ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
22.05.2024Справа № 910/12864/23
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., за участю секретаря судового засідання Тихоши Л.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні справу в порядку загального позовного провадження
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЛАГМАН СІФУД» (Україна, 07442, Київська обл., Броварський р-н, селище міського типу Велика Димерка, вул.Броварська, будинок 152)
до проYANTAI PINNER INTERNATIONAL TRADING GO., LTD (Room 2206, CITIC Building, №77, Changjiang Road, ETDZ, Yantai, Shandong, China) стягнення заборгованості у розмірі 51 641 доларів США
Представники:
від Позивача: Лошак Д.А, (представник на підставі довіреності);
від Відповідача: не з'явились;
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФЛАГМАН СІФУД» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до YANTAI PINNER INTERNATIONAL TRADING GO., LTD (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості у розмірі 51 641 доларів США.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю неналежним виконанням Відповідачем його зобов'язань за Контрактом №02/12/2022 від 02.12.2022 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2023 року відкрито провадження у справі № 910/12864/23, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.02.2024 року, а у разі неотримання Господарським судом міста Києва повідомлення про виконання судового доручення про вручення судових документів чи повідомлення про неможливість такого виконання або нез'явлення в судове засідання 21.02.2024 року представника Відповідача, розгляд справи призначено на 17.04.2024 року. Направлено копію нотаріально посвідченого перекладу ухвали Господарського суду міста Києва про відкриття провадження у справі № 910/12864/23 від 18.08.2023 та позовну заяву з доданими до неї документами на англійській мові для вручення в порядку, передбаченому Договором між Україною та Китайською Народною Республікою про правову допомогу у цивільних та кримінальних справах, через Центральний орган запитуваної Держави: Міністерство юстиції Китайської Народної Республіки для їх подальшого вручення відповідачу - YANTAI PINNER INTERNATIONAL TRADING GO., LTD (Room 2206, CITIC Building, №77, Changjiang Road, ETDZ, Yantai, Shandong, China). Зупинено провадження у справі №910/12864/23 до виконання судового доручення про вручення судових документів чи повідомлення про неможливість такого виконання.
08.09.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли нотаріально засвідчені документи.
Листом від 14.09.2023 року Господарським судом міста Києва направлено на адресу Міністерства юстиції України пакет документів для направлення через Центральний орган запитуваної Держави: Міністерство юстиції Китайської Народної Республіки для їх подальшого вручення відповідачу - YANTAI PINNER INTERNATIONAL TRADING GO., LTD.
Судове засідання, призначене на 21.02.2024 року, не відбулось у зв'язку із неотриманням Господарським судом міста Києва повідомлення про виконання судового доручення про вручення судових документів чи повідомлення про неможливість такого виконання та нез'явлення в судове засідання представника Відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 року поновлено провадження у справі № 910/12864/23.
У підготовче судове засідання 20.09.2023 року з'явився представник Позивача, Відповідач про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 року, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.05.2024 року.
В судовому засіданні 22 травня 2024 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Представник Відповідача не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою на ухвалі суду від 17.04.2024 року.
Відповідно до п.6.7 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2008р. №1092/5/54 суд чи інший компетентний орган України надсилає доручення на підставі Конвенції про вручення до Центрального органу іноземної держави, визначеного запитуваною державою відповідно до статті 2 цієї Конвенції, напряму.
Відповідно до ст. 15 Конвенції якщо документ про виклик до суду або аналогічний документ підлягав передачі за кордон з метою вручення відповідно до положень цієї Конвенції, і якщо відповідач не з'явився, то судове рішення не може бути винесено, поки не буде встановлено, що
a) документ був вручений у спосіб, передбачений внутрішнім правом запитуваної Держави для вручення документів, складених у цій країні, особам, які перебувають на її території,
b) документ був дійсно доставлений особисто відповідачеві або за його місцем проживання в інший спосіб, передбачений цією Конвенцією, і що, в кожному з цих випадків, вручення або безпосередня доставка були здійснені в належний строк, достатній для здійснення відповідачем захисту.
Кожна Договірна Держава може заявити, що суддя незалежно від положень частини першої цієї статті може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови:
a) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією,
b) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців,
c) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави.
Враховуючи те, що Господарським судом міста Києва відповідно до вимог Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах було надіслано на адресу Відповідача доручення про вручення ухвали про відкриття провадження у справі до Центрального органу іноземної держави, проте не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави, а також з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців, наявні підстави для постановлення рішення у даній справі. Крім того, Суд зазначає, що ухвала про відкриття провадження у справі №910/12864/23 від 18.08.2024 року була надіслана на адресу Відповідача засобами поштового зв'язку.
Водночас жодні норми процесуального законодавства та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, не містять вимоги щодо необхідності повідомлення іноземного суб'єкта господарювання про кожне наступне судове засідання зі справи шляхом направлення до компетентного органу іноземної держави судового доручення про вручення йому документів та у зв'язку з цим зупинення щоразу провадження у справі, оскільки це призводило б до порушення розумного строку розгляду справи (Подібна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 710/6880/17).
Таким чином, Суд приходить до висновку, що Відповідач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що Відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.
Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
В судовому засіданні 22 травня 2024 року, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
02.12.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФЛАГМАН СІФУД» (Покупець) та YANTAI PINNER INTERNATIONAL TRADING GO., LTD (Продавець) було укладено Контракт №02/12/2022, відповідно до умов якого Продавець продає, а Покупець купує свіжозаморожену і охолоджену рибу різних видів, морепродукти та інші продукти харчування, які надалі іменуються "Товар". (а.с.8-13)
Вид, кількість, ціна і вартість Товару узгоджуються між Продавцем і Покупцем і фіксуються в Інвойсі, із зазначенням номера та дати цього Контракту та реквізитів Продавця і Покупця, який оформляється на кожну окрему поставку. (п.2.1 Контракту)
Відповідно до п.3.1 Контракту загальна сума купленого і проданого Товару, під час дії даного Контракту, становить еквівалент USD 2 000.000,00 доларів США.
Згідно з п.6.1 Контракту умови поставки за цим Контрактом обумовлюються Сторонами для кожної окремої партії і фіксуються в Інвойсі, згідно з правилами ІНКОТЕРМС 2020 року.
Товар вважається поставленим у відповідності з конкретними умовами ІНКОТЕРМС 2020 для кожної окремої поставки, узгодженими Продавцем і Покупцем і вказаними в Інвойсі. (п.6.2 Контракту)
У п.6.3 Контракту зазначено, що при здійсненні часткової або повної оплати Товару згідно Інвойса, Товар повинен бути відвантажений в строки, вказані в Інвойсі, про що Продавець повідомляє Покупця в день відвантаження відповідного Товару.
Відповідно до п.7.2 Контракту всі умови оплати зафіксовані в Інвойсі, супроводжуючому кожну партію Товару. Умови оплати, вказані в Інвойсі повинні бути виконані.
Згідно з п.11.1 Контракту місце вирішення спорів: Господарський суд міста Києва.
Правом, що регулює цей Контракт, є матеріальне право України, за винятком моментів, спеціально передбачених цим Контрактом. (п.11.2 Контракту)
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Контракту №02/12/2022 від 02.12.2022 року Відповідач виставив інвойси на оплату від 07.12.2022 року на суму 55 775 доларів США, від 12.03.2023 року на суму 51 641 доларів США, а Позивачем в свою чергу були сплачені вказані інвойси на загальну суму в розмірі 51 641 доларів США, що підтверджується платіжними інструкціями в іноземній валюті №17 від 09.01.2023 року на суму 11 155 доларів США, №221 від 08.05.2023 року на суму 40 486 доларів США. (а.с.14-24)
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач не здійснив поставку товару та не здійснив повернення попередньої оплати у повному обсязі. Таким чином, заборгованість YANTAI PINNER INTERNATIONAL TRADING GO., LTD перед Позивачем становить 51 641 доларів США.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЛАГМАН СІФУД» підлягають задоволенню з наступних підстав.
Внаслідок укладення Контракту №02/12/2022 від 02.12.2022 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Згідно з приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з приписами ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Контракту №02/12/2022 від 02.12.2022 року Відповідач виставив інвойси на оплату від 07.12.2022 року на суму 55 775 доларів США, від 12.03.2023 року на суму 51 641 доларів США, а Позивачем в свою чергу були сплачені вказані інвойси на загальну суму в розмірі 51 641 доларів США, що підтверджується платіжними інструкціями в іноземній валюті №17 від 09.01.2023 року на суму 11 155 доларів США, №221 від 08.05.2023 року на суму 40 486 доларів США. (а.с.14-24)
У рахунках - фактурах на оплату від 07.12.2022 року та від 12.03.2023 року визначено термін поставки: до 90 днів з моменту оплати, умови оплати: 20% передоплата, залишок сплачується після отримання копії офіційних документів.
Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи вищенаведені умови Контракту №02/12/2022 від 02.12.2022 року, обов'язок Відповідача по поставці товару настав 10.03.2023 року, оскільки відповідно до ч.5 статті 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Статтею 662 Цивільного кодексу України зазначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).
При цьому, за приписами частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Проте, як встановлено Судом, Відповідачем всупереч нормам чинного законодавства України не було передано Позивачу товар на загальну суму в розмірі 51 641 доларів США за Контрактом №02/12/2022 від 02.12.2022 року у строк по 10.03.2023 року.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Таким чином, відповідно до частини другої статті 693 Цивільного кодексу України у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від продавця, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його у встановлений строк.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.10.2013 року по справі № 5011-42/13539-2012|3-30гс13.
Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.
Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов'язання.
Тобто, виходячи з аналізу положень статті 693 Цивільного кодексу України умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
При цьому, оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Згідно з п.8.3 Контракту у випадку порушення Продавцем строків відвантаження Товару згідно відповідного Інвойсу, Продавець повинен повернути Покупцю грошові кошти за Товар, який не був своєчасно відвантажений. Повернення грошових коштів повинно бути здійснено протягом 7 (семи) календарних днів, що обраховуються, починаючи з дня, наступного за останнім днем терміну відвантаження Товару. В даному випадку повідомлення Покупцем Продавця про необхідність повернення грошових коштів не обов?язкове.
Суд зазначає, що Відповідач прострочив своє грошове зобов'язання з повернення суми попередньої оплати у зв'язку із фактичним закінченням строку поставки, та яку Позивач зажадав повернути на підставі частини другої статті 693 ЦК України. Вказане зобов'язання, відповідно до положень частини першої статті 530 ЦК України, фактично виникло у відповідача у зв'язку із закінченням обумовленого сторонами у Договорі строку поставки, який виходячи із суті зобов'язання сторін є тим строком, після настання якого постачальник (продавець) усвідомлював протиправний характер неповернення грошових коштів.
Таким чином у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов'язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, частини першої статті 530 ЦК України з наступного дня після спливу строку поставки.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 року по справі №918/631/19.
При цьому, можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 05.06.2018р. по справі №904/8972/17.
У цьому зв'язку, Позивачем обрано такий варіант поведінки, як повернення суми попередньої оплати товару.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Враховуючи вищенаведене, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, Суд приходить до висновку, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання з повернення перерахованих Позивачем коштів у розмірі 51 641 доларів США.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достовірних доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження повернення Відповідачем грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю «ФЛАГМАН СІФУД» в розмірі 51 641 доларів США.
При цьому, Суд звертає увагу, що згідно з п.11.1 Контракту місце вирішення спорів: Господарський суд міста Києва.
Правом, що регулює цей Контракт, є матеріальне право України, за винятком моментів, спеціально передбачених цим Контрактом. (п.11.2 Контракту)
Відповідно до статті 129 Господарського кодексу України іноземці та особи без громадянства при здійсненні господарської діяльності в Україні користуються такими самими правами і мають такі самі обов'язки, як і громадяни України, якщо інше не передбачено цим Кодексом, іншими законами. Іноземні юридичні особи при здійсненні господарської діяльності в Україні мають такий самий статус, як і юридичні особи України, з особливостями, передбаченими цим Кодексом, іншими законами, а також міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.
Крім того, пунктом першим частини першої статті 76 Закону України “Про міжнародне приватне право” встановлено, що суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.
Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив поставку товару та повернення суми попередньої оплати в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому Суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 51 641 доларів США - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЛАГМАН СІФУД» - задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з YANTAI PINNER INTERNATIONAL TRADING GO., LTD (Room 2206, CITIC Building, №77, Changjiang Road, ETDZ, Yantai, Shandong, China) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЛАГМАН СІФУД» (Україна, 07442, Київська обл., Броварський р-н, селище міського типу Велика Димерка, вул.Броварська, будинок 152, Ідентифікаційний код юридичної особи 39369112) заборгованість у розмірі 51 641 (п'ятдесят одна тисяча шістсот сорок один) долар США та судовий збір у розмірі 28 326 (двадцять вісім тисяч триста двадцять шість) грн. 60 коп.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 24 травня 2024 року.
Суддя О.В. Чинчин