначених норм матеріального права та процесуальних норм встановлено, що судові витрати підлягають розподілу між позивачем та відповідачем (сторонами у позовному провадженні) у разі вирішення спору по суті, тобто при ухваленні судом остаточного рішення, оскільки саме тоді на суд покладається обов'язок вирішення питання щодо розподілу судових витрат з урахуванням приписів частин 3 та 8 ст.141 ЦПК України та застосування пропорційності, що передбачено вимогами частин 1 та 2 ст.141 ЦПК України.
Разом з тим, ЦПК України не містить визначеного порядку розподілу судових витрат між учасниками наказного провадження, зокрема, не містить норми, відповідно до якої у випадку скасування судового наказу на заявника, за судовим наказом, покладався би обов'язок відшкодування боржнику судових витрат. Отже, судові витрати підлягають розподілу тільки за результатами розгляду справи. У справі наказного провадження спір між стягувачем та боржником суд не вирішує, а тому підстави для розподілу судових витрат відсутні. Отже саме по собі звернення кредитора (стягувача) з такою заявою до суду про видачу судового наказу не свідчить про необґрунтованість дій останнього (зловживання своїми правами), що могло б бути підставою для стягнення судових витрат, оскільки зазначене є його диспозитивним правом, передбаченим процесуальним законодавством.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимога про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задоволенню не підлягає, оскільки зі змісту норм ЦПК України заявник позбавлений можливості заперечувати проти вимог боржника, що стосуються відшкодування витрат на правничу допомогу.
У стягненні судового збору, сплаченого при подачі заяви про скасування судового наказу, слід також відмовити, з огляду на те, що відшкодування суми судового збору, сплаченого у наказному провадженні, підлягає відшкодуванню лише на користь заявника шляхом зарахування такого до судового збору, сплаченого у разі пред'явлення ним позову до боржника.
При цьому, з огляду на приписи ч.2 ст.164 ЦПК України, можна дійти висновку, що законодавець розподіл судових витрат, що понесені у наказному провадженні, пропонує вирішувати при пред'явленні стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження.
Суд звертає увагу, що скасуванням судового наказу спір по суті не вирішується, тому підстав для стягнення судового збору на користь заявника та інших витрат не має.
На підставі положень ст. 133, 141, 246, 270 ЦПК України, суд,-
У задоволенні заяви представника заявника ОСОБА_1 , адвоката Ломаги Катерини Валеріївни про винесення додаткового рішення по справі за заявою ОСОБА_1 про скасування судового наказу по справі № 582/353/24 від 26 березня 2024 року про стягнення заборгованості за спожитий природний газ та витрат по сплаті судового збору, відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Сумського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя:підпис З оригіналом згідно
Суддя: В. Д. Жмурченко